Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №167/1211/24 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1211/24

Номер провадження 1-кп/167/21/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030590000935 від 24 серпня 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мильне Зборівського району Тернопільської області, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працюючий, з середньою спеціальної освітою, одружений, раніше не судимий,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України,

за участі:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово вчиняла домашнє насильство по відношенню до своєї дружини, а саме: 10.05.2024 та 16.07.2024, за що постановами Рожищенського районного суду Волинської області від 16.05.2024, 18.07.2024 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.173-2 КУпАП, належних висновків не зробила та продовжила вкотре систематично вчиняти домашнє насильство.

Так, ОСОБА_3 , перебуваючи в будинку за місцем свого постійного проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , в порушення вимог ст.28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року №2229-V111, під час словесного конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та їх наслідки, бажаючи їх настання, 09.08.2024 року приблизно о 13 год 00 хв вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_6 , яке виразилось в умисних діях психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її адресу нецензурної лайки, словесних образ, погроз фізичною розправою, приниженні її честі та гідності, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої, яке виявилося у формі втоми, фізичного дискомфорту, втрати енергійності, повноцінного сну та відпочинку, що є в безпосередньому у причинно-наслідковому зв`язку з домашнім психологічним насильством.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями, що полягають в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань, погіршення якості життя потерпілої особи, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.126-1 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, за обставин, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся. Попросив вибачення у потерпілої, просив його суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердила обставини, зазначені в обвинувальному акті. Пояснила, що ОСОБА_3 систематично вчиняє щодо неї домашнє насильство, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Просила обрати йому мінімальне покарання згідно закону.

Суд, заслухавши показання обвинуваченого та потерпілої, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, з`ясувавши правильність розуміння сторін кримінального провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Правові наслідки ч.3 ст.349 КПК України учасникам судового провадження судом роз`яснено.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується показаннями потерпілої та зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма сторонами, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не проводиться їх дослідження.

Відповідно до вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та потерпілої і дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчинених ним діянь, надав показання, не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена повністю і кваліфікує його дії за ст.126-1 КК України.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

При обранні міри покарання, суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч.4 ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , у відповідності до вимог ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_3 : раніше не судимий; вперше притягується до кримінальної відповідальності; за час розгляду справи працевлаштувався і пройшов курс лікування від алкогольної залежності; є учасником бойових дій; має постійне місце проживання, де характеризується позитивно; має на утриманні троє неповнолітніх дітей; повністю беззастережно визнав свою винуватість у скоєному і щиро розкаявся; у судовому засіданні попросив вибачення у потерпілої; на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває.

Потерпіла у судовому засіданні просила обрати обвинуваченому мінімальне покарання.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене санкцією статті кримінального закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді пробаційного нагляду.

На переконання суду, покарання, що застосовується за цим вироком, відповідатиме вимогам ч.2 ст.50 КК України, критерію гуманності й справедливості та не потягне за собою порушення засад виваженості, включатиме розумний баланс між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, не становитиме надмірного тягаря для обвинуваченого та не порушуватиме інтересів потерпілої.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов не заявлено, речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Керуючись частиною 3 статті 349, статтями 368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, та призначити йому покарання виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Початок строку покарання у виді пробаційного нагляду слід обчислювати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Рожищенський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Волинським апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1