Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №766/6913/25 — Херсонський апеляційний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/6913/25 Головуючий в І інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: №22-ц/819/276/26 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Майданіка В.В.,

суддів: Воронцової І.В.,

Склярської І.В.,

секретар Олійник К.О.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Кузьміної О.І. в м. Херсоні, дата складення повного тексту рішення – не зазначено, у справі за позовом адвоката Базилєвої Юлії Олександрівни, яка діє від імені ОСОБА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання права власності на спадкове майно та стягнення пенсії, недоотриманої спадкодавцем,

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позовної заяви, оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги

06 травня 2025 року адвокат Базилєва Юлія Олександрівна, яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася через підсистему "Електронний суд" до суду із вказаним позовом, в якому просила:

--- визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на грошові кошти у сумі 128 124,58 грн, які неодержані за життя її чоловіком ОСОБА_2 ;

--- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її померлим чоловіком ОСОБА_2 , у сумі 128 124,58 грн, з них 128 124,58 грн за період з грудня 2019 по грудень 2021 за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду по справі № 540/5181/21 від 17.11.2021.

Позов обґрунтований наступним.

Позивач є дружиною ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Останній перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складалася, у тому числі, з пенсії, яку померлий отримував згідно з вказаним Законом за період з 01.12.2019 року по 31.12.2021 року за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 540/5181/21 у розмірі 128 124,58 грн.

Єдиною спадкоємицею ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 .

З метою оформлення спадщини позивач звернулася до нотаріальної контори, була заведена спадкова справа. ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, але виключно на нерухоме та рухоме майно, що належало померлому.

ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила виплатити недоотриману пенсію її померлого чоловіка ОСОБА_2 , на що отримала відмову.

Позивач вважає, що відповідач незаконно перешкоджає реалізації її прав на отримання пенсії, невиплаченої за життя її чоловіка.

З метою отримання спадщини у виді пенсії чоловіка позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.05.2025 року відкрито провадження у справі й справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.09.2025 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в судове засідання повторно не з`явився, надав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд розгляну справу за відсутності її учасників.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2025 року позов було задоволено. Суд ухвалив:

--- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 суму пенсії, що належала спадкодавцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і залишилась недотриманою ним за життя в розмірі з 01.12.2019 року по 31.12.2021 року за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по справі № 540/5181/21 у розмірі 128 124,58 грн;

--- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь Держави судовий збір у розмірі 1 281,25 грн.

Ухвалюючи своє рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 звернулась 23.04.2024 року до приватного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому інші спадкоємці відсутні.

Також суд виходив з того, що Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 12.06.2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті неодержаної пенсії її чоловіка, посилаючись на те, що вказане питання має бути вирішене у судовому порядку.

Також суд враховував, що положення ч.3 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.1227 ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст.91 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Також суд виходив з того, що положення ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать статті 1227 ЦК України та спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання. А тому, як вважав суд, посилання відповідача на вказані положення не приймаються судом до уваги та не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Також суд враховував, що позивач набула право на отримання пенсії в розмірі 128 124,58 грн шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_2 , а також те, що в позасудовому порядку позивач не має можливості оформити спадщину.

Враховуючи зазначене, а також враховуючи наявність у позивача права на спадкування після смерті чоловіка, враховуючи належність спадкодавцю на день його смерті пенсії, яку має намір успадкувати позивач, суд вважав можливим задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

На вказане рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому він послався на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Зокрема, вказав, що суд не прийняв до уваги те, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію та інші виплати, встановлені законом.

Також послався на положення ст.1227 ЦК України про те, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Таким чином, зазначив, у контексті спірних правовідносин особливість пенсійних відносин у сфері соціального захисту між конкретною особою та Пенсійним фондом України полягає в тому, що вони нерозривно пов`язані з особою пенсіонера, а тому після смерті останнього зобов`язання Пенсійного фонду України, за загальним правилом, не можуть бути об`єктом спадкування та виплат на майбутнє його спадкоємцям.

Також зазначив, що суд не звернув увагу на те, що існують такі спадкові права, які можуть переходити в порядку спадкування, але їхній перехід може бути обмежений на підставі прямої вказівки закону. При цьому послався на положення ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і виділив пріоритет члені сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатних членів сім`ї, які перебували на його утриманні, вказавши, що вказані особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом 6 місяців з моменту смерті спадкодавця.

Також послався на положення ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Також зазначив, що суми доплати по перерахункам пенсії на підставі рішень суду мала бути виплачена чоловіку позивача ОСОБА_2 по надходженню коштів з Державного бюджету в порядку загальної черговості.

Також вказав, що судом не враховано того, що кошти, нараховані після проведення перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, виплачуються виключно за рахунок коштів Державного бюджету, а порядок виплати заборгованості за рішенням суду встановлено Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", Прикінцевими та перехідними положеннями якого передбачено, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником (ст.22 Бюджетного Кодексу України).

Послався на те, що з 01.04.2021 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою передбачено централізоване перерахування коштів на фінансування пенсійних виплат.

Також послався на Порядок казначейського обслуговування коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Порядку казначейського обслуговування коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 року № 1465. При цьому зазначив, що основними складовими бюджету Пенсійного фонду є дохідна та видаткова частини. Натомість видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" плануються в межах котів Державного бюджету України, передбачених на фінансування пенсійних програм.

Також вказав, що з набранням чинності вказаної Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279, а саме з 01.04.2021 року, змінився порядок розподілу та фінансування пенсій, дана функція на сьогодні належить Пенсійному фонду, а не Головному управлінню.

Враховуючи зазначене, вказав, що виплата заборгованості пенсійних коштів за рішенням суду можлива лише по надходженню коштів з Державного бюджету, в порядку загальної черговості, в межах наявних бюджетних асигнувань.

Також послався на бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік, який затверджений постановою КМУ від 17.09.2025 року № 1152, а також на План доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Херсонській області, затверджений Пенсійним фондом України 22.09.2025 року, згідно з яким визначені конкретні видатки за рахунок загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. При цьому нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень.

Також послався на Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821.

При цьому вказав, що порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджених Постановою КМУ від 14.07.2025 року № 821 кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів. Враховуючи наведене, виплата заборгованості буде здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 14.07.2025 року № 821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

А тому, вказав, інших фінансових можливостей, крім визначених Постановою КМУ від 14.07.2025 року № 821, для здійснення виплат Головне управління не має.

При цьому зазначив, що з урахуванням положень ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вищезазначені кошти не можуть бути включені до складу спадщини.

Також вказав, що суд не звернув увагу на те, що позивачем до суду не надано жодного документу про право на спадщину або її прийняття (заповіт, свідоцтво про право на спадщину тощо), а також на те, що неможливо встановити чи є позивач єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера, чи можливо, за заповітом вона взагалі не має право на спадщину.

Також вказав, що в доповнення до Листа від 12.06.2024р стосовно виплати боргу за рішенням суду за померлого чоловіка ОСОБА_2 , Головне управління листом від 03.12.2024 повідомило позивача про те, що її заява від 06.06.2024р за виплатою недоодержаних коштів померлого ОСОБА_2 надійшла в строки, передбачені ст.61 Закону № 2262, тобто не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера та Головним управлінням внесено до реєстру судових рішень всі необхідні дані позивача як спадкоємця недоодержаних коштів померлого ОСОБА_2 за рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року у справі № 540/5181/21. При цьому було повідомлено, що виплата одержувачу буде здійснюватися пропорційно у сумі, виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету. У зв`язку з цим апелянт вважає, що предмет спору відсутній, адже, на його думку, апелянтом не було прийнято протиправних рішень, не вчинено протиправних дій, не допущено бездіяльності.

Справу було призначено до апеляційного розгляду на 16.02.2025 року о 09:10 годині, однак учасники справи, які до суду не з`явилися й про причини неявки суд не повідомили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У зв`язку з цим апеляційний суд вважає причину неявки в судове засідання вказаних осіб неповажною, вважає, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду справи, а тому ухвалив розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається таке.

Згідно Свідоцтва про шлюб НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 07.09.1985 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Відповідно до Свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 29.02.2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Спадкодавець перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області, як одержувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Знятий з виплати з 01.03.2024 у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 76726800 від 23.04.2024 року Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кривенко Іриною Василівною заведено спадкову справу № 7/2024 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 12.06.2024 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті неодержаної пенсії її чоловіка, посилаючись на те, що вказане питання має бути вирішене у судовому порядку.

На виконання ухвали суду від 17.06.2025 року про витребування доказів Приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Кривенко Іриною Василівною, надано 22.07.2025 року належним чином засвідчену копію спадкової справи № 7/2024 до майна померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась 23.04.2024 року до приватного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , інші спадкоємці відсутні. Тобто, у справі не встановлено наявність інших членів сім`ї померлого ОСОБА_2 , відмінних від позивачки, яка є його дружиною та в установленому законом порядку і строк прийняла спадщину.

Нормативно-правове обґрунтування та позиція суду апеляційної інстанції

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Права i обов`язки, які не входять до складу спадщини імперативно визначені у статті 1219 ЦК України, є виключними та розширеному тлумаченню не підлягають.

За ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.

За положеннями ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ("Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера"):

--- сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (частина 1);

--- члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2);

--- у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

--- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

--- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту – смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї – спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

--- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

За положеннями ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ("Виплата пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера"):

--- суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (частина 1);

--- при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2);

--- зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 3).

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки до нього він дійшов при повному та всебічному дослідженні обставин справи та давши належну оцінку зібраним у справі доказам. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та застосував до цих правовідносин норми матеріального права, які їх регулюють, і вирішив справу з дотриманням норм процесуального права.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась 23.04.2024 року до приватного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому інші спадкоємці відсутні. Протилежного у справі не доведено.

Також суд обґрунтовано враховував, що положення ч.3 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.1227 ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст.91 Закону України "Про пенсійне забезпечення", де вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Відтак, апеляційний суд вважає, що суми пенсії, що належали спадкодавцеві ОСОБА_2 , і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, входять до складу спадщини, адже у справі не встановлено наявність інших членів його сім`ї, відмінних від позивачки, яка є дружиною померлого.

Також суд апеляційної інстанції враховує те, і на це підставно звернув увагу суд першої інстанції, що положення ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не можуть бути прийняті до уваги, так як прямо суперечать статті 1227 ЦК України та спеціальним нормам пенсійного законодавства з цього питання.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку про те, що позивачка набула право на отримання пенсії в розмірі 128 124,58 грн шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_2 , як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню, адже в позасудовому порядку позивачка не має можливості отримати вказані кошти.

Відтак, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не обґрунтовані вимогами закону, не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують.

Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на неврахування судом того, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію та інші виплати, встановлені законом. При цьому апеляційний суд враховує те, що в даному випадку, тобто предметом спору, є не права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право на пенсію, а пенсія, яка була вже нарахована і недоотримана спадкодавцем за свого життя.

Також підлягають залишенню поза увагою й посилання скаржника на неврахування судом пріоритету членів сім`ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатних членів сім`ї, які перебували на його утриманні, що передбачений положеннями ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому суд апеляційної інстанції виходить з того, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві ОСОБА_2 і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, входять до складу спадщини, адже у справі не встановлено наявність інших членів його сім`ї, відмінних від позивачки, яка є дружиною померлого та прийняла спадщину.

Також слід відхилити посилання на положення ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", адже, як правильно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах пріоритет мають положення ст.1227 ЦК України та спеціальні норми пенсійного законодавства з цього питання, а саме ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ("Виплата недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера"). При цьому слід враховувати й те, що, як вже зазначено, у справі не встановлено наявність інших членів сім`ї спадкодавця, відмінних від позивачки, яка є дружиною померлого та прийняла спадщину.

Також, не можуть бути прийняті до уваги посилання на неврахування судом порядку розподілу та фінансування пенсій, який був змінений з набранням чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279, а саме з 01.04.2021 року (дана функція на сьогодні належить Пенсійному фонду, а не Головному управлінню), а також неврахування судом порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих), порядку виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, який передбачений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 року № 1279, постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2025 року № 1152, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821 (а саме, що нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються не в розмірі усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду та при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів в межах затверджених бюджетних призначень, а виплачуються, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 року № 821, у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету). При цьому суд апеляційної інстанції враховує положення ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і вважає, що позивачка має право на одержання суми пенсії, яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя.

Також слід залишити поза увагою посилання на неврахування судом того, що позивачкою не надано жодного документу про право на спадщину або її прийняття (заповіт, свідоцтво про право на спадщину тощо), а також неврахування того, що неможливо встановити чи є позивач єдиним спадкоємцем померлого пенсіонера, чи можливо, за заповітом вона взагалі не має право на спадщину. При цьому апеляційний суд враховує те, що із матеріалів спадкової справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 звернулась 23.04.2024 року до приватного нотаріусу із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , при цьому інші спадкоємці відсутні. Тобто, у справі не встановлено наявність інших членів сім`ї померлого ОСОБА_2 , відмінних від позивачки, яка є його дружиною та в установленому законом порядку і строк прийняла спадщину. Крім того, слід зазначити, що й сам скаржник не заперечує право позивачки на отримання суми невиплаченої спадкодавцеві пенсії, що підтверджено його листом на її адресу від 03.12.2024, однак він лише наполягає на те, що виплата одержувачу буде здійснюватися пропорційно у сумі, виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Крім того, як такі, що не впливають на правильність прийнятого рішення та не містять в собі підстав для його скасування, підлягають відхиленню інші доводи апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повної постанови – 16 лютого 2026 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ І.В. Склярська