Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №742/324/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/981/26

Єдиний унікальний № 742/324/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання Сороки Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку –

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

13.01.2026 р. ОСОБА_1 звернулась до з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, починаючи стягнення з моменту подачі до суду позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що від шлюбу з відповідачем вони мають сина, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Позивачка зазначила, що на даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, через що позбавлена можливості працювати та самостійно забезпечувати свої потреби.

Відповідач ОСОБА_2 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав частково.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 15.01.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з`явились, суд, керуючись ч.2 ст.247 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно копії свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відповідач по справі - ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 /а.с.5/.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 16.04.2025 р. шлюб між сторонами розірвано /а.с.4-5/.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . 45 /а.с.6/.

Згідно довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні, виданої комітетом самоорганізації населення №6 мікрорайону військових містечок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , малолітній ОСОБА_3 проживає разом зі своєю матір`ю /а.с.11/.

Згідно відомостей з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу з листопада 2024 р. по квітень 2025 р. ОСОБА_1 отримала 25 974 грн 03 к. за надання земельної ділянки в оренду /а.с.10/.

V. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.

Між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини з приводу присудження дружині, з якою проживає дитина утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише єдиної підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, законодавством України у сфері сімейних відносин передбачено право дружини - матері на утримання, чоловіком - батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу

В судовому засіданні встановлено та сторонами не оспорюється, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом зі своєю матір`ю – позивачкою по справі. Вказані обставини в силу ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Згідно вимог ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першою ст.79 СК України визначено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд зазначає, що позивачкою не надано документальних доказів щодо конкретного розміру доходів та майнового стану відповідача. Проте, згідно з принципами змагальності цивільного процесу, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та не надав доказів своєї непрацездатності, наявності інших осіб на утриманні або відсутності доходів.

Враховуючи працездатний вік відповідача, відсутність доказів його непрацездатності, перебування на утриманні інших осіб чи наявності тяжкого захворювання, а також те, що відповідач не скористався правом надати суду відомості про відсутність доходів, суд приходить до висновку про наявність у відповідача реальної можливості надавати матеріальну допомогу позивачці.

Оскільки матеріалами справи не спростовано факт спроможності відповідача надавати утримання, він повинен компенсувати дружині втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті через догляд за дитиною та надавати визначену законодавством допомогу.

Визначаючи розмір аліментів у частці від доходу відповідача, суд виходить із необхідності дотримання балансу між правом позивачки на належне утримання та обов`язком відповідача забезпечувати власну життєдіяльність.

З урахуванням відсутності доказів стабільного та значного доходу відповідача, а також зважаючи на тимчасовий характер утримання, передбаченого ст. 84 СК України, суд вважає розмір аліментів у 1/8 частини доходу таким, що є співмірним, розумним та достатнім для забезпечення потреб позивачки без покладення на відповідача надмірного тягаря.

Суд також враховує, що право на утримання матері дитини відповідно до ст. 84 СК України є тимчасовим та обмежене до досягнення дитиною трирічного віку, у зв`язку з чим розмір такого утримання не повинен прирівнюватися до аліментів на дитину та має визначатися з урахуванням принципу розумності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Ця норма закону є безспірною під час виконання судового рішення про стягнення аліментів та передбаченою чинним законодавством України, через що не підлягає доведенню чи встановленню.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що позивач при зверненні до суду звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.182,191,273 СК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері до досягнення дитиною трирічного віку – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти на її утримання (аліменти), у зв`язку із доглядом за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до досягнення дитиною віку 3-х років в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 14.01.2026 року та до досягнення дитиною віку 3-х років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя В.Г. Павлов