Рішення від 08 лютого 2026 р. у справі №695/1427/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/1427/25

номер провадження 2-а/695/6/26

09 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

представника позивача – адвоката Голоднюка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Голоднюка Володимира Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови № 202 від 27.03.2025,

в с т а н о в и в:

представник ОСОБА_1 адвокат Голоднюк В.В. звернувся до суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 202 від 27.03.2025. Позовні вимоги, з урахуванням уточненої позовної заяви від 21.04.2025, обґрунтовує тим, що 27.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 202 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.. Із постанови про накладення адміністративного стягнення вбачається, що 27.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порушення вимог частин 1. 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" пунк 1.2 Правил військового обліку призовників. військовозобов`язаних та резервістів" затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором «Укрпошта» 21.01.2025 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 (поштове відправлення направлялось на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з приміткою «за закінченням терміну зберігання», при цьому особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання), до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача не складався, хоча під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач оспорював інкримінуєме йому допущене порушення і адміністративне стягнення. Позивач не порушував законодавство, вказане в оскаржуваній постанові, повістку за своїм місцем проживання не отримував, його не було ознайомлено з повісткою, з її номером та від якого числа вона була, в який термін позивачу належало з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 та з якою метою. Окрім того, позивач ОСОБА_1 декілька раз повідомляв посадовим особам ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що повістку не отримував та не знав про неї. Натомість, доводи позивача були проігноровані, їм не надано належної оцінки та безпідставно було складено постанову, застосовано до позивача адміністративне стягнення. Крім того, в примітці до ст. 210 КУпАП зазначено, що «Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи». Факту розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача взагалі не було, а відповідно не було враховано вимоги ст. 280 КУпАП щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема: дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; обставини, за яких було вчинено правопорушення. Відповідно до п.2 Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (Наказ МОУ від 01.01.2024 №3 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381) уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення (додаток 1) (далі - протокол), передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Отже, обов`язок щодо збирання доказів покладається на тих осіб, яких керівник відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначив уповноважив на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Відповідно до п.6. Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (Наказ МОУ від 01.01.2024 №3, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381), до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Орієнтовний розрахунок витрат, які позивач поніс (планує понести) у зв`язку з розглядом справи становить: 17000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір в сумі 605,60 грн. Докази понесення витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів з дня винесення рішення суду.

Враховуючи викладене вище, представник позивача просить визнати протиправними дії та скасувати оскаржувану постанову, а справу закрити.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 14.04.2025 позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Голоднюка Володимира Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 202 від 27.03.2025 залишено без руху.

Ухвалою суду від 23.04.2025 поновлено провадження у справі за адміністративним позовом представника ОСОБА_1 адвоката Голоднюка Володимира Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_5 про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 202 від 27.03.2025. Залучено до участі у справі в якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 .

07 травня 2025 року до суду від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що в цій адміністративній справі ІНФОРМАЦІЯ_7 являється не належним відповідачем, який не зможе у разі доведення, що дійсно право позивача було порушено, скасувати оскаржувану постанову, оскільки буде наявне порушення прав юридичної особи, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 09.10.2025 зупинено стягнення у виконавчому провадженні №79232042, що відкрите на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 202 від 27.03.2025.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представники відповідачів у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вказане, враховуючи, що ч. 1ст. 286 КАС України передбачено обмежений строк вирішення судом справ цієї категорії, суд вирішив провести розгляд на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали, суд приходить до наступних висновків.

З постанови у справі про адміністративне правопорушення № 202 від 27.03.2025 судом встановлено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 винесено постанову, відповідно до якої 27.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , в порушення вимог частин 1, 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 1, 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022, відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 (зі змінами), відповідно до ст. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджених постановою КМУ №560 від 16.05.2024, будучи належним чином оповіщеним поштовим оператором «УКРПОШТА» 21.01.2025 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 (поштове відправлення направлялося на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання громадянина та повернуте з відміткою «за закінченням терміну зберігання», при цьому особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання), до ІНФОРМАЦІЯ_1 не прибув, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов`язаним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.

Зазначеною постановою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000.00 грн..

Приписами ч. 2ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 3 ст.288КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, де передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, відповідні керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.235КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення» вказує на те, що співвідповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень.

Згідно з п. 7 ч. 1ст. 4 КАС України термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Пунктом 7 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, ІНФОРМАЦІЯ_7 є належним суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 2ст. 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст. 222 - 244-21,244-24цьогоКодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

За приписами ст. 268 КУпАП справу може бути розглянути за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріали справи не містять, а представником відповідача не надано належних доказів дотримання вказаних вимог, зокрема доказів повідомлення його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відтак забезпечення йому права на захист.

Статтею 278 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Суд наголошує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративне відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами; (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 676/752/17,від 21.03.2019у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 № 308/12552/16.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від06.03.2018у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 у справі № 05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі № 676/752/17 та від 25.05.2022 у справі № 465/5145/16-а.

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону № 3543-XIIу разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024р. (надалі Порядок № 560).

Відповідно до п.28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

В силу вимог п.41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно з п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затв. постановою КМ України № 270 від 05.03.2009р., рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка».

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою «Судова повістка», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов`язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв`язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв`язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов`язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.

В свою чергу, повернення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 поштового відправлення з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання», як вказано в постанові № 202 від 27.03.2025, не є належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик у розумінні п. 41 Порядку №560, що не було враховано відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови.

Натомість, зазначена обставина свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Суд наголошує на тому, що відповідач не довів жодними доказами ні факту формування повістки, ні намагання її вручити позивачу, ні факту його відмови від її отримання, ні те, що поштове відправлення повернуто з відміткою «відсутній за адресою».

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні протоколу та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а.

Суд звертає увагу на те, що згідно із ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративному процесі у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

З аналізу означених норм процесуального права можна виснувати, що в адміністративному процесі обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Разом із тим, відповідачем жодного доказу обставин, що викладені в постанові за справою про адміністративне правопорушення суду не надано.

Водночас суд зазначає, що ним були створені усі процесуальні умови для своєчасного надання доказів на підтвердження правомірності винесення постанови за справою про адміністративне правопорушення, однак відповідач жодних доказів суду не надав.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за: відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Пунктом 3 ч. 3ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи зазначені вище норми процесуального права, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що позивачем сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви в загальному розмірі 1514 грн..

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 543/775/17 від 18.03.2020, а також ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» розмір судового збору, який підлягає сплаті за дану категорію справ становить 605,60 грн.

Відповідно до п.п.6 п.3 ч.2ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу вищезазначених норм вбачається, що за подання заяви про забезпечення позовної заяви підлягає до сплати судовий збір в розмірі 908,40 грн.

Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладені вище норми законодавства, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви в електронній формі, в загальному розмірі становить 1211,20 грн.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення, з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Судовий збір у розмірі 302,80 грн. необхідно повернути позивачу з державного бюджету, як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241 - 247, 255, 286, 289, 292, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

позов представника ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) адвоката Голоднюка Володимира Вікторовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій НОМЕР_3 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 від 27.03.2025 № 202 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 17000 грн.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Повернути ОСОБА_1 помилково сплачений судовий збір у розмірі 302,80 грн.

Згідно зі статтями 255, 286, 293, 295 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення буде складено 13.02.2026.

Суддя: К.М. Ушакова