Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №355/2692/25 — Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/2692/25

Провадження № 2/355/403/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду селища Баришівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовною заявою у якій просить розірвати шлюб з ОСОБА_3 , який зареєстрований 20 квітня 2019 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (актовий запис № 159).

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_2 , який було зареєстровано Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області (актовий запис № 159). Після укладення шлюбу прізвище дружини змінилося з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_4 », однак вона не отримувала паспорта на нове прізвище.

У липні 2019 року відповідачка поїхала до російської федерації, планувала виїхати на нетривалий час, лише зібрати необхідні їй речі. З того часу позивач її більше не бачив, стосунки між ними припинилися, життям сина вона взагалі не цікавиться і не спілкується з ним. Влітку 2022 року на неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 лише один раз відповіла і повідомила, що до України вона ніколи не приїде та що її взагалі не цікавить доля сина та збереження їхнього шлюбу з позивачем. Весь цей час син проживає з позивачем, перебуває на його повному утриманні. Як стверджує ОСОБА_1 , спільного бюджету та господарства позивач та відповідач вже давно не ведуть, шлюбні стосунки між ним та ОСОБА_2 фактично припинилися. Поновлення шлюбних відносин жодна зі сторін не бажає, примирення між ними неможливе. Відтак, позивач просить розірвати шлюб з ОСОБА_2 без надання строку на примирення.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, повідомив суд про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилась, була належно повідомлена про час, місце розгляду справи як слід з оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме. Причину неявки суду не повідомила, яку слід вважати неповажною. Відзиву з запереченнями надано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог оскільки:

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як слід з копії паспорта позивач є громадянином України.(а.с. 11).

З копії свідоцтва про шлюб слід, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб 20 квітня 2019 року, актовий запис № 159, який зареєстрований Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 (а.с. 5).

З копії свідоцтва про народження слід, що сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 6).

Згідно з копією довідки № 90 від 28 серпня 2023 року, виданою старостою Корніївського старостинського округу П. ОСОБА_6 , останній проживав з 10 квітня 2019 року в АДРЕСА_1 . В період з 10 квітня 2019 року по 25 липня 2019 року разом з ним проживала дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 25 липня 2019 та по час надання довідки ОСОБА_1 проживає сам зі своєю дитиною ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).

З копій акту № 23 від 15 липня 2025 року, № 12 від 28 серпня 2023 року обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб, складених старостою Корніївського старостинського округу П. Вілянським у присутності свідків, при обстеженні домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із 10 квітня 2019 року проживає в АДРЕСА_1 . В період з 10 квітня 2019 року по 25 липня 2019 року разом з ним проживала дружина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З 25 липня 2019 по час складення актів ОСОБА_1 проживає сам з сином, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 7; 9).

Відповідно до копії акту № 43 від 03 червня 2025 року , обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства з метою підтвердження фактичного місця проживання осіб, складеного старостою Корніївського старостинського округу П. Вілянським у присутності свідків, при обстеженні домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що зі слів сусідів означене домоволодіння є фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і його сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8).

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України “Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення ”.

Отже, було встановлено, що позивач не бажає знаходитись у шлюбі з відповідачкою, вимоги позивача законні та підлягають задоволенню, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що має істотне значення.

Відповідно до ст. ё113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.

Згідно ч. 2 ст.114, абз. 2 ч. 3 ст.115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 п.1 ч. 2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнутий з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволені.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112-114 СК України, ст. ст.4, 7, 10, 11, 81, 130, 141, 223, 247,263-266,274 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 20 квітня 2019 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 159.

Стягнути з ОСОБА_2 на користьОСОБА_1 , 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплачений ним судовий збір під час подачі позовної заяви до суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов