Вирок від 12 лютого 2026 р. у справі №157/50/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/50/26

Провадження №1-кп/157/85/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025030540000274 від 17.11.2025 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 17 листопада 2025 року близько 16 години, знаходячись у салоні службового автомобіля Національної поліції марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою уникнення доставлення його до ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючись злочинним умислом, висловив поліцейським сектору реагування патрульної поліції ВПД №1 (сел. Любешів) Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є службовими особами правоохоронного органу у зв`язку з постійним виконанням функцій представника влади з правоохоронними і правозастосовними повноваженнями, пропозицію надання неправомірної вигоди і на виконання свого злочинного умислу, перебуваючи в салоні службового автомобіля Національної поліції марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1, в с. Старі Червища Камінь-Каширського району Волинської області, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди за ч. 1 ст. 369 КК України, надав названим вище працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 4200 гривень, поклавши вказані грошові кошти між передніми сидіннями біля важеля ручного гальма службового автомобіля марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Своїми діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 369 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 винуватість в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Показав, що 17 листопада 2025 року він поїхав власним автомобілем на зупинку громадського транспорту в с. Старі Червища Камінь-Каширського району, щоб зустріти дружину. По дорозі його зупинили працівники поліції, які під час перевірки військово-облікових документів виявили, що він перебуває в розшуку як порушник військового обліку. Аби уникнути доставлення його до райвідділу поліції, він надав поліцейським гроші в сумі 4200 гривень, які поклав між передніми сидіннями їх службового автомобіля. У відповідь поліцейські викликали слідчо-оперативну групу, слідчий зі складу якої задокументував факт надання неправомірної вигоди. У скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, суд переконався, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України щодо позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та вважає можливим обмежити обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують його особу.

Аналізуючи викладене, суд вважає, що вина обвинуваченого в пропозиції надати та наданні неправомірної вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує та надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади, доведена повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

При призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисний нетяжкий злочин.

Виходячи з наведеного, враховуючи ступінь тяжкості та суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, обставини його скоєння, особу винного, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро покаявся, його критичне ставлення до своїх дій, позитивну характеристику за місцем проживання, суд вважає, що призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в межах санкції статті, по якій він притягується до кримінальної відповідальності, в мінімальному розмірі буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, чим буде досягнута мета застосування кримінального покарання.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу суд не вбачає.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статей 96-2 та 100 КПК України.

У відповідності до норм ч. 4 ст. 174 КПК України суд скасовує арешт майна, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 21 листопада 2025 року.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 349, 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речовий доказ - оптичний DVD-R диск із відеозаписами залишити в матеріалах кримінального провадження.

На підставі статей 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію та вилучити у власність держави грошові купюри номіналом по 500 (п`ятсот) гривень серії ЦБ №8605048, серії ББ №0281694, серії ХВ №9520299, серії ЗБ №3521022, серії АГ №6176170, серії ЄГ №8548183, серії ГВ №3172149, серії ВЄ №0797537, грошову купюру номіналом 200 гривень серії ДЄ №6403024.

Арешт, накладений на тимчасово вилучене майно згідно з ухвалою слідчого судді Маневицького районного суду Волинської області від 21 листопада 2025 року, скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Камінь-Каширський районний суд протягом тридцяти днів із дня його проголошення з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України.

Головуючий ОСОБА_1