Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №708/119/26 — Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/119/26

Провадження № 1-кп/708/42/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255330000028 від 11.01.2026, за яким:

- ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Білицьке Дорбропільського району Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючий, раніше не судимий,

обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та

ВСТАНОВИВ:

Підсудний (обвинувачений) ОСОБА_5 вчинив умисне кримінальне правопорушення (проступок) за наступних обставин.

ОСОБА_5 10 січня 2026 року о 22 годині 20 хвилин, знаходячись в одній із кімнат будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин через сварку, з метою нанесення тілесних ушкоджень, стоячи навпроти своєї рідної сестри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кулаком правої руки наніс один удар в область обличчя, а саме в ділянку носа та внаслідок удару потерпіла впала на підлогу спиною, а тим часом, ОСОБА_5 сів зверху на ноги останньої та наніс кулаком правої руки два удари в область обличчя, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді гематоми (крововиливів) обличчя та м`яких тканин голови, які згідно висновку експерта № 02-01/51 від 27 січня 2026 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що супроводжувалося діями, які мають ознаки фізичного домашнього насильства відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07.12.2017 №2229-8 із подальшими змінами.

Вказаними діями за наведених обставин ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини його вчинення, викладені в обвинувальному акті. Від надання показань відмовився на підставі статті 63 Конституції України.

З`ясувавши розуміння учасниками процесу змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та обставин, які не будуть досліджуватись, роз`яснивши їм наслідки, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом досліджені надані стороною обвинувачення докази, що характеризують особу обвинуваченого.

Зокрема судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, за місцем проживання орган місцевого самоврядування компрометуючих матеріалів на ОСОБА_5 не має. З довідок Чигиринської ЦРЛ судом установлено, що обвинувачений на обліках у лікаря нарколога та/або психіатра не перебуває.

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд ураховує те, що воно є умисним, згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, яка наведена у ст. 12 КК України, є проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до п. 6-1 ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_5 є вчинення вказаного кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

За таких обставин, суд дійшов переконання, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 можливе без його ізоляції від суспільства, тому достатнім буде призначення покарання у виді штрафу.

Також, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, суд вважає за доцільне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, відповідно до якого покладає на останнього обов`язок пройти програму для кривдників (п. 5).

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні теж відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.).

На підставі ч. 2 ст. 76, п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України зобов`язати ОСОБА_5 пройти програму для кривдників строком 3 (три) місяці.

Роз`яснити обвинуваченому, що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Чигиринський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.

Копію повного тексту вироку після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_6