Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №522/1862/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 552/1862/25

Провадження №2/522/1347/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді - Ковтун Ю.І.,

за участю секретаря судового засідання – Лахматової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,-

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Дробчак Людмилою Володимирівною, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі – 115074,69 гривень; витрати на оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу в розмірі – 5000,00 гривень; моральну (немайнову) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі – 100000,00 гривень; витрати на проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень в розмірі – 2990,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 12 травня 2024 року сталася ДТП за участю транспортних засобів автомобіля Mercedes-Benz GLC 220D, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант». 12.05.2024, за гарячою лінією ТДВ СК «Альфа-Гарант», ОСОБА_1 зареєструвала повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди за участю страхувальника ОСОБА_2 13.05.2024 представниками ТДВ СК «Альфа-Гарант», за участю ОСОБА_1 , було складено акт № ЦВ/24/2895КVV огляду транспортного засобу марки Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким зафіксовано отримані пошкодження внаслідок ДТП. 29.05.2024 представник ТДВ СК «Альфа-Гарант» повідомив позивачку про те, що розмір страхового відшкодування складає 35849,52 грн, з яким ОСОБА_1 не погодилась, у зв`язку із чим 29.05.2024 звернулась до експерта автотоварознавця Півня М.М. із заявою про проведення автотоварознавчого дослідження. Постановою Приморського районного суду м. Одеса від 12.06.2024 у справі № 522/8471/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 12.06.2024 позивачкою було отримано висновок № 366 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Позивачка звернулась до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про страхове відшкодування. 26.09.2024, на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/2895 від 22 серпня 2024 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» було виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 67914,31 гривень. Водночас беручи до уваги, що розмір збитків заподіяних позивачу, які пов`язані з відновленням пошкодженого транспортного засобу є більшими за фактично відшкодовані ТДВ СК «Альфа-Гарант», а також враховуючи заподіяння ОСОБА_1 внаслідок ДТП моральної шкоди, позивачка вважає за необхідне звернутись із відповідними позовними вимогами до відповідача з метою відшкодування заподіяної шкоди. Зазначила, що загальна вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля марки Volkswagen Passat, у зв`язку із пошкодженнями, завданими ОСОБА_2 внаслідок ДТП, що була сплачена ОСОБА_1 склала 182989,00 гривень. Враховуючи фактичне відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант» витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу (ст. 29 Закону України № 1961-IV від 01 липня 2004 року) у розмірі 67914, 31 грн, на відповідача, як особу винну у вчиненні ДТП, підлягає покладенню обов`язок сплатити позивачці різниці між фактичним розміром шкоди й страховою виплатою, що дорівнює 115074,69 грн на підставі ст. 1194 ЦК України. Також, з відповідача підлягають стягненню витрати, пов`язані із проведенням експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу, оформленого висновком № 366 від 12 червня 2024 року, у сумі 5000,00 гривень. В результаті протиправних дій ОСОБА_2 позивачу було завдано значної моральної шкоди, що викликана: фізичним болем і стражданнями, яких зазначала ОСОБА_1 внаслідок отриманого під час ДТП закритої черепно-мозкової травми (струсу головного мозку). Загалом протиправна поведінка відповідача стосовно позивача стала наслідком негативних психосоматичних та психоемоційних змін, порушення сну, швидкості втомлюваності, пасивності, зниження настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості, чутливості, реакції замикання, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги, невпевненості в собі. Наслідки події, що сталася, потягли за собою нераціональне витрачання життєвих ресурсів та часу (на лікування, вжиття правових заходів з метою поновлення своїх порушених прав), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів та дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. Крім вказаного, моральна шкода, що була завдана ОСОБА_1 обґрунтовується порушеннями життєвих зв`язків, планів та змінами нормального життєвого ритму позивача, що вплинуло на її психологічний стан. Позивач не змогла відвідати весілля рідної сестри - ОСОБА_3 у зв`язку із необхідністю проходження медичних консультацій, додаткових медичних обстежень, зокрема, МРТ головного мозку, що було зумовлено постійними головними болями, страхом за стан власного здоров`я, стресом та тривожністю за пережиту травмуючу психо-емоційну ситуацію. З урахуванням душевних та психічних страждань, пов`язаних з фізичним болем, глибини моральних страждань позивача, характеру, способу та обставин заподіяння відповідачем відповідної шкоди, рівня зміни життєвих зв`язків та планів позивача, розмір моральної шкоди позивачка визначає у сумі 100000,00 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (т. 1 а.с. 124).

24.03.2025 на адресу суду від представника відповідача – адвоката Софронкової Н.О. надійшов сформований 22.03.2025 в системі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначила, наступне. 26.09.2024 СК «Альфа-Гарант» на користь позивачки було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 67916,31 грн. Ніяких претензій до страхової компанії позивачка не висувала, гроші прийняла, не повертала, незважаючи на те, що згідно страхового полісу відповідача № 218161723, страхова сума на одного потерпілого становить 160000,00 грн (за шкоду, заподіяну майну), тобто є значно більшою, ніж виплата, яку здійснила страхова на користь позивачки. Таким чином, вказані конклюдентні дії підтверджують, що позивачка фактично погодилася з сумою страхової виплати у розмірі 67916,31 грн 26.09.2024. У випадку узгодження суми страхового відшкодування між страховиком та потерпілим, то останній немає права в майбутньому вимагати зміни розміру виплати, як і вимагати з винуватця різниці між збитком і межами відповідальності страховика. Страхувальник відшкодовує різницю між страховою виплатою та завданим збитком, якщо розмір завданого збитку складається з платежів, які не покриваються страховою компанією. Якщо взяти до уваги суму страхового покриття у розмірі 160000,00 грн та суму, яка була сплачена позивачці, у розмірі 67916,31 грн, то цілком логічним було б намагання позивачки стягнути суму відшкодування зі страхової компанії, але позивачка обрала стягнути надумані суми з відповідача. Стосовно розміру матеріальної шкоди зазначила наступне. Документи від двох різних ФОП зроблено наче «під копірку», акти виконаних робіт не містять підпису пеозивачки, а сам факт надання послуг викликають сумнів за наступних підстав. ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 є платниками єдиного податку 2 групи, що зобов`язує їх використовувати електронні касові апарати при продажу товарів та наданні послуг, відповідно. Також зазначила, що у висновку експерта щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду і що експерт повідомлений про кримінальну відповідальність. До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові: від 16.11.2022 №335/2566/18. Тому вважають, що висновок № 366 від 12.06.2024, який наданий позивачкою, не може бути прийнятий як доказ у справі, що розглядається, як неналежний. Звідси висновок про відсутність необхідності сплати відповідачем позивачеві 5000,00 грн на оцінку вартості збитків, що оформлений висновком № 366. Відсутність фіскальних чеків, які є підтвердженням відповідних операцій, є доказом відсутності таких операцій. Тому у відповідача також відсутній обов`язок сплати матеріальної шкоди у недоведеному обсязі.

Щодо моральної шкоди зазначила наступне. Полісом № 218161723, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 320 тис. грн. 5 % від цієї суми складає 16000 грн. Отже, в межах цієї суми відповідальність з відшкодування завданої позивачці моральної шкоди повинна нести страхова компанія. Такого ж висновку дійшов ВС у Постанові від 26.09.2018 по справі №

641/5333/16-ц. У будь-якому випадку, моральна шкода у розмірі 100000,00 грн. є занадто завищеною та безпідставною. При ДТП позивачка не скаржилася на стан здоров`я, неможливість їхати за кермом нічим не доведена (окрім слів самої позивачки), позивачка поїхала до м. Київ, а не до м. Львів (навіть, враховуючи факт ДТП в м. Одесі), симптоми у вигляді головного болю, тощо могли бути викликані будь-якими іншими фактами (окрім ДТП). Не відвідування весілля сестри знов нічим не доведено, окрім слів позивачки, та, само по собі, могло бути викликане будь-чим, окрім поганого самопочуття (т. 1 а.с. 141 – 144).

31.03.2025 на адресу суду від представника позивачки – адвоката Дробчак Л.В. надійшла сформована 31.03.2025 в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій зокрема зазначила наступне. Сторона відповідача у відзиві не враховує, що страхове відшкодування, що підлягає стягненню потерпілим зі страховика, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», складається з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Відповідальність страховика (страхової компанії) в окремих випадках може бути меншою, ніж встановлений страховим полісом ліміт відповідальності. А саме, якщо в результатів проведеного розрахунку встановлено, що завдана транспортному засобу потерпілого шкода, з урахуванням зносу транспортного засобу, є меншою ніж ліміт відповідальності, з урахуванням вимог ст. 29 Закону України № 1961-IV від 01 липня 2004 року, страховик у такому випадку відшкодовує витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом з урахуванням розрахованого зносу транспортного засобу. Враховуючи, що обов`язком страховика (ТДВ СК «Альфа-Гарант») є відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, за обставин цієї справи у нього не виникло обов`язку повного відшкодування шкоди в межах ліміту відповідальності. ТДВ СК «Альфа-Гарант» було належним чином виконано власні обов`язки за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відшкодовано позивачу (потерпілій) витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу. Саме відповідач, