Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №591/6143/25 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/6143/25

Провадження № 2/591/1277/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м.Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми цивільну справу № 591/6143/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 08.08.2023 з вини відповідача сталася ДТП, в результаті якої був пошкоджений автомобіль позивача. Висновком експерта від 06.10.2023 встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого позивачу складає 227638,75 грн., вартість відновлювального ремонту – 279 715,85 грн. На момент ДТП цивліьно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, тому позивачка звернулась до МТСБУ та отримала регламентну виплату у розмірі 160 000 грн. (29.05.2024). Вказаної регламентної виплати недостатньо для проведення відновлювального ремонту, вартість якого склала 266 053,19 грн. Зазначає, що потиправними діями відповідача позивачу заподіяна моральна шкода, яку оцінює в 20 000 грн. Також позивачем понесено витрати на проведення експертного дослідження (в сумі 4751,64 грн.) Просить стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 130 804,83 грн. , у тому числі майнової шкоди – 110 804,83 грн., моральної шкоди – 20 000 грн., стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Ухвалою суду від 20.06.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 02.10.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із зазначених підстав. Додатково пояснив, що у розпорядженні позивачки відсутній розрахунок МТСБУ стосовно вартості заподіяної внаслідок ДТП шкоди. Їй було лише повідомлено, що регламентна виплата буде здійснена у максимальному розмірі. Також представник заявив про наміри надати протягом п`яти днів з дня ухвалення судового рішення докази понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу.

У судовому засіданні відповідач визнав позов в частині вимог про стягнення майнової шкоди. Позов про стягнення моральної шкоди не визнав, зазначивши, що заявлені вимоги є надмірними. Також зазначив, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є завеликими.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов таких висновків. Судом встановлено, що позивач є власником транспортного засобу Chevrolet, д.н.з.- НОМЕР_1 (а.с. 8).

08.08.2023 відповідач у м.Суми на перехресті вул. Г.Кондратьєва з вул. Сумської артбригади, керуючи т/з Volkswagen, д.н.з.- НОМЕР_2 , виїхав не регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, в результаті чого допустив зіткнення з т/з Chevrolet, д.н.з.- НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , яка рухалась на дозволений зелений сигнал світлофора.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30.08.2023 у справі №591/7125/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Постановою Сумського апеляційного суду від 23.02.2024 вказане судове рішення скасоване через неправильне застосування суддею суду першої інстанції норми матеріального права і порушення норм процесуального права, провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247, ст. 38 КУпАП через закінчення на момент апеляційного розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП .

У вказаній постанові апеляційний суд зробив висновок, що протокол про адміністративне правопорушення разом з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами є достатніми для ухвалення рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 77-80).

Внаслідок ДТП належний позивачці транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, яким у момент ДТП керував відповідач , не була застрахована, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідачка звернулась до МТСБУ із заявою про здійснення регламентної виплати.

29.05.2024 МТСБУ здійснило їй виплату у розмірі 160 000 грн. (а.с. 7 зв.)

Відповідно до висновку №70/2023 за результатами автотоварознавчого дослідження, який був складений 06.10.2023 судовим експертом Варухою В.О., ринкова вартість транспортного засобу Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_1 становить 752 905,00 грн. Вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень, завданих автомобілю в результаті пошкодження, станом цін на час проведення дослідження, без урахування ПДВ на вартість робіт та матеріалів, з урахуванням ПДВ на вартість складових частин, складає 279 715,85 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, станом цін на час проведення дослідження без урахування ПДВ на вартість робіт та матеріалів, з урахуванням ПДВ на вартість складових частин, складає 227 638,75 грн (а.с. 10-67).

На замовлення позивачки ФОП ОСОБА_4 у період з 15.04.2024 по 15.05.2024 здійснив ремонт належного їй транспортного засобу Chevrolet Volt, д.н.з. НОМЕР_1 . Вартість ремонту склала 266 053,19 грн. Вказані кошти позивачка сплатила виконавцю робіт, що підтверджується актами приймання – передачі транспортного засобу, договору, актом наданих посулг, рахунку – фактури та платіжних інструкцій (а.с. 5,63-76).

Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У пункті 22. 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

З огляду на частину другу статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на час розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 522/15636/16-ц, провадження 61-1819св17, зазначено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Враховуючи те, що на відновлення автомобіля позивача окремі вузли підлягали заміні, суд апеляційної інстанції правильно визначив розмір коштів, який необхідний на відновлення пошкодженого автомобіля позивача та дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди, страховою виплатою і витратами, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичні витрати позивачки на ремонт автомобіля склали 266 053,19 грн, що підтверджується відповідними фінансовими документами від ФОП ОСОБА_4 .

Враховуючи визнання відповідачем позову щодо відшкодування майнової шкоди, а також враховуючи положення наведених вище норм, з відповідача на користь позивача підглядає відшкодуванню шкода, розрахована як різниця між вартістю відновлювального ремонту та отриманою потерпілою особою регламентною виплатою від МТСБУ, що становить 106 053,19 грн.

Відносно вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає таке. Згідно з приписами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 3, 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Сторонами не заперечується наявність вини у ДТП відповідача, його протиправні дії безумовно призвели до моральних страждань позивача. Разом з тим, позивачем не надано доказів та доводів на підтвердження наявності підстав для стягнення матеріальної шкоди у визначеному ним розмірі – 20 000 грн. Тому з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн, зважаючи на характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач внаслідок пошкодження автомобіля.

Позивачем заявлено клопотання про відшкодування судових витрат: витрат по сплаті судового збору в сумі 1308,05 грн., витрат на проведення експертної оцінки в сумі 4301,64 грн.

На підставі ст.ст. 139,141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на проведення експертної оцінки в сумі 4301,64 грн.

На підставі ст. 142 ЦПК України у зв`язку визнанням відповідачем позову у частині вимог про стягнення 106 033,19 грн. майнової шкоди, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50% судового збору пропорційно до визнаних позовних вимог, тобто в розмірі 530,16 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України у зв`язку із частковим, на 92% задоволенням позовних вимог, та з урахуванням суми судового збору, яка підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 671,73 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення майнової та моральної шкоди про стягнення майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в сумі 106 053,19 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн, судові витрати в сумі 4973,37 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити у зв`язку з необгрунтованістю.

Повернути ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 530,16 грн., сплачений згідно з чеком переказу коштів АТ «Укрпошта» від 03.06.2025 №kv7g0dBsbyY,3805.7.454 (на суму 1308,05 грн).

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4

Повний текст рішення виготовлено 16.02.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко