Рішення від 22 січня 2026 р. у справі №368/454/25 — Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/454/25

2/368/139/26

Рішення

Іменем України

"23" січня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Вареник О.Л.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання спільним майном, виділення часток та права власності в порядку спадкування, зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на майно та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, -

встановив :

Позивачка звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що 26 лютого 1984 року, зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , та після реєстрації шлюбу отримала його прізвище – « ОСОБА_5 ».

Від даного шлюбу народилось двоє синів, відповідачів по справі.

01 грудня 1993 року рішенням Переселенської сільської ради народних депутатів №13, ОСОБА_4 було надано земельну ділянку в розмірі 0,25 га. для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 . 14 червня 1994 року розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №145 було погоджено будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . На підставі даного розпорядження була винесена земельна ділянка в натурі, затверджений будівельний паспорт.

Отримавши відповідні погодження вона з чоловіком почали будівництво будинку, яке здійснювалось тривалий час.

14 березня 2000 року ОСОБА_4 було укладено договір №10960 про користування електричною енергією в побудованому ними будинку.

23 січня 2004 року ОСОБА_4 подав заяву про видачу технічних умов та виготовлення проекту на газифікацію будинку, яка була погоджена 06 лютого 2004 року.

21 червня 2004 року, після виготовлення проекту, його погодження, було укладено договір про надання послуг з газопостачання нашого будинку.

27 липня 2018 року рішенням Переселенської сільської ради №300-ХХХІІІ-УІІ було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність її чоловіку, ОСОБА_4 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га., кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, по АДРЕСА_1 .

16 серпня 2018 року дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Позивачка з відповідачами, будучи спадкоємцями за законом звернулись до приватного нотаріуса Воловенко Р.П. про відкриття спадщини.

19 червня 2024 року було відкрито спадкову справу №72599406.

З часом нотаріус повідомила сторін, що видати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок не має можливості так як не має правоустановчих документів.

Відповідачі ж сказали позивачу, що вона не має ніякого права на даний будинок, тим самим поставили під сумнів її спільне проживання у шлюбі з померлим батьком та право на спадщину, що сприяло її зверненню до суду.

А тому просить суд визнати спільним майном подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , житловий будинок з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га., з кадастровим номером 3222286001:01:370:0003, по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_4 .

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали зустрічні позова в яких просить:

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 ;

- визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача зустрічні позова відповідачів підтримав.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 26 лютого 1984 року позивачка ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , та після реєстрації шлюбу отримала його прізвище – « ОСОБА_5 », що підтверджується копіями свідоцтва про шлюб та паспорту.

Від даного шлюбу народилось двоє синів – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 01 грудня 1993 року рішенням Переселенської сільської ради народних депутатів №13, ОСОБА_4 було надано земельну ділянку в розмірі 0,25 га. для індивідуального житлового будівництва по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення. Пунктом 2 даного рішення було прохання до районної державної адміністрації затвердити рішення в частині дозволу на будівництво.

14 червня 1994 року розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області №145 було погоджено будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією розпорядження.

На підставі даного розпорядження була винесена земельна ділянка в натурі, затверджений будівельний паспорт.

Отримавши відповідні погодження позивачка з покійним чоловіком почали будівництво будинку, яке здійснювалось тривалий час.

14 березня 2000 року ОСОБА_4 було укладено договір №10960 про користування електричною енергією в побудованому будинку.

23 січня 2004 року ОСОБА_4 подав заяву про видачу технічних умов та виготовлення проекту на газифікацію будинку, яка була погоджена 06 лютого 2004 року.

21 червня 2004 року, після виготовлення проекту, його погодження, було укладено договір про надання послуг з газопостачання будинку.

27 липня 2018 року рішенням Переселенської сільської ради №300-ХХХІІІ-УІІ було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_4 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га., кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією рішення та кадастрового плану.

16 серпня 2018 року дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно.

За життя за ОСОБА_4 числилося наступне нерухоме майно:

Житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

Земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки вказані вище житловий будинок і земельна ділянка були набуті ОСОБА_4 під час спільного шлюбу з ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , то таке майно є спільним сумісним та до складу спадщини увійшла частина вказаного нерухомого майна.

Отже, після ОСОБА_4 залишилися:

- частина житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 ;

- частина земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003 за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1267 Цивільного кодексу України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

За життя ОСОБА_4 заповіту на випадок своєї смерті не складав.

Із спадкоємців за законом першої черги на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 залишитися його дружина - ОСОБА_1 та сини: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .

Отже, Сторони можуть успадкувати майно, що залишилося після померлого ОСОБА_4 .

Згідно з ст.1297 Цивільного кодексу України, право власності на спадкове майно набувається шляхом отримання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Після смерті ОСОБА_4 приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Воловенко Р.П. було заведено спадкову справу № 66/2024 від 19.06.2024 року.

Втім, при зверненні до нотаріуса виявилося, що оформити спадщину ОСОБА_4 через нотаріальну контору неможливо через відсутність правовстановлюючих документів на майно.

Таким чином, оформити спадщину ОСОБА_4 на даний час можливо виключно за рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно з ч. 1, 3 ст.1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у в п.23 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 227/3750/19.

Пунктом 9 ст. 37 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» встановлено, що підставою для державної реєстрації прав, зокрема, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та осново-положних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Спадеа і Скалабріно проти Італії», «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «Максименко та Герасименко проти України», «Новоселецький проти України» тощо, втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах; а також таке втручання передбачає «справедливу рівновагу» між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про нотаріат» та підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно проводиться нотаріусами після надання правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцеві. В разі відсутності таких документів нотаріус відмовляє у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з чим особа, яка претендує на зазначене майно повинна встановлювати право власності в судовому порядку.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Дане стверджується копіями свідоцтва про укладення шлюбу, рішення сільської ради, розпорядження, паспорту з кодом позивача, титульної сторінки будівельного паспорту, рішення сільської ради, розпорядження, генерального плану та викопіювання. акту про відведення в натурі присадибної ділянки, договору №10960 від 14 березня 2000 року, робочого проекту на газопостачання житлового будинку, договору про надання послуг з газопостачання, рішення ради, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, копія свідоцтва про смерть, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі; копія інформації з Державного реєстру речових прав; копія технічного паспорту, пенсійного посвідчення позивача, посвідчення ветерана праці; копія оціночної вартості об`єкта нерухомості.

На даний час власник нерухомого майна – ОСОБА_4 помер і згідно ч.4 ст. 25 ЦК України його цивільна правоздатність припинилась в момент смерті .

А тому, суд вважає за необхідне на підставі ст.1261,328 ЦК України визнати за сторонами, як спадкоємцями за законом, право власності на спадковий житловий будинок та земельну ділянку .

Враховуючи викладене, керуючись ст. 10, 89, 259, 263, 264, 265, 268ЦПК України, ст.. 328,1261 ЦК України, п. 9 ст. 37 ЗУ Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання спільним майном, виділення часток та права власності в порядку спадкування, та зустрічний позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на майно і зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, задоволити.

Визнати спільним майном подружжя, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , житловий будинок з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 частину житлового будинку з допоміжним спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2500 га., з кадастровим номером 3222286001:01:370:0003, по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222286001:01:370:0003, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст. 273 ЦПК України

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду. протягом 30 днів.

Повний текст рішення виготовлено 23.01.2026 року.

Суддя : Т.Є. Іванюта