Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №285/877/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/877/26

Провадження № 1-кп/0285/452/26

16 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження (ЄРДР №12026065530000026 від 10.02.2026) за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянин України, освіта повна загальна середня, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше засуджений вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду від 28.10.2024 за ч. 1 ст.164 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України,

УСТАНОВИВ:

Згідно рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду № 2-882/2010 від 12.07.2010, ОСОБА_2 зобов`язаний сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 400 гривень щомісячно до повноліття сина - 19.02.2027.

ОСОБА_2 , знаючи про свій обов`язок сплачувати, встановлені рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області (справа № 2-882/2010 від 12.07.2010), аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , злісно ухилявся від сплати аліментів та його не виконував з 01.01.2025 по 31.01.2026.

Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.10.2024 ОСОБА_2 притягнутий до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 01.01.2025 по 31.01.2026, що кваліфіковано за ч. 1 ст. 164 КК України.

ОСОБА_2 , який раніше притягався до кримінальної відповідальності за аналогічний кримінальний проступок, висновків для себе не зробив, продовжив ухилятися від сплати аліментів, не вживав заходів для погашення заборгованості по аліментам, будучи працездатною особою, без поважних причин не працював і не вжив заходів для працевлаштування, не звертався Державної служби зайнятості з приводу постановлення на облік, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання сина, маючи дохід від тимчасових заробітків, тобто можливість виконання рішення суду про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснив, внаслідок чого станом на 31.01.2026 виникла заборгованість в розмірі 20774 грн., що перевищує суму сукупно нарахованих платежів за 3 місяці, при цьому загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів складає 151073,10 грн.

В ході досудового розслідування кримінального провадження ОСОБА_2 подав прокурору заяву від 13.02.2026 про визнання своєї винуватості, згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , її згоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності підтверджена захисником - адвокатом ОСОБА_5 .

Суд, враховуючи зазначену заяву, перевіривши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, згідно ст. ст. 381, 382 КПК України, вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 164 КК України, як злісне ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів) особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_2 згідно ст. 66, 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст.164 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, відсутність обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Оцінивши вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у виді обмеження волі, що відповідає тяжкості вчиненого діяння.

За правилами ч. 1 ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК України до покарання за цим вироком суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.10.2024 по справі №285/5478/24.

Цивільний позов не заявлено, судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 374, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.

До покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Новогодад-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28.10.2024 по справі №285/5478/24 у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Надати дозвіл на затримання ОСОБА_2 та його примусове доставлення до установи відбування покарань у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарга не буде подана. У випадку оскарження вирок набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його ухвалення, а засудженим - у той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя ОСОБА_1