Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №293/111/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/111/26

Провадження № 3/293/81/2026

16 лютого 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглянув адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1

за ч. 3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №192519 від 21.01.2026 з доданими матеріалами відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №192519 від 21.01.2026, вбачається що 02.01.2026 о 00 год 06 хв гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьківських обов`язків щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , оскільки той, вживши слабоалкогольного напою сів за кермо автомобіля «лада15» та здійснив керування транспортним засобом, внаслідок чого авто зупинив наряд поліції, при цьому не маючи права керування ТЗ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку повідомлення ( а.с. 14)

При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та розгляд його судом, про що свідчить його власноручний підпис у протоколі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Приймаючи до уваги, що у відповідності до ч.1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ за ч. 3 ст. 184 КУпАП не є обов`язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №192519 від 21.01.2026, вбачається що 02.01.2026 о 00 год 06 хв гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ухилився від виконання передбачених ст. 150 СКУ, ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» батьківських обов`язків щодо неповнолітнього ОСОБА_2 , оскільки той, вживши слабоалкогольного напою сів за кермо автомобіля «лада15» та здійснив керування транспортним засобом внаслідок чого авто зупинив наряд поліції, при цьому не маючи права керування ТЗ, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Законом України "Про охорону дитинства" визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Тому неналежне виховання неповнолітньої дитини це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності. Обов`язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину. За невиконання або неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Відповідно до положень ст. 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Диспозиція ч.3 ст.184 КупАП передбачає адміністративну відповідальність вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 3 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА №192519 від 21.01.2026 (а.с.2);

- листом заступника начальника ВП- начальника СВ відділу поліції №1 ЖРУП №1 майора поліції О.Дона від 02.01.2026 про відсутність складу кримінального правопорушення ( а.с. 5);

- рапорт СПД №1 ( с-ще Черняхів) ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області грпп поліцейського Косякевича В.П. від 02.01.2026 ( а.с. 6)

- письмовими поясненнями від 02.01.2026 ОСОБА_3 від 02.01.2026 ( а.с. 7);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.01.2026 ( а.с. 9).

Частиною 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року, №789 встановлено, що батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП є повністю доведеною.

Водночас, суд бере до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність, визначені статтями 34-35 КУпАП судом не встановлено.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 184 КУпАП у виді штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють.

Саме визначене судом стягнення суд уважає справедливим, необхідним і достатнім для виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-35, 40-1, ч.1 ст.184, ст.ст.280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.184 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн (вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок).

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Роз`яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку, має бути наданий (надісланий) правопорушником до суду.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя Людмила ЛОСЬ