Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №607/25441/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/25441/25Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 33/817/83/26 Доповідач - Галіян Л.Є.

Категорія - ст.124, ст.122-4 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.

з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1

Захисника — адвоката Майки М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 cічня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП та призначено йому стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. в дохід держави.

Згідно постанови суду, 27 листопада 2025 року о 18.35 год. на вул. Енергетична Бічна, 5А в м. Тернополі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat із н.з. НОМЕР_1 , під час паркування не вибрав безпечної швидкості руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований транспортний засіб, що стояв Opel Vectra ST Wagon із н.з. НОМЕР_2 . Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 2.3(б), 10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Крім того, 27 листопада 2025 року о 18.35 год. на вул. Енергетична Бічна, 5А в м. Тернополі, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом та будучи причетним до ДТП, місце події залишив, чим порушив п.2.10 (а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.122-4 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не оспорюючи фактичні обставини справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати в частині накладеного стягнення та постановити нову, якою пом`якшити накладене на нього стягнення, визначивши його у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Вказані вимоги мотивує тим, що при призначенні стягнення судом першої інстанції не було враховано відсутність обтяжуючих вину обставин, а ОСОБА_1 раніше до відповідальності не притягався.

Зазначає, що накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами позбавить його можливості утримувати сім`ю, адже він працює на посаді водія, що є єдиним джерелом його доходу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, що підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, з мотивів викладених у ній, прихожу до наступних висновків.

Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами та правопорушником не оспорюється, а отже судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи ОСОБА_1 суворіше за видом та у розмірі стягнення, яке передбачене санкцією ст.ст.122-4, 124 КУпАП, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. ст. 33-35 КУпАП, своє рішення взагалі не мотивував.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , який з самого початку повністю визнавав свою винуватість у інкримінованому йому правопорушенні, вперше притягується до відповідальності, відсутні обтяжуючі вину обставин, а також те, що він працює водієм в ТОВ “АГРОПРОМ ТЕР” і у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей (а.с.19-20).

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, визнання ним своєї винуватості, вважаю, що стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами є надто суворим, яке не відповідає вчиненому адміністративному правопорушенню та особі правопорушника, а тому його слід змінити.

З огляду на викладене вище та відповідно до ч.9 ст. 294 КУпАП при апеляційному перегляді постанови по справі про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про підставність апеляційних вимог, у зв`язку із чим постанову місцевого суду слід змінити в частині накладення стягнення в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу та вважаю за доцільне призначити ОСОБА_1 стягнення на підставі ст.36 КУпАП в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - в межах санкції за більш серйозне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35,36, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 cічня 2026 року відносно ОСОБА_1 — змінити в частині призначеного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень, за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя