Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №766/4684/23 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/4684/23 Головуючий в І інстанції: Дорошинська В.Е.

Номер провадження: 22-ц/819/326/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової Л.П.,

Склярської І.В.,

секретар Олійник К.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Херсонська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Дорошинської В.Е., дата складення повного рішення - не зазначено, у справі за позовом адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

29 серпня 2023 року адвокат Ліщук Оксана Василівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила:

--- встановити факт того, що позивачка є дочкою ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

--- визнати причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини поважними;

--- визначити позивачці додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25.10.2023 року вказана позовна заява була залишена без руху.

На виконання вказаної ухвали стороною позивача подано 15.11.2023 року позовну заяву з усунутими недоліками, в якій позов пред`явлено до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та в позові адвокат Ліщук Оксана Василівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , просить:

--- визнати поважними причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

--- визначити позивачці додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.11.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позов обґрунтований наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 . До кола спадкоємців після її смерті входять: ОСОБА_2 - дочка, прийняла громадянство рф на окупованій території; позивачка ОСОБА_1 - дочка, громадянка України; ОСОБА_4 - дочка, громадянка рф. З неперевірених джерел стало відомо, що можливо дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - прийняла спадщину після смерті бабусі по лінії матері, а саме після смерті ОСОБА_5 . Тому і її визначено відповідачем. Чоловік спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадковим майном є будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка біля нього.

На час відкриття спадщини позивачка не була зареєстрована із спадкодавцем.

Позивачка виїхала за межі Херсонської області у зв`язку із веденням бойових дій на ній, постійні обстріли міста та загрозу життю. Зараз вона мешкає у Німеччині, наявні документи, що підтверджують цей факт.

Тому позивачка пропустила строк для подання заяви до нотаріуса про вступ у спадщину і не може реалізувати спадкові права.

06.11.2023 з приїздом в Херсон почала оформляти спадкові права, однак не могла отримати свідоцтво про смерть матері у зв`язку із розбіжностями у написанні їх прізвищ.

Позивачка звернулась до нотаріуса, листом нотаріуса від 09.11.2023 року було повідомлено про пропуск строку для подання заяви та рекомендовано звернутись до суду.

Позивачка не може отримати свідоцтво про смерть матері у ВДРАЦС через розбіжності у написанні прізвища у неї та у матері. Представник позивачки звернулась 06.07.2023 року до Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України із заявою про на дання експертного висновку щодо ідентичності документальних записів прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . 28 липня 2023 року надійшов висновок на вказаний запит, відповідно до якого українські записи прізвища ОСОБА_6 / ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , є ідентичними у документах, наданих для експертизи.

За законом строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5 закінчився ІНФОРМАЦІЯ_12.

Представник позивачки послалася на норми ЦК України щодо спадкування, постанови Верховного Суду.

Вважає, що позивачка пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин:

--- військова агресія рф з 24.02.2022 року, введення воєнного стану в Україні, окупація міста Херсона російськими загарбниками;

--- у зв`язку з вказаним позивачка була змушена виїхати з Херсона влітку 2022 року до ФРН. На момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у період 6 місяців, визначених законом для прийняття спадщини, позивачка знаходилася на значній відстані від Херсону, від спадкового майна та від Консульства України. Зараз вона теж мешкає в ФРН. Наразі Херсонська територіальна громада не виключена з Переліку територій, на яких ведуться бойові дії;

--- велика відстань від місця постійного проживання позивачки та місцем знаходження спадкового майна, неможливість нормального життя в силу воєнного стану, постійний терор рф проти України не тільки на фронті, а й по відношенню до мирних жителів, часті повітряні тривоги, тривалі обстріли, змушене перебування у бомбосховищах та укриттях, відсутність світла і відповідно забезпечення життєдіяльності державних структур, зокрема нотаріальних контор;

--- віднайдені помилки у написанні дівочого прізвища позивачки, пошуки шляхів вирішення та виправлення таких невідповідностей.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.12.2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Відповідач Херсонська міська рада подала відзив на позовну заяву, я кому просила відмовити в задоволенні позову, оскільки поважних причин пропуску вказаного строку позивачем не наведено та не підтверджено.

У відповіді на відзив на позовну заяву сторона позивачки просить відмовити відповідачу Херсонській міській раді у прийнятті до матеріалів справи відзиву на позовну заяву через пропуск встановленого строку та задовольнити позов. При цьому вказала, що відповідач ОСОБА_2 перебуває у м. Скадовськ, на тимчасово окупованій території, вона прийняла громадянство рф, з нею можна зв`язатися лише через Вайбер та Вацап за номером телефону НОМЕР_1 . Відповідач ОСОБА_4 зареєстрована за адресою росія, АДРЕСА_2 .

Інші відповідачі відзив на позовну заяву не подавали.

Сторона позивача надала промову в судових дебатах, викладену у письмовій формі. У ній вказується про таке:

--- відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рідними сестрами позивачки, а ОСОБА_3 - її племінницею;

--- ОСОБА_3 є відповідачем у справі, оскільки із телефонної розмови з нею стало відомо, що вона подала заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі. Разом з тим, вона не може бути спадкоємицею, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини її матір ОСОБА_2 не відмовилась від спадщини на її користь, а про це наразі невідомо;

--- Херсонська міська рада була поставлена у відповідачі з мотивів того, що на день подання позову позивачці не було відомо про те, хто подав заяву про прийняття спадщини;

--- при готуванні позову було з`ясовано про відмінність у написанні дівочого прізвища позивачки " ОСОБА_6 " із прізвищами її батьків, у даному випадку матері - " ОСОБА_8 ". Для з`ясування можливості виправлення вказаних розбіжностей позивачка звернулася до ВДРАЦСу Броварському районі Київської області, звідки їй було повідомлено про відсутність можливості повторно видати свідоцтво про народження позивачки та про можливість внести зміни до актового запису про народження на підставі рішення суду;

--- представник позивачки звернулась 06.07.2023 року до Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України із заявою про на дання експертного висновку щодо ідентичності документальних записів прізвища ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . 28 липня 2023 року надійшов висновок на вказаний запит, відповідно до якого українські записи прізвища ОСОБА_6 / ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , є ідентичними у документах, наданих для експертизи.

Пославшись на поважність причин пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини, представник позивачки просить задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з`явилась, представник позивача подала заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутність. Позовні вимоги позивач підтримує повністю, просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позові.

Представник відповідача Херсонської міської ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Інші відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 неодноразово в судові засідання на неодноразові виклики не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, заперечень проти позову не надавали, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх участі не заявляли.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 15 грудня 2025 року у задоволенні позову було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час відкриття спадщини позивач зі спадкодавцем зареєстрована не була. Згідно інформації від нотаріуса, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавця ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини звернулась її онука та позивачка, зокрема 06.08.2023 позивачкою направлено заяву нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину. Було заведено спадкову справу. При цьому позивачка не заперечувала, що вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері з порушенням строків для прийняття спадщини, тобто після спливу шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Також суд виходив з того, що встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.

Також суд виходив з того, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Як вказав суд, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Також суд виходив з того, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто коли м. Херсон вже було звільнено від окупації, що об`єктивно вказувало на можливість реалізації спадкових прав в м. Херсоні.

Також суд виходив з того, що відносно віддаленого проживання позивачки в Німеччині від посольства України, слід зазначити, що позивачкою взагалі не обґрунтовано неможливість за шість місяців дістатися до посольства України.

Щодо неможливості отримання позивачкою свідоцтва про смерть матері, у зв`язку з розбіжностями у прізвищах, то суд враховував те, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, якщо б позивачкою було направлено поштою заяву нотаріусу вчасно без свідоцтва про смерть, а не з пропуском строку, вона була б прийнята нотаріусом і відкрито спадкову справу, а в подальшому направлено лист заявнику про необхідність долучення передбаченого діючим законодавством переліку документів. А тому і дану обставину суд не вважав поважною причиною для пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, на думку суду, позивачка не довела об`єктивних та непереборних обставин, які позбавили її можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, а тому, як вказав суд, строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено без поважних причин. Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що позивачем не подано доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, тому позовні вимоги як необґрунтовані задоволенню не підлягають.

На вказане судове рішення адвокат Ліщук Оксана Василівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить йог скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, а саме визнати поважними причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_5 і визначити позивачці, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому він послався на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального права й неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема вказала, що суд не проаналізував усі докази, додані до позовної заяви, а саме додатки 14, 15 до позовної заяви та заяви з усунутими недоліками, де чітко видно, що поштове відправлення позивачкою з міста Люнен 06.08.2023 року отримано Першою Херсонською державною нотаріальною конторою 17.08.2023 року. Дане відправлення і є заявою про прийняття спадщини і знаходиться в матеріалах спадкової справи, яка витребувана судом. Послалася на пункт 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Також зазначила, що суд не прийняв до уваги необхідність виключення зі складу відповідачів Херсонську міську рада, адже з рішення вбачається, що спадщину прийняла онука ОСОБА_3 , спадкоємець 4-тої черги, а отже спадщина не є відумерлою і тому не стосується жодних прав та обов`язків міської ради.

Також вказала, що позивачка не змогла вчасно написати заяву до нотаріуса про своє бажання прийняти спадщину після смерті матері з наступних причин:

--- військова агресія рф з 24.02.2022 року, введення воєнного стану в Україні, окупація міста Херсона російськими загарбниками;

--- через окупацію та постійні обстріли позивачка була змушена виїхати з Херсона влітку 2022 року до ФРН. На момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у період 6 місяців, визначених законом для прийняття спадщини, позивачка знаходилася на значній відстані від Херсону, від спадкового майна та від Консульства України. Зараз вона теж мешкає в ФРН. Наразі Херсонська територіальна громада не виключена з Переліку територій, на яких ведуться бойові дії;

--- мати позивачки померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Херсоні, про догляд за своєю матір`ю, яка відмовилась виїжджати з міста, позивачка домовилася зі знайомими, яким залишила кошти на утримання матері;

--- це період 2022-2023 років, коли ще не досить чітко були налагоджені й устатковані усі консульські послуги та можливості. Позивачка не знала мови, а тому було складно спілкуватися з німецькими нотаріусами для того, щоб скористатися їхніми послугами, а потім послугами перекладача;

--- велика відстань від місця постійного проживання позивачки та місцем знаходження спадкового майна, неможливість нормального життя в силу воєнного стану, постійний терор рф проти України не тільки на фронті, а й по відношенню до мирних жителів, часті повітряні тривоги, тривалі обстріли, змушене перебування у бомбосховищах та укриттях, відсутність світла і відповідно забезпечення життєдіяльності державних структур, зокрема нотаріальних контор;

--- віднайдені помилки у написанні дівочого прізвища позивачки, пошуки шляхів вирішення та виправлення таких невідповідностей.

Також зазначила, що суд не звернув увагу на те, що строк прийняття спадщини скінчився 26.06.2023 року по ЦК України і 26.10.2023 року по постанові Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану". Пункт 3 вказаної постанови було виключено постановою Уряду від 09.05.2023 року №469. Така нечіткість норм законодавства стосовно строку на прийняття спадщини в період дії воєнного стану, а також незначний проміжок часу між закінченням строку прийняття спадщини та подання цього позову є однією з поважних причин пропуску строків позовної давності, про що вказав Верховний Суд у постановах від 14.08.2024 року у справі № 537/3556/22, від 19.12.2024 року у справі № 553/6658/22.

Також вказала, що суд не врахував того, що нотаріус, отримавши заяву позивачки від 06.08.2023 року про прийняття спадщини, не повідомив чи приймає її чи не приймає. Розуміючи, що час іде, позивачка звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин з матір`ю, бо було виявлено розбіжності в написанні дівочого прізвища позивачки і прізвища матері, в той час як звернулись за отриманням свідоцтва про смерть спадкодавця. З огляду на викладені обставини ВДРАЦС не мав можливості повторно видати свідоцтво про народження позивачки і відповідно свідоцтво про смерть. Внести зміни до актового запису про народження позивачки можливо на підставі рішення суду. На звернення представника позивачки Українське бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України надало висновок, відповідно до якого з урахуванням зазначеного у висновку українські записи прізвища ОСОБА_6 / ОСОБА_8 і ОСОБА_9 / ОСОБА_9 та російські записи ОСОБА_6 / ОСОБА_6 і ОСОБА_6 / ОСОБА_6 є ідентичними у документах, наданих для експертизи. Цей висновок нотаріус згодом прийняв як належний документ, що підтверджує родинні відносини.

