Постанова від 08 лютого 2026 р. у справі №752/1787/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1787/26

Провадження № 2-а/752/143/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2026 року Голосіївський районий суд м.Києва у складі:

головуючого судді Чекулаєва С.О.,

за участю секретаря Ільніцькою І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі за текстом також - позивач) через свого уповноваженого представника, адвоката Кисель Анну Сергіївну, звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі за текстом також - відповідач) з такими позовними вимогами:

- скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ № 00008651 від 24.10.2025;

- провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити.

1. Процесуальні дії у справі

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 головуючим суддею було визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Чекулаєва Сергія Олександровича.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23.01.2026 відкрито провадження у справі, вирішено проводити її розгляд у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, судове засідання призначено на 09.02.2026.

Судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 КАС України).

2. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Обґрунтування вимог позивача

Позивач стверджує, що винесена стосовно нього, оскаржувана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00008651 від 24.10.2025 є неправомірною, оскільки:

-транспортний засіб IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 є контейнеровозом, а масу для цього транспортного засобу необхідно обчислювати, виходячи з 44 тон, а не 40 тон, як помилково вважав відповідач при винесенні спірної постанови від 24.10.2025. Посадова особа відповідача при складенні постанови неправильно визначила тип автомобіля при проведенні розрахунку відсоткового перевищення загальної маси транспортного засобу, та, як наслідок, провела розрахунки, які не відповідають дійсним обставинам справи;

-у постанові від 24.10.2025 (як і на відповідному веб-сайті) відповідачем не відображено відомостей про те, що транспортний засіб IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 є спеціалізованим вантажним контейнеровозом, не зазначено про існування причепу, отже постанова від 24.10.2025 не відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512;

-транспортний засіб IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 в момент фіксації використовувався за його прямою спеціалізацією - для перевезення контейнерів. Натомість відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови безпідставно не враховано факт проїзду транспортного засобу з напівпричепом-контейнеровозом, що здійснював перевезення контейнера. Тобто, фактично рухалися два транспортні засоби, але в оскаржуваній постанові при визначенні загальної маси транспортного засобу та при притягненні позивача до відповідальності, було враховано лише один транспортний засіб, в результаті чого в постанові від 24.10.2025 відсутні дані щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу.

Відповідач відзиву на позов не подав.

3. Фактичні обставини встановлені судом

Суд, розглянувши наявні у справі матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.10.2025 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головнею Тетяною Сергіївною винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АВ №00008651.

Згідно вказаної постанови 23.10.2025 о 23 год 21 хв. за адресою М-06, км 54+285, Київська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

В оскаржуваній постанові вказані наступні габаритно-вагові параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт., спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2470 мм; 2-3: 1340 мм; 3-4: 5810 мм; 4-5: 1310 мм; 5-6: 1310 мм; навантаження на вісь 1 - 5550 кг; 2 - 5800 кг; 3 - 8500 кг; 4 - 9450 кг; 5 - 9050 кг; 6 - 9000 кг; загальна маса - 42 615 кг.

Як вбачається з товарно-транспортної накладної № 63 від 23.10.2025, у вказану дату транспортний засіб IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 , перевозив насипом агропродукцію.

Правопорушення зафіксоване технічним засобом WIM 2,2, серія, номер свідоцтва про повірку: №1778 до 26.12.2025; №UA/232/241224/000885дс до 23.12.2025; №6038 до 10.12.2025.

Посилання в Інтернеті на вебсайт, із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент учинення правопорушення: https://wim.dsbt.gov.ua/r/a/AB00008651/.

У постанові від 23.10.2025 серії АВ № 00008651 вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 , як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, за яке передбачена відповідальність згідно частини другої статті 132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 гривень.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником спеціалізованого вантажного сідлового тягача IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 спеціалізований напівпричіп VAN HOOL 3B2007, ДНЗ НОМЕР_5 є контейнеровозом. Власником вказаного транспортного - спеціалізованого напівпричіпу VAN HOOL 3B2007 є ОСОБА_1 .

Позивач оскаржувану постанову від 24.10.2025 не отримував. Зі змістом постанови від 24.10.2025 позивач та представник позивача ознайомились після отримання копії постанови від 24.10.2025 на електронну адресу представника позивача 18.12.2025.

Враховуючи що позовна заява була подана до суду через систему «Електронний суд» 25.12.2025, в той час, як позивач дізнався про винесення оскаржуваної постанови лише 18.12.2025, суд дійшов до висновку, що позивач звернувся до суду в межах строків оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначених статтею 289 КУпАП.

4. Мотиви, з яких суд дійшов висновків та закон, яким керувався суд

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільний транспорт», який визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту, а також Правилами дорожнього руху.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, визначено, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси вантажних автомобілів, зокрема:

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 тон;

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 тон;

- двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 42 тони;

- трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра - 44 тони.

Відповідно до частини другої статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Частиною першої статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статей 75 та 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із поданої позовної заяви вбачається, що основним аргументом позивача є те, що напівпричіп VAN HOOL 3B2007, ДНЗ НОМЕР_5 , який рухався разом із тягачем IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 належить до категорії контейнеровозів, а тому, стосовно нього встановлені збільшені габаритно-вагові параметри (44 тони) в порівнянні з іншими транспортними засобами (40 тон).

Для встановлення того чи мало місце вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП визначальним є встановлення характеристик транспортного засобу та відповідно максимально дозволених габаритно-вагових норм.

Суд відзначає, що оскаржувана постанова серії АВ № 00008651 від 24.10.2025 не містить відомостей про спеціалізований напівпричіп-контейнеровоз VAN HOOL 3B2007, ДНЗ НОМЕР_5 , який був приєднаний до транспортного засобу - вантажного сідлового тягача IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 .

Водночас, як вбачається з інтернет - ресурсу Сервісу перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі за посиланням https://wim.dsbt.gov.ua/r/AB00008651/, тягач IVECO STRALIS, ДНЗ НОМЕР_1 здійснює рух із причепом.

При цьому, суд встановив, що позивач є власником спеціалізованого напівпричепа - контейнеровоза VAN HOOL 3B2007, ДНЗ НОМЕР_5 .

Відтак, згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху масою перевищення для такого транспортного засобу є перевищення понад 44 тони, що не відповідає доводам відповідача про перевищення позивачем загальної маси транспортного засобу 40 тон.

За таких обставин, суд вважає, що доводи відповідача щодо перевищення позивачем маси транспортного засобу на 6,538% (2,615 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон є необґрунтованими та нічим не підтверджені, що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним рішення відносно позивача.

Виміряна з урахуванням похибки загальна маса транспортного засобу, що становить 42 615 кг, не перевищує обмеження у 44 тони, встановлене положеннями п.п. «б» п. 22.5 Правил дорожнього руху України.

Таким чином, наявні підстави для визнання оскаржуваної постанови серії АВ №00008651 від 24.10.2025 протиправною, її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

У відповідності до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач не просить суд стягнути з відповідача на свою користь жодних судових витрат, а тому суд не вирішує питання про стягнення з Державної служби України з безпеки на транспорті судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі статей 19, 55 Конституції України, керуючись статтями 7, 9, 14-3, 279-7 КУпАП, статтями 2, 77, 132-134, 139, 241-246, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АВ № 00008651 від 24.10.2025 винесену відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Чекулаєв