Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №710/1559/25 — Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/1559/25 Провадження № 2/710/921/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судових засідань – Шпиці О.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на майно в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

17.10.2025 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшла згадана позовна заява, в якій позивач просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на нерухоме майно: земельну ділянку з кадастровим номером 7124085600:02:001:0194, площею 2,7298 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Надточаївської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; земельну ділянку з кадастровим номером 7124085600:02:001:0195, площею 2,8699 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Надточаївської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; житловий будинок загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з об`єктів нерухомості: житлового будинку «А-1»; прибудови «а», погріба «Б», літньої кухні-сараю «В», прибудови «в», прибудови «в1», сараю «Г», гаража «Д», колодязя «№1», огорожі «№2».

Аргументи учасників справи.

Позивач зазначає, що після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося майно, яке було успадковане шляхом звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не оформлене на її ім`я в нотаріальному порядку, в зв`язку з тим, що до спадкової справи відкритої після смерті матері надійшло дві довідки, які містять різну інформацію про останнє місце проживання спадкодавця та осіб, які проживали з нею до дня смерті, що позбавляє нотаріуса встановити точне коло спадкоємців, якими була прийнята спадщина та відповідно видати свідоцтво про право на спадщину на ім`я позивачки.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 до суду не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена у передбаченому законом порядку, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи за її відсутності.

Від представника відповідача Шполянської ОТГ надійшла письмова заява у якій міститься прохання слухати справу без участі їх представника, у вирішенні позовних вимог покладаються на розсуд суду.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області 20.10.2025 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області 19.01.2026 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Заходи забезпечення позову не застосовувались.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

За відомостями копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 01.02.2023, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №495 у с. Бобрик, Броварського району, Київської області (а.с.13).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.14).

Згідно із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі №71637053 від 28.02.2023 після смерті спадкодавця ОСОБА_3 заведено спадкову справу 29/2023 приватним нотаріусом Білоусом В.П. (а.с.15).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №445676203 від 30.09.2025, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 7124085600:02:001:0194, площею 2,7298 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.16-17).

Згідно із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №445676674 від 30.09.2025, ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 7124085600:02:001:0195, площею 2,8699 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.22).

За відомостями витягу зі спадкового реєстру №82646831 від 24.09.2025 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкова справа не заводилася (а.с.23).

Згідно довідки виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 02.09.2025 №857, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до дня смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 , в господарстві, що належить його дружині за правом приватної власності. Будинок розташований на земельній ділянці площею 0,25 га, яка не приватизована. На час відкриття спадщини разом із спадкодавцем була зареєстрована та проживала дружина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.24).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2025 вих №258/02-31, приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Білоусом В.П. було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підставою відмови стало те, що у матеріалах спадкової справи міститься дві довідки, які містять різну інформацію про останнє місце проживання спадкодавця та осіб, які проживали з нею до дня смерті, що позбавляє нотаріуса встановити точне коло спадкоємців, якими була прийнята спадщина та відповідно видати свідоцтво про право на спадщину на ім`я позивачки. Нотаріусом було роз`яснено право позивачці звернутися до суду за встановленням факту постійного проживання померлої ОСОБА_3 (а.с.25).

Згідно із довідки виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 02.09.2025 №858, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , в господарстві, що належить їй на праві приватної власності. На час смерті разом з нею ніхто не проживав, не був зареєстрованим, і не проживає в даний час (а.с.26).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області №204 від 22.08.2024, ОСОБА_3 з 01.09.2022 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.27).

Судом також було досліджено копії матеріалів спадкової справи №29/2023 відкритої за заявою ОСОБА_1 №87 від 28.02.2023.

Згідно із копії заповіту посвідченого 24.02.2016 приватним нотаріусом Шполянського нотаріального округу Білоусом В.П., ОСОБА_3 заповіла все належне їй майно на випадок смерті в рівних долях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

29.09.2023 ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Шполянського нотаріального округу Білоуса В.П. із заявою про автоматичне прийняття спадщини так як на момент смерті постійно проживала із спадкодавцем ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Згідно до п.3 ст.46 Закону України «Про нотаріат», неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Згідно ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону. Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно п.4.15 Глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 22.02.2012 року за №282/20595, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно із п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Пунктом 1 абз.3, Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», акцентовано, на тому, що судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Білоусом В.П. було відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . Підставою відмови стало те, що у матеріалах спадкової справи міститься дві довідки, які містять різну інформацію про останнє місце проживання спадкодавця та осіб, які проживали з нею до дня смерті, що позбавляє нотаріуса встановити точне коло спадкоємців, якими була прийнята спадщина та відповідно видати свідоцтво про право на спадщину на ім`я позивачки. Нотаріусом було роз`яснено право позивачці звернутися до суду за встановленням факту постійного проживання померлої ОСОБА_3 .

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218 ЦК України, передбачає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Бобрик, Броварського району, Київської області.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка з кадастровим номером 7124085600:02:001:0194, площею 2,7298 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Надточаївської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; земельна ділянка з кадастровим номером 7124085600:02:001:0195, площею 2,8699 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Надточаївської сільської ради Звенигородського району Черкаської області; житловий будинок загальною площею 62,2 кв.м., житловою площею 33,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з об`єктів нерухомості: житлового будинку «А-1»; прибудови «а», погріба «Б», літньої кухні-сараю «В», прибудови «в», прибудови «в1», сараю «Г», гаража «Д», колодязя «№1», огорожі «№2».

За життя спадкодавиця ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла належне їй майно своїм донькам ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 у рівних частинах.

Після смерті спадкодавиці обидві доньки – позивачка та відповідачка звернулися у встановлений законом строк до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до нотаріуса про автоматичне прийняття спадщини так як постійно проживала із спадкодавицею ОСОБА_3 на момент смерті.

До матеріалів спадкової справи долучено дві різні довідки про останнє місце проживання спадкодавиці ОСОБА_3 .

Згідно із довідки виданої виконавчим комітетом Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області від 02.09.2025 №858, ОСОБА_3 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , в господарстві, що належить їй на праві приватної власності. На час смерті разом з нею ніхто не проживав, не був зареєстрованим, і не проживає в даний час.

Крім того, відповідно до довідки виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області №204 від 22.08.2024, ОСОБА_3 з 01.09.2022 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 разом з донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Зі свідоцтва про смерть убачається, що місцем смерті зазначено саме адресу, за якою проживає відповідачка, що свідчить про можливість проживання спадкодавиці саме там у період до смерті.

Подані сторонами документи містять суперечливі відомості щодо фактичного місця проживання спадкодавиці на час відкриття спадщини.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 1268 ЦК України викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року в справі № 569/15147/17; від 18 листопада 2020 року в справі № 523/19010/15-ц; від 02 квітня 2021 року в справі № 191/1808/19; від 28 квітня 2021 року в справі № 204/2707/19.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

За загальним правилом, визначеним статтею 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, що є одним із основоположних його принципів. За змістом частини третьої зазначеної норми, обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які посилається особа як на підставу своїх вимог або заперечень, покладається на кожну із сторін.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд зазначає, що право власності позивача на спадкове майно не оспорюється, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено з підстав про неможливість встановити останнє місце проживання спадкодавця на час смерті.

Питання визначення місця відкриття спадщини не належить до предмета позову про визнання права власності, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Зокрема суд звертає увагу, що обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту своїх прав також є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19.01.2021 року в справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 року в справі № 925/642/19,від 22.06.2021 року в справі № 200/606/18. Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити належний позов до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 145/2047/16-ц).

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просила залишити судові витрати на її рахунку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 14, 51 Конституції України, ст. 5, 16, 392, 1216, 1218, 1223, 1297,1298 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 211, 263-265, ч.1 ст. 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шполянської міської ради об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на майно в порядку спадкування – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Шполянського

районного суду

Черкаської області С.С. Сивокінь