Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №522/691/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/691/26

Провадження № 3/522/1088/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., за участі секретаря судового засідання – Єрьоміної К.М., в присутності захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Алієва А.Т. огли, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

11.01.2026 року о 18 год. 40 хв. в м. Одеса, вул. Університетська, 18, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «LEXUS RX 350», д/н НОМЕР_1 , на регульованому перехресті вул. Преображенська та вул. Університетська, розвертаючись при зеленому основному сигналі світлофора, не надала перевагу в русі транспортному засобу «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався в зустрічному напрямку, чим допустила зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п. 16.6 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564194 від 11.01.2026 рокуза ст. 124 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, проте судовий розгляд здійснено за участі її захисника.

Від захисника ОСОБА_1 – адвоката Алієва А.Т. огли до суду надійшли заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, в яких він просив справу відносно його підзахисної закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування заперечень захисник зазначив таке:

- ОСОБА_1 рух здійснювала без порушення вимог ПДР України, керуючись п. 1.4 ПДР, закінчити розворот їй не дав змоги автомобіль «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_1 , який здійснював рух на заборонений сигнал світлофора, з явним перевищенням швидкості, в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «LEXUS RX 350», д/н НОМЕР_1 ;

- водій транспортного засобу «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_1 , порушив вимоги пунктів 8.7.3 та 8.11 ПДР;

- в порушення вимог п. 6,7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки після прибуття працівників поліції ОСОБА_1 неодноразово звертала їх увагу на факт руху автомобіля «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_1 , на сигнал світлофора, який забороняє рух. Однак працівники поліції на її зауваження не відреагували, зазначивши, що камер відеоспостереження на перехресті немає, тому перевірити цей факт не є можливим, та склали протокол у відношенні ОСОБА_1 ;

Таким чином, захисник зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено безпідставно, без встановлення всіх обставин вчинення ДТП, а факт порушення нею п. 16.6 ПДР України не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового провадження, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Протокол у справі про адміністративне правопорушення є основним джерелом доказів, на підставі якого суд встановлює наявність чи відсутність у діянні особи правопорушення. Лише належно оформлений протокол дозволяє всебічно розглянути справу по суті.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Суд зазначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564194 від 11.01.2026 року; схемою місця ДТП від 11.01.2026 року; поясненнями ОСОБА_2 від 11.01.2026 року; поясненнями ОСОБА_1 від 11.01.2026 року.

Суд доходить висновку, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

Складена на місці події схема ДТП відповідає дійсності та зауважень не містить.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 , порушила вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, яким встановлено, що повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, в результаті чого допустила зіткнення з транспортним засобом «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_2 , шо рухався в зустрічному напрямку, чим допустила зіткнення. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Так, суд відхиляє доводи захисника щодо порушення водієм транспортного засобу «MITSUBISHI LANCER», д/н НОМЕР_1 , п. 8.7.3, 8.11 ПДР України, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаного факту стороною захисту суду не надано. Вказане спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, судом не встановлено порушень працівниками поліції вимог п. 6,7 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, оскільки працівниками поліції встановлено всі необхідні для оформлення матеріалів обставини скоєння ДТП.

Вирішуючи питання щодо отримання додаткових даних з приводу під час оформлення матеріалів, уповноважений орган також керується власним переконанням. Однак, сторона захисту, не позбавлена можливості в подальшому, під час розгляду матеріалів судом, звернутись з відповідним клопотанням до суду, в разі необхідності отримання додаткових матеріалів, які можуть суттєво вплинути на розгляд справи.

Однак, під час судового розгляду стороною захисту не було заявлено відповідних клопотань.

Таким чином, з викладеного вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_1 винна у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП: порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При накладенні адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушниці, судом не встановлено.

Обтяжуючих відповідальність обставин, передбачених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці та ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також для припинення вчинення нею нових правопорушень, буде достатнім та необхідним застосування мінімального адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушницю адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору, що складає 0.2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору в матеріалах справи відсутні та під час розгляду справи суду надано не було.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 7, 24, 33, 34, 40-1, 124, 221, 280, 283, 284, 285 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», –

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, в разі не сплати у встановлений строк штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Суддя Приморського районного суду

м. Одеси Ірина ЦИБ