Суд: Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 11 лютого 2026 р.
Справа: №703/7157/25
Суддя: Проценко А. М.
Справа № 703/7157/25
3/703/26/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2026 року місто Сміла
Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Проценко А.М., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановила:
14.10.2025 о 10 год. 40 хв. в с. Ротмістрівка по вул. Шевченка громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем DAF FT 95.380XF, н.з. НОМЕР_2 , з причепом ОДАЗ9976, н.з. НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспорного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager ARBH 0496, результат 0,60 проміле, тест 6506, чим порушив п. 2.9.а ПДР – керування т/з особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, де зазначив, що в той день працівники поліції зупинили його безпідставно, не оголошуючи ознак сп`яніння, після цього під`їхав інший екіпаж поліції і запропонував пройти огляд на приладі Драгер, на що він погодився, проте з його результатом категорично не згоден, оскільки алкоголь ні того дня, ні перед тим не вживав. Про свою незгоду повідомляв поліцейським, які в свою чергу запропонували проїхати у лікарню, на що він відмовився, оскільки в причепі були живі свині і він не міг їх залишити на узбіччі дороги. Також ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції не роз`яснили йому його прав перед проходженням огляду на стан сп`яніння, не повідомили, що він має дві години, щоб пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, адже він міг спробувати знайти іншого водія або особу, яка б наглянула за його специфічним багажем. Через ці обставини його безпідставно звинуватили у водінні автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. І через незаконність дій працівників поліції його не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за керування танспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому дана справа має бути закрита.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Біла Т.О. також заявила клопотання про закриття провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення, посилаючись на неправильну кваліфікацію, оскільки в даному випадку слід було б складати протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, а не за перебування в такому стані, оскільки за обставини незгоди з результатом алкотестера водій відмовився від проходження огляду в медичному закладі. Крім цього, захисник вказує на неналежність та недопустимість доказів, оскільки самі відеозаписи не містять інформації про прилад, на який здійснювався запис, а також порушено безперервність відеозапису, відсутні підстави для зупинки транспортного засобу, відсутнє калібрування приладу, що вказує на недостовірність його результатів. А все це в сукупності є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 1 КУпАП встановлено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає, зокрема адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Пункт 2.9.а ПДР вказує, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Варто зауважити, що транспортний засіб законодавцем позиціонується як джерело підвищеної небезпеки (стаття 1187 Цивільного кодексу України), його експлуатація завжди пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, безпеки довкілля, а тому особа, яка володіє чи користується транспортним засобом, не може використовувати його на шкоду правам і свободам громадян, інтересам суспільства.
Системний аналіз вказаних вище приписів законодавства також свідчить, що адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, характеризується значною, у порівнянні з іншими адміністративними правопорушеннями, які визначені приписами КУпАП, суспільною небезпечністю, оскільки санкція частини першої цієї статті передбачає застосування до правопорушника більш суворого адміністративного стягнення, ніж у інших випадках, передбачених КУпАП.
З-поміж іншого, саме характер суспільної небезпеки (суспільної шкідливості) відмежовує адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, від кримінального правопорушення. Адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за сам факт вчинення діяння. Відсутність шкідливих наслідків для охоронюваних законом прав та інтересів не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП. Водночас наслідком вчинення дій, які утворюють склад кримінального правопорушення, може бути реальна шкода охоронюваним суспільним інтересам, зокрема заподіяння тяжкої шкоди здоров`ю або смерті потерпілого.
За таких обставин суд під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 КУпАП, з огляду, в тому числі, й на характер суспільної небезпечності такого правопорушення зобов`язаний вживати належних, дієвих заходів для її розгляду, сприяти вихованню правопорушників у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України.
Європейський Суд в своїх рішеннях наголошує, що держава зобов`язана вживати превентивних заходів для захисту громадян від небезпечної діяльності (наприклад, промислових об`єктів, стихійних лих або дорожнього руху), що за своєю суттю є «джерелами небезпеки».
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та врахувавши встановлені обставини, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №482852 від 14.10.2025; карткою обліку адміністративного правопорушення від 14.10.2025; рапортом начальника СРПП ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Пишного Є.В. від 18.10.2025; тестом № 6506 від 14.10.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з викоритсанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.10.2025, згідно з яким останній в медичний заклад їхати на огляд відмовився у зв`язку з наявною худобою у причепі, яку боїться залишати; поясненням ОСОБА_1 від 14.10.2025; довідками та відеозаписом від 14.10.2025.
Заперечення ОСОБА_1 та його захисника не спростовують винуватості у вчиненні даного правопорушення, оскільки погоджуючись на статус водія джерела підвищеної небезпеки, водій має бути готовий на вимогу поліцейських підтвердити тверезість свого стану в порядку визначеної процедури з використанням механізму незгоди з встановленими приладом на місці результатом та можливістю проходження відповідного огляду в закладі охорони здоров`я. Проте водій всупереч визначеному порядку, посилається на зовнішні чинники, які не вважаються суттєвою перешкодою для здійснення такої процедури.
Щодо наведених захисником аргументів про неналежність та недопустимість доказів суд зазначає, що всі докази досліджені та оцінені за внутрішнім переконанням і в своїй сукупності вказують на наявність складу адміністратиного правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 своїми протиправними діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.
Саме таку кваліфікацію суд вважає відповідною за встановлених обставин, оскільки водій не використав своє право на проходження огляду в закладі охорони здоров`я з метою спростування результатів алкотестера у разі незгоди з ними.
З вказаних обставин суд дійшов висновку, що підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП відсутні, а відтак і клопотання про це задоволенню не підлягає.
За приписами ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
При розгляді справи суд враховує ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, а саме вчинення правопорушення на транспорті, що є джерелом підвищеної небезпеки; особу ОСОБА_1 , та вважає за необхідне застосувати стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Керуючись ст. 23, 130, 172-20, 280, 283 КУпАП, суддя
ухвалила:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Білої Т.О. про закриття провадження у справі відмовити.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф слід перерахувати на рахунок отримувача: UA918999980313030149000023001, код класифікації: 21081300 отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу: справа №703/6574/25.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору, який зарахувати на рахунок: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк оримувача: Казначейство України, код банку отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому її виконанні згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34 000 грн.
На постанову судді може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили.
Суддя А.М. Проценко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua