Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №538/2311/25 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Суд: Лохвицький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №538/2311/25

Суддя: Кунець М. Г.

Єдиний унікальний номер № 538/2311/25

Провадження № 2-а/538/5/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Кунець М.Г., з участю секретаря судових засідань Петрової С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, встановлених статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Струк Віктор Миколайович, про скасування постанови серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в :

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Струк Віктор Миколайович, в якому позивач просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 25 листопада 2025 року серія ЕНА № 6217279, винесену за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1. ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі-відповідач), третя особа: інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Струк Віктор Миколайович, про скасування постанови серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 25 листопада 2025 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Департаменту патрульної поліції Струком Віктором Миколайовичем винесено постанову серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за те, що він, цього дня о 04 годині 05 хвилин у м. Києві по Бориспільському шоссе керував транспортним засобом, де на задніх освітлювальних приладах якого нанесено тонувальне покриття темного кольору, що зменшує їх прозорість та змінює колір задніх освітлювальних приладів, що не відповідає ДСТУ 3649:2010 (п.6.1.2), чим порушив п.31.4.3 «г» ПДР України - керування транспортним засобом з зовнішніми світловими приладами, на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування.

Відповідне порушення кваліфіковано за ч.2 ст.122 КУпАП, та його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Вказав, що він ніяких порушень ПДР не вчиняв і постанова винесена відносно нього безпідставно.

До того ж зазначив, що його автомобіль Renault RVI, BI0257ЕМ, був у технічно справному стані, всі зовнішні світлові прилади були заводськими, без тонування, відповідали міжнародним нормам ЕСЕ, тому вказаний у постанові факт є надуманим.

23 вересня 2024 року ним пройдено технічний контроль транспортного засобу, про що отримано протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01560-00964-24.

Щодо інших дій інспектора поліції Струка В.М. зауважив, що висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі зроблено без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження із застосуванням вимірювальної техніки; світловіддача фар не вимірювалася, відповідні акти технічного стану не складалися. Тому покликається на те, що у цьому випадку, не дотриманий порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджених наказом МВС України № 534 від 13.10.2008, згідно якого працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється. Вважає, що відповідач формально підійшов до розгляду справи та не забезпечив всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин, вирішення її в точній відповідності із законом. Висновок, про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення є недоведеним належними доказами.

Також звернув увагу на те, що 28 листопада 2025 року він скористався правом оскарження та ним подано скаргу на зазначену постанову до управління патрульної поліції м. Києва та 08 грудня 2025 року отримав рішення щодо залишення вказаної постанови про адміністративне правопорушення без змін, а його скаргу залишено без задоволення.

1.2. Представником відповідача Департаменту патрульної поліції до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Пунктом 31.4.3 ПДР закріплено те що, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема якщо на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до ДСТУ 3649:2010 п. 6.1.2 не дозволено застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.

Відповідно до ДСТУ 3649:2010 п. 7.1.1 відповідність вимогам 6.1.1— 6.1.5, 6.1.6.1—6.1.6.3, 6.1.7.1—6.1.7.3, 6.1.7.5, 6.1.7.6 перевірка проводиться візуально.

Зауважив, що інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026 та до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", таким чином зафіксовано скоєння адміністративного правопорушення позивачем та розгляд справи на портативний наргудний відео реєстратор.

Наявне тонування на задніх освітлювальних приладах зафіксовано за допомогою нагрудного відеореєстратора, де на наданих відеозаписах вбачається нанесення тонувального покриття на задніх освітлювальних приладах, що в свою чергу зменшує їх прозорість чи світлоспускання.

Підкреслив, що в цій категорії справ виявлення правопорушення проводиться візуально, без проведення технічної експертизи, складання акту технічного стану, дослідження технічних характеристик транспортного засобу, дослідження із застосуванням вимірювальної техніки, як зазначено пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

З приводу аргументів позивача про необхідність складання інспектором акту перевірки технічного стану колісного транспортного засобу за формою, наведеною у додатку до Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затвердженого наказом МВС України від 13.10.2008 № 534, зауважив, що цей підзаконний акт втратив чинність 10.11.2020 згідно наказу МВС України від 12.10.2020 № 726.

Таким чином, інспектором було прийнято рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності у спосіб, визначений чинним законодавством, тому просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

18 грудня 2025 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху із наданням позивачу п`ятиденного строку з дня вручення йому цієї ухвали щодо необхідності усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений відповідною ухвалою.

22 грудня 2025 року позивачем на виконання ухвали суду від 18 грудня 2025 року направлено на адресу суду позовну заяву в новій редакції.

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На підставі цієї ж ухвали суду у відповідача витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких було винесено оскаржену постанову від 25.11.2025 серія ЕНА № 6217279, включаючи відеофайли з бодікамер, що підтверджують фіксацію інкримінованого правопорушення та розгляд справи про адміністративне правопорушення посадовою особою, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до суду надійшов відзив на позовну заяву з витребуваними судом матеріалами справи про адміністративне правопорушення, в тому числі відео файли з записами, на підставі яких було винесено оскаржувану постанову.

02 лютого 2026 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, що суд бере до уваги як письмові пояснення останнього, позаяк за приписами частини першої статті 269 КАСУ визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Додаткових заяв та клопотань від учасників справи до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду цієї справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Як встановлено судом, 25 листопада 2025 року о 04 годині 05 хвилин у м. Києві по Бориспільському шосе Кравченко І.І. керував транспортним засобом на задніх освітлювальних приладах яких нанесено тонувальне покриття темного кольору, що зменшує їх прозорість та змінює колір, задніх освітлювальних приладів, що не відповідають вимогам ДСТУ 3649:2010 п. 6.1.2, чим порушив п. 31.4.3. «г» ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постановою про накладання адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 на правопорушника накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн (а.с.10).

Із відеозапису, доданого відповідачем до відзиву вбачається, що поліцейським зупинено транспортний засіб марки Renault RVI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та повідомлено водія про причину зупинки, а саме, що на розсіювачах світлових приладів транспортного засобу нанесено тонування, що зменшує їх прозорість та світлопропускання, що є порушенням п.31.4.3 «ґ» ПДР України. Поліцейський згідно із п. 2.4 а) ПДР пред`явив вимогу надати для перевірки документи, передбачені п. 2.1 ПДР, зокрема: посвідчення водія, реєстраційний документ на даний транспортний засіб та страховий поліс.

Крім того, із відеозапису вбачається, що поліцейський на місці зупинки транспортного засобу повідомив позивача про причину зупинки, у подальшому суть вчиненого ним правопорушення, до початку винесення оскаржуваної постанови ознайомив позивача з правами, якими користується особа, стосовно якої проводився розгляд справи та жодним чином не перешкоджав у користуванні ними. Під час розгляду справи від позивача не поступало жодних заяв чи клопотань.

Рішенням заступника начальника управління - начальником відділу моніторингу та аналітичного забезпечення управління патрульної поліції у м. Києві ДПП Олександром Парамоновим від 08.12.2025 постанову серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 залишено без змін, а скаргу громадянина ОСОБА_1 без задоволення (а.с. 12-14 ).

IV. Норми права, які застосував суд.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено положеннями ст. 14 ЗУ «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (далі ПДР).

Пунктом 1.3 вказаних Правил закріплено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п. 1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху передбачено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

В силу вимог підпункту «а» пункту 31.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Згідно підпункту «ґ» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до пункту 6.1.2 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» ДСТУ 3649:2010, не дозволяється застосовувати зруйновані та з тріщинами на світловідбивальних поверхнях або розсіювачах ПЗС, установлювати будь-які пристрої, що обмежують їхню видимість, наносити покриви на ПЗС (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює їхню силу світла, світлорозподіл або колір.

Згідно пункту 7.1.1 ДСТУ 3649:2010, транспортні засоби щодо дотримання вимог п.п. 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 перевіряються візуально.

Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (п.8. ч.1 ст. 23 цього Закону).

За змістом п.п.1-2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Так, нормами ст.222 КУпАП встановлено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, в тому числі відповідальність за які передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

За правилами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, правил дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Із змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, керування транспортним засобом, де на задніх освітлювальних приладах нанесено тонувальне покриття темного кольору, що зменшує їх прозорість та змінює колір, створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною нормою.

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві ДПП Струком В.М. складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.11.2025 серії ЕНА № 6217279, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Крім того, аналіз змісту наявного відеозапису розгляду справи про адміністративне правопорушення свідчить, що інспектором поліції були дотримані всі вимоги, визначені положеннями КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, роз`яснено ОСОБА_1 права та обов`язки останнього, тощо. До того ж будь-яких аргументів у частині порушення порядку та процедури розгляду відповідачем справи про адміністративне правопорушення позивачем не наведено.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Згідно оскаржуваної постанови, 25.11.2025 о 04 годині 05 хвилин у м. Києві по Бориспільському шосе ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Renault RVI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якого на задніх освітлювальних приладах нанесено тонувальне покриття темного кольору, що зменшує їх прозорість та змінює колір, що не відповідає вимогам ДСТУ 3649:2010 п.6.1.2, чим порушив п.31.4.3 «ґ» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Покликання позивача на те, що поліцейським зроблено висновки щодо тонування світлових приладів на автомобілі, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання без вивчення документів на транспортний засіб, дослідження технічних характеристик та заводських установок, без проведення дослідження із застосуванням вимірювальної техніки, не вимірювалася світловіддача фар та відповідні акти технічного стану не складалися, а також те, що окрім цього інспектор поліції порушив порядок фіксації правопорушення, встановлений Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджений наказом МВС України № 534 від 13.10.2008, згідно з яким працівник поліції повинен скласти спеціальний акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, який перевіряється, є хибними та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так зокрема згідно пункту 7.1.1 ДСТУ 3649:2010, транспортні засоби щодо дотримання вимог п.п. 6.1.2 ДСТУ 3649:2010 перевіряються візуально, іншого способу чинними нормами та вимогами законодавства не передбачено.

Ба більше, суд зауважує, що на сьогодні Порядок здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації, затверджений наказом МВС України № 534 від 13.10.2008, як підзаконний акт, втратив чинність 10.11.2020 згідно наказу МВС України від 12.10.2020 № 726.

При цьому, слід звернути увагу на те, що законодавцем не встановлено вимоги щодо наявності спеціальних знань в особи, яка здійснює візуальну перевірку відсутності на ПЗС, зокрема, покриву (тонування, фарбування тощо).

Так, з наданого відповідачем відеозапису вбачається, що працівник поліції здійснював візуальний огляд розсіювачів світлових приладів транспортного засобу марки Renault RVI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час якого встановив, що на задніх освітлювальних приладах нанесено тонувальне покриття темного кольору, що зменшує їх прозорість та змінює колір.

Суд зазначає, що з наданого відповідачем відеозапису та з наданих позивачем фотознімків візуально вбачається факт суттєвого затемнення задніх освітлювальних приладів автомобіля Renault RVI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, що свідчить про нанесення на них тонування.

Вищевказане свідчить про невідповідність світлових приладів зазначеного транспортного засобу вимогам пункту 6.1.2 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання» ДСТУ 3649:2010.

Таким чином, відповідачем доведено факт недотримання ОСОБА_1 вимог підпункту «ґ» пункту 31.4.3 Правил дорожнього руху, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд приходить до висновку, що постанова відповідача про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 прийнята на підставі та в межах повноважень, а тому, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із системного аналізу обставин справи та норм чинного законодавства, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 9, 77, 132, 139, 205, 242-244, 246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 КАС України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Струк Віктор Миколайович, про скасування постанови серії ЕНА № 6217279 від 25.11.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Департамент патрульної поліції (місцезнаходження:03048, вул.Федора Ернста, 3, м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646).

Третя особа: інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону полку № 2 УПП у м. Києві Струк Віктор Миколайович (адреса: вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ)

Повний текст рішення суду складено 16 лютого 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua