Рішення від 04 лютого 2026 р. у справі №569/14225/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа №569/14225/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача адвоката Гусарук М.І.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 (надалі - позивач), діючи через свого представника ОСОБА_4 , звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (надалі – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, в якому просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовну заяву мотивує тим, що 22 січня 2024 року на підставі рішення Рівненського міського суду Рівненської області у справі №569/22835/23 шлюб, який зареєстрований 04 вересня 2009 року між ним та відповідачем, розірвано. Від шлюбу у них з відповідачем є спільна дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, відповідач після розірвання шлюбу, а саме із січня 2024 року в свою чергу фактичної участі у вихованні та утриманні дитини не приймає. Відповідач на даний час є одруженою, має іншу сім`ю та здійснює про неї піклування.

З січня 2024 року дочка ОСОБА_5 залишилася проживати разом з ним, де для неї створено усі належні умови для життя та розвитку. Крім того дитина повністю перебуває на його утриманні.

Неповнолітня ОСОБА_5 , яка досягла 13 років, за власним бажанням і за своєю згодою проживає разом з ним.

Він постійно займається її вихованням, цікавиться її успіхами у навчанні, приділяє увагу здоров`ю дитини. Він разом з дочкою проводить багато спільного часу разом.

На сьогоднішній день він є військовозобов`язаним, відтак у зв`язку з вихованням та утриманням дитини бажає у випадку необхідності підтвердити своє право на відстрочку від призову на військову службу з метою забезпечення найкращих інтересів своєї дочки, оскільки крім нього ніхто інший не займається її вихованням та утриманням. Тільки у разі наявності судового рішення про встановлення факту виховання та утримання дитини він зможе підтвердити та оформити у встановленому законом порядку відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією, а тому він змушений звернутися до суду.

Крім того, він офіційно працевлаштований в некомерційному підприємстві «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради на посаді фізичного терапевта центру реабілітації та відновного лікування, і для отримання додаткових виплат, відпустки у зв`язку із самостійним вихованням дитини необхідно надати документи, а саме судове рішення про встановлення факту виховання та утримання дитини. Відтак встановлення факту самостійного виховання дитини необхідне і для реалізації його права на соціальні гарантії та пільги, передбачені законом, а також на вільне переміщення з дитиною без нотаріальної згоди матері.

17 жовтня 2025 року представник відповідача Шевчук В.С. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову.

У відзиві вказує, що позивач стверджує, що самостійно утримує дитину, однак це не відповідає фактичним обставинам. Відповідач також бере активну участь у вихованні дитини, а саме у фінансовому забезпеченні дитини: передає для дочки грошові кошти, купує їй одяг, проводить дозвілля з дитиною, спілкується та надає моральну підтримку.

Відповідач не ухиляється від свого батьківського обов`язку, починаючи із січня 2024 року і по цей день ОСОБА_6 виявляє бажання спілкуватися з дочкою, турбується про стан її здоров`я, вітає дочку із днем народження, телефонує до неї і проявляє всі дії, які свідчать про її зацікавленість у спілкуванні та побаченні із дитиною.

Позивач не є єдиною особою, яка займається вихованням дочки. Відповідач наразі одружена з ОСОБА_7 , який не заперечує проти того, що дочка відповідача проживала разом із ними в одній квартирі.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що ОСОБА_8 позбавлена батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також відсутні інші докази, що відповідач не здатна їх виконувати в силу об`єктивних обставин, а тому, з огляду на вищезазначене, вважає, що у позові слід відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву. Крім того, відповідач пояснила, що під час розлучення з позивачем було прийняте спільне рішення про те, що дочка залишається жити разом з ним, оскільки в нього є житло і він фінансово забезпечений. Вона ж після розлучення орендувала квартиру, однак орендувала квартиру в тому самому будинку, де живе позивач з дочкою, щоб бути ближче до дитини. Позивач дійсно фінансово забезпечує дитину, дає їй житло, однак вона теж приймає участь у її утриманні, купує їй одяг та інші різні речі. І наразі вона теж може дати житло дитині. Щодо участі у вихованні дитини, то вказує, що це її єдина дочка і вона її виховує. Вони разом з дочкою відвідують духовну організацію, де проводять час разом. Вони їздять разом до її батьків та до інших родичів, де теж проводять час разом.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. 14 листопада 2025 року представник третьої особи ОСОБА_9 подала заяву, в якій просила проводити судові засіданні без її участі.

Суд, заслухавши представника позивача, відповідача та її представника, допитавши свідків, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2009 року, який розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2024 року в справі №569/22835/23, яке набрало законної сили 22 лютого 2024 року.

Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рівненського міського управління юстиції 24 липня 2012 року.

Позивач разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані і проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, виданої Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради 28 січня 2025 року №1847, а також не заперечується сторонами.

Згідно Акта обстеження умов проживання, який складено Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради 13 листопада 2025 року, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , проживають і мають постійне місце реєстрації ОСОБА_3 , його дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його матір ОСОБА_10 . В квартирі створені необхідні умови для проживання, дитина має окрему кімнату, яка облаштована відповідно до її вікових потреб, дитина забезпечена усім необхідним для проживання, виховання та розвитку. Зі слів дитини батько відповідально ставиться до виконання своїх обов`язків по відношенню до неї, виховує, доглядає, турбується про її здоров`я, забезпечує одягом, взуттям, харчуванням, засобами гігієни. Вони разом проводять вільний час, грають настільні ігри, грають на музичних інструментах, гуляють. Вона розповіла, що залишилася проживати з батьком, а мати проживає окремо. Вони іноді спілкуються, зустрічаються. Мати дає їй періодично кишенькові кошти в розмірі 200-400 грн в місяць або рідше, чи коли вона просить.

Згідно Характеристики, виданої Рівненським ліцеєм №28 Рівненської міської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Рівненському ліцеї №28 з першого класу, за період навчання характеризується позитивно, шкільним приладдям, необхідним для навчального процесу, забезпечена. Успіхами дитини в школі цікавиться батько.

Згідно Довідки, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради 28 січня 2025 року №14, ОСОБА_3 дійсною працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради на посаді фізичного терапевта центру реабілітації та відновного лікування з 12 жовтня 2017 року по даний час.

Згідно Характеристики, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради 29 січня 2025 року, ОСОБА_3 за місцем роботи характеризується позитивно.

Згідно Довідки, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Міська дитяча лікарня» Рівненської міської ради 29 січня 2025 року №20, ОСОБА_3 за період з липня 2024 року по грудень 2024 року отримав дохід у загальному розмірі 125 135 грн 33 коп.

Відповідач ОСОБА_1 30 липня 2024 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 30 липня 2024 року, серії НОМЕР_2 .

Відповідач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 зареєстрована і проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується Довідкою про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні, виданої Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради 16 липня 2025 року №15614.

Вказана квартира належить на праві власності чоловіку відповідача ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 29 грудня 2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21636667 від 22 січня 2009 року, свідоцтвами про право на спадщину за законом від 18 лютого 2020 року та від 22 липня 2024 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №59465905 від 18 лютого 2020 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №200736447 від 18 лютого 2020 року, витягом з Державного реєстру речових прав №387755690 від 22 липня 2024 року.

Згідно заяви від 08 жовтня 2025 року ОСОБА_7 , який є чоловіком ОСОБА_8 , будучи власником трьохкімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , надає згоду на проживання в одній з кімнат дочки його дружини ОСОБА_5 . У квартирі створені всі умови для проживання дитини.

Згідно Характеристики, виданої Релігійною громадою свідомості Крішни 10 жовтня 2025 року №10/10-25-1, ОСОБА_8 є прихожанкою (з 2009 року) релігійної громади свідомості ОСОБА_11 у м. Рівному, характеризується позитивно. У центрі ведичної культури з 2012 року ОСОБА_6 проводить активну участь у розвитку громади, організовуючи дитячі програми, новорічні свята, залучаючи дітей та свою дочку ОСОБА_12 до творчої діяльності.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_13 , яка є сусідкою позивача з 1990 року, показала, що позивач проживає разом зі своєю дочкою, а відповідача вона не бачила орієнтовно 3 роки, десь після їхнього розлучення. Відповідач разом з позивачем і дитиною не проживає. Позивач піклується про дочку, проводить її до школи, в них довірливі стосунки.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_14 , яка є сусідкою позивача, показала, що позивач проживає разом зі своєю дочкою. За їхнім місцем проживання вона відповідача не бачила, однак пів року тому вона бачила відповідача разом з дочкою в місті, вони прогулювалися, дитина була спокійна і привітлива.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_15 , яка є сусідкою позивача, показала, що позивач проживає разом зі своєю дочкою, а відповідача вона не бачила орієнтовно 3 роки. Позивач піклується про дитину. Дитину вона бачить часто, здебільшого вона гуляє разом з друзями, в школу ходить сама.

Свідок ОСОБА_7 , який є чоловіком відповідача, в судовому засіданні показав, що дитина проживає разом із позивачем, водночас підтримує постійне спілкування з відповідачем. Зокрема, вони гуляють разом, відвідують торгові центри, інколи дитина приходить до них додому. Йому відомо про регулярне телефонне спілкування відповідача з дитиною, при цьому дитина не виявляє відчуження від матері. Відповідач разом з дочкою іноді щось купують разом, а іноді дитина дзвонить і просить кошти. Йому це відомо достовірно, оскільки саме він дає ці кошти. Орієнтовно це 100-500 грн раз на два тижні. Також, вони на свята їздять разом з дитиною до батьків відповідача. За місцем проживання в них створені умови для проживання дитини і він не проти, щоб дитина жила разом з ними. Спілкується відповідач з дитиною раз на кілька днів. Питаннями навчання та лікування дитини займається позивач, оскільки дитина живе разом з ним.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно приписів пункту 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

За змістом ст. 315, 318 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів перебування на утриманні, якщо вони мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення особистих немайнових чи майнових прав.

Згідно ч. 1 ст. 14 та ч. 1 ст. 15 СК України сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Згідно із частиною другою статті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Частиною 1 статті 121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені ст. 150-151 СК України.

За приписами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Сімейним кодексом України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо виховання дитини.

Натомість, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено судом сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 04 вересня 2009 року, який розірвано рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2024 року в справі №569/22835/23, яке набрало законної сили 22 лютого 2024 року. Під час перебування у шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач проживає разом з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач проживає окремо.

Спору між сторонами щодо місця проживання дитини немає, сторони обопільно після розірвання шлюбу дійшли згоди щодо визначення місця проживання дитини разом з позивачем. При цьому, відповідач не позбавлена батьківських прав, невизнана безвісно відсутньою або померлою, тобто її права не припинені і необмежені, ані в силу закону, ані за рішенням суду.

Згідно Акта обстеження умов проживання, який складено Службою у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради 13 листопада 2025 року, зі слів дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона з відповідачем іноді спілкується, зустрічається. Відповідач дає їй періодично кошти. Вказане також узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , а також слідує з Характеристики, виданої Релігійною громадою свідомості Крішни 10 жовтня 2025 року №10/10-25-1. При цьому свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_15 вказали лише про те, що не бачили відповідача за місцем проживання позивача і дитини орієнтовно 3 роки, натомість їм не відомо обставин щодо участі відповідача у вихованні та утриманні дитини.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винної поведінки та ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, під час судового розгляду таких доказів судом не здобуто та позивачем не надано.

Надані позивачем докази свідчать лише про проживання дитини разом з батьком, що сторонами не заперечується, однак вказана обставина жодним чином не підтверджує факт ухилення матері від участі у вихованні дитини.

Навпаки, встановлено факт підтримання нею регулярного контакту з дитиною, участі у її житті та часткового матеріального забезпечення.

При цьому, навіть за умови того, що мати не бере участі у забезпеченні дитини та не надає матеріальну допомогу в необхідному обсязі, позивач не позбавлений можливості звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини батьком не знайшли свого підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами, у зв`язку з чим підстав для їх задоволення не вбачається.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, про встановлення факту самостійного утримання та виховання дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 45, м. Рівне, код ЄДРПОУ 25675397.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2026 року.

Суддя О.О. Першко