Також зазначила, що суд не прийняв до уваги пропущення строку на прийняття спадщини лише на 1 місяць і 11 днів, якщо рахувати згідно норми ЦК України.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 16.02.2025 року о 09:40 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про народження, складеного російською мовою та виданого 18.04.1956 Надеждівською сільською радою Білозерського району Херсонської області, позивачка " ОСОБА_13 " народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її мати - " ОСОБА_14 ", батько - " ОСОБА_15 ".

Згідно свідоцтву про шлюб серія НОМЕР_3 , складеному російською мовою, позивачка " ОСОБА_13 ", ІНФОРМАЦІЯ_6 уклала 17.08.1976 року шлюб з " ОСОБА_16 " та змінила прізвище на " ОСОБА_17 ".

Згідно свідоцтву про смерть від 17.07.2010 серія НОМЕР_4 , складеному українською мовою, батько позивачки ОСОБА_15 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Херсоні.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 24.04.2023 серія НОМЕР_5 , мати позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні.

З витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі вбачається, що після смерті ОСОБА_5 зареєстровано спадкову справу.

Згідно інформації від нотаріуса на адресу позивачки від 17.08.2023 року після смерті ОСОБА_5 26.12.2022 року у Першій Херсонській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу.

На виконання ухвали суду від 23.02.2024 року Перша Херсонська державна нотаріальна контора направила до суду копію спадкової справи № 312/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Спадкова справа містить Заповіт від 24.09.2013 року, складений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відповідно до якого остання заповіла належний їй будинок за адресою АДРЕСА_1 з прилеглою земельною ділянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Комаренко Т.М. та зареєстровано у реєстрі за №1375.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини звернулась 17.05.2023 року її онука ОСОБА_3 . У вказаній заяві ОСОБА_3 зазначила про смерть її вказаної бабусі, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 та про те, що після її смерті залишилось спадкове майно, а саме вказаний житловий будинок АДРЕСА_3 , в якому проживала бабуся, що вона приймає спадщину та що у спадкодавця є спадкоємці, а саме дочки: її мати ОСОБА_2 ; ОСОБА_1 , яка проживає у Німеччині; ОСОБА_4 , яка постійно проживає в рф.

06.08.2023 позивачкою направлено Заяву від 04.08.2023 року нотаріусу про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. У вказаній заяві позивачка зазначила про таке:

--- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , яка мешкала за адресою АДРЕСА_1 ;

--- після її смерті залишилось спадкове майно, а саме вказаний будинок, в якому та мешкала;

--- цією заявою вона (тобто позивачка) приймає всю спадщину після смерті матері;

--- крім неї, спадкоємцями першої черги є її сестри: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , громадянка рф; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , прийняла паспорт громадянки рф при окупації Лівобережжя Херсонщини.

Листом від 09.11.2023 Перша Херсонська державна нотаріальна контора Херсонської області повідомила позивачку про таке: заяву позивачки про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , розглянуто; роз`яснено положення ст.1269, 1270, 1272 ЦК України; звернуто увагу на реєстрацію місця проживання позивачки за іншою адресою, а саме АДРЕСА_4 ; роз`яснено про необхідність звернення до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У своїй заяві від 09.11.2023 року на адресу Першої Херсонської державної нотаріальної контори позивачка просить не видавати свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що вона буде звертатися до суду за захистом своїх прав.

Сторонами не заперечується, що на час відкриття спадщини позивачка зі спадкодавцем (своєю матір`ю) зареєстрована не була.

18.07.2023 Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) МЮУ позивачці надано роз`яснення щодо неможливості внести зміни до актового запису про її народження.

З експертного висновку від 28.07.2023 №056/1106-n, вбачається що субнормативні українські записи ОСОБА_9 / ОСОБА_9 виникли внаслідок відхилення від норм міжмовного перетворення прізвищ під впливом просторічної вимови цього прізвища. Українські записи прізвища ОСОБА_6 / ОСОБА_8 і ОСОБА_9 / ОСОБА_9 та російські записи ОСОБА_6 / ОСОБА_6 і ОСОБА_6 / ОСОБА_6 є ідентичними у документах, наданих для експертизи.

Відповідно до посвідки на проживання позивач з 29.08.2022 проживає в Німеччині.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 24.08.2023 вбачається, що за ОСОБА_5 на праві приватної власності зареєстровано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до положень чинної ст.1221 ЦК України

--- місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (частина 1);

--- якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина 2);

--- якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право" (частина 3).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Згідно зі ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина 1); заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (частина 2).

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України ("Право на обов`язкову частку у спадщині") малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Із положень ст.1261 ЦК України вбачається, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

За положеннями ст.1272 ЦК України:

--- якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина 1);

--- за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина 2);

--- за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина 3).

Отже, виходячи зі змісту ст.1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.

За положеннями ст.1274 ЦК України ("Право на відмову від прийняття спадщини на користь іншої особи"):

--- спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом (частина 1);

--- спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина 2);

--- спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина 3).

Відповідно до п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України:

--- у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 цього Кодексу, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті (абзац 1);

--- положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців (абзац 2).

За ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.2).

Згідно з п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування":

--- особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК;

--- суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;

--- вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини; при цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У цій справі мова йде про спадкування після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні та яка на день смерті мешкала за адресою АДРЕСА_1 . Позивачка, яка постійно не проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і, як наслідок, не вважається такою, що прийняла спадщину, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, була обізнана про смерть своєї вказаної матері та щодо наявності спадкового майна. У спадкодавця ОСОБА_5 є троє рідних дітей, а саме дочки: сама позивачка, відповідачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Крім того, відповідачка ОСОБА_3 є дочкою відповідачки ОСОБА_2 та племінницею позивачки і наразі лише вона в 6-місячний строк подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини після смерті своєї бабусі ОСОБА_5 .

Як зазначила сторона позивача, ОСОБА_3 є відповідачем у справі, оскільки із телефонної розмови з нею стало відомо, що вона подала заяву про прийняття спадщини після смерті бабусі. Разом з тим, на думку сторони позивача, вона не може бути спадкоємицею, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини її матір ОСОБА_2 не відмовилась від спадщини на її користь. На даний час відсутні дані про прийняття спадщини будь-якою іншою особою, крім ОСОБА_3 та заяви позивачки. Також сторона позивача зазначила, що Херсонська міська рада була поставлена у відповідачі з мотивів того, що на день подання позову позивачці не було відомо про те, хто подав заяву про прийняття спадщини.

У справі також встановлено, що за нотаріально посвідченим заповітом від 24.09.2013 року спадкодавиця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 заповіла належний їй будинок за адресою АДРЕСА_1 з прилеглою земельною ділянкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Однак, дочка спадкодавиці ОСОБА_4 спадщину не прийняла. Як зазначила позивачка, відповідачка ОСОБА_4 є громадянкою рф, зареєстрована за адресою росія, АДРЕСА_2 .

Таким чином, у відповідності до ст.1223 ЦК України, через неприйняття спадщини спадкоємцем за заповітом має місце спадкування за законом, тобто право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, а саме рідні діти (дочки) спадкодавці: позивачка, відповідачка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

У справі встановлено, зокрема і шляхом дослідження копії спадкової справи № 312/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , що до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися:

--- відповідачка ОСОБА_3 , яка приходиться дочкою відповідачки ОСОБА_2 , онукою спадкодавиці та племінницею позивачки (заяву подано у 6-місячний строк з часу відкриття спадщини);

--- позивачка ОСОБА_18 , яка є дочкою спадкодавці, тобто спадкоємцем першої черги за законом, відповідно до ст.1261 ЦК України (заяву подано 06.08.2023 року, тобто з пропуском встановленого ст.1270 ЦК України 6-місячного строку; строк пропущено на 1 місяць і 11 днів).

Отже, відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спадщину не прийняли, оскільки постійно не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не подали заяву про прийняття спадщини.

Апеляційний суд враховує, що відповідачка ОСОБА_3 , яка приходиться дочкою відповідачки ОСОБА_2 , онукою спадкодавці, наразі не може бути спадкоємицею, оскільки нею не подано доказів, і такі у справі відсутні, які підтверджували б, що протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини її матір ОСОБА_2 відмовилась від спадщини на її користь.

Відтак, по суті наявний спір лише між позивачкою та відповідачем Херсонською міською радою.

Як зазначає сторона позивача наявні такі поважні причини, які унеможливили для позивачки своєчасно подати заяву до нотаріуса про прийняти спадщини після смерті матері:

--- військова агресія рф з 24.02.2022 року, введення воєнного стану в Україні, окупація міста Херсона;

--- через окупацію та постійні обстріли позивачка була змушена виїхати з Херсона влітку 2022 року до ФРН. На момент смерті матері ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та у період 6 місяців, визначених законом для прийняття спадщини, позивачка знаходилася на значній відстані від Херсону, від спадкового майна та від Консульства України. Зараз вона теж мешкає в ФРН. Наразі Херсонська територіальна громада не виключена з Переліку територій, на яких ведуться бойові дії;

--- в період 2022-2023 років не досить чітко були налагоджені й устатковані усі консульські послуги та можливості. Позивачка не знала мови, а тому було складно спілкуватися з німецькими нотаріусами для того, щоб скористатися їхніми послугами, а потім послугами перекладача;

--- неможливість нормального життя в силу воєнного стану, постійний терор рф проти України не тільки на фронті, а й по відношенню до мирних жителів, часті повітряні тривоги, тривалі обстріли, змушене перебування у бомбосховищах та укриттях, відсутність світла і відповідно забезпечення життєдіяльності державних структур, зокрема нотаріальних контор;

--- віднайдені помилки у написанні дівочого прізвища позивачки, пошуки шляхів вирішення та виправлення таких невідповідностей.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 року військ рф в Україну Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".

Вказану постанову було доповнено пунктом 3 постановою КМУ від 06.03.2022 року № 209, що набрала чинності того ж дня (06.03.2022 року).

Так, згідно з вказаним п.3 зазначеної постанови від 28 лютого 2022 року № 164 у вказаній редакції, чинній з 06 березня 2022 року, було встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Вказаний пункт було виключено на підставі постанови КМУ № 469 від 09.05.2023 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану", яка набрала чинності 23.05.2023 року.

Отже, на підставі діючого з 06.03.2022 року до 22 травня 2023 року п.3 вказаної постанови перебіг строку для прийняття спадщини був зупинений.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", за встановлених обставин та правовідносин (Верховний Суд переглядав ухвалу суду першої інстанції, залишену без змін постановою суду апеляційної інстанції, якою було поновлено провадження у справі, залучено як правонаступників відповідачки ОСОБА_8 - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та призначено її до судового розгляду), суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

У своїй постанові від 05.11.2025 року у справі № 465/9866/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - П`ята Львівська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини Верховний Суд зробив висновок:

--- "Слід звернути увагу, що 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану", яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в наступній редакції: "Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини".

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21 дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню;

--- Отже, в період із 06 березня 2022 року до 24 червня 2022 року позивачка керувалася тим, що перебіг визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини зупинявся на час дії воєнного стану, а з 25 червня 2022 року - цей строк продовжений із шести до десяти місяців з часу відкриття спадщини.

Ураховуючи, що вимушений виїзд позивачки з дитиною до Республіки Польща, зумовлений об`єктивними і непереборними обставинами - воєнним вторгненням військ рф на територію України, що є загальновідомим фактом, перебування в іншій державі, віддаленість від місця відкриття спадщини, створило для позивачки об`єктивні труднощі для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, а також прийнявши до уваги те, що на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, діяли суперечливі положення законодавства щодо перебігу строку для сприйняття спадщини, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог".

З 22.05.2023 року по 29.01.2024 року включно стаття 1221 ЦК України діяла в редакції Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX, відповідно до якої місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

А тому, враховуючи вказане, а також зупинення постановою Уряду України перебігу строку для прийняття спадщини з 06.03.2022 року до 22 травня 2023 року, до 29.01.2024 року для прийняття спадщини спадкоємці померлого могли звернутись до нотаріуса будь-де в Україні, оскільки місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви.

Також, з 30.01.2024 року набрав чинності Закон України від 8 листопада 2023 року № 3450- IX "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини", яким ключові положення статті 1221 ЦК України було повернуто до раніше діючої редакції, а розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України було доповнено п.21, відповідно до якого, зокрема, у період дії воєнного стану в Україні та протягом 6 місяців з дня його припинення або скасування у випадку, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, територія, на якій ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або тимчасової окупації, дату відновлення здійснення своїх повноважень органами державної влади у повному обсязі, заява про прийняття спадщини, інші заяви щодо спадщини в межах спадкової справи подаються нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини.

А тому, з 30.01.2024 року спадкоємці померлого, якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (наприклад м. Херсон, в якому ведуться активні бойові дії), мали б звернутись до будь якого нотаріуса на території України із заявою про прийняття спадщини.

Також, відповідно до п.3.5. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296, спадкоємці можуть подати засобами поштового зв`язку до нотаріуса заяву про прийняття спадщини як із засвідченням справжності підпису так і без засвідчення. Нотаріус в такому випадку заводить спадкову справу.

Таким чином, підсумовуючи викладене, встановлено, що позивачка для прийняття спадщини з часу смерті спадкодавця, 26.12.2022 року, повинна була здійснити такі дії:

--- або протягом 6 місяців звернутись з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а з 22.05.2023 року - будь-де в Україні, оскільки місцем відкриття спадщини за чинним на той час законодавством було місце подання першої заяви;

--- або повинна була протягом 6 місяців подати засобами поштового зв`язку заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а з 22.05.2023 року - подати таку заяву будь-де в Україні до будь-якого нотаріуса (наприклад в місті Херсоні) як із засвідченням справжності підпису так і без засвідчення.

Однак, цього вона не зробила, відповідним чином пояснивши це.

Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем визначеного статтею 1270 ЦК України шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску строку можна вважати, зокрема: тривалу хворобу спадкоємців; велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Як вбачається з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 22 січня 2020 року у справі № 345/3960/17, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Згідно висновку Верховного Суду, зробленого в постанові від 19 грудня 2019 року у справі №755/14798/18, хвороба спадкоємця не є беззаперечно поважною причиною, пов`язаною з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкодавця.

По суті суд відмовив у позові з підстав того, що позивачка не довела об`єктивних та непереборних обставин, які позбавили її можливості своєчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, що спадкодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто коли м. Херсон вже було звільнено від окупації, що об`єктивно вказувало на можливість реалізації спадкових прав в м. Херсоні, а також що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України позивачка мала можливість направити поштою заяву нотаріусу вчасно без свідоцтва про смерть.

Суд апеляційної інстанції враховує, що у цій справі встановлений ч.1 ст.1270 ЦК України 6-місячний строк для подання заяви про прийняття спадщини починає свій відлік з 27.12.2022року та закінчується 26.06.2023 року. Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка згідно з ч.1 ст.1241 ЦК України як повнолітня непрацездатна дитина спадкодавця, має право на обов`язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, а також, відповідно до ст.1261 ЦК України як дитина спадкодавця, відноситься до першої черги права на спадкування за законом, звернулася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини 06.08.2023 року, тобто з пропуском встановленого законом 6-місячного строку. Вказаний строк вона пропустила на 1 місяць і 11 днів.

Також апеляційний суд, враховуючи обставини справи (повномасштабне вторгнення військ рф в Україну, виїзд позивачки за межі України, перебування за кордоном, тобто на значній відстані від спадкодавця та спадкового майна), незначний термін пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини (1 місяць і 11 днів), вирішення проблем з усуненням розбіжності в написанні дівочого прізвища позивачки і прізвища її матері, вважає, що з урахуванням правового висновку вказаної вище постанови Верховного Суду від 05.11.2025 року у справі № 465/9866/23, враховуючи суперечливі положення законодавства щодо перебігу строку для сприйняття спадщини, вважає, що все зазначене є підставою для визначення позивачці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачка є дочкою спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Херсоні. Смерть спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.04.2023 серія НОМЕР_5 . Тобто, смерть спадкодавця ОСОБА_5 зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня її смерті. А тому, відповідно до положень п.20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строки, встановлені зокрема, статтею 1270 ЦК України ("Строки для прийняття спадщини"), обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Висновки суду апеляційної інстанції

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, а тому, неповно з`ясувавши обставини справи, порушивши норми процесуального права та неправильно застосувавши норми матеріального права, дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Ураховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції, на підставі п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення позову, а саме про визнання поважними причини пропуску позивачкою строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 і визначення позивачці додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 684,00 грн (1073,60грн за подання позовної заяви та 1 610,40 грн за подання апеляційної скарги). Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_3 , яка звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.п.1, 4 ч.1 ст.376 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 грудня 2025 року скасувати й ухвалити нове рішення.

Позов адвоката Ліщук Оксани Василівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Херсонської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , додатковий строк у 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), уродженка м. Сургут, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка с.Знам`янка Білозерського району Херсонської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 ) судові витрати в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови - 16 лютого 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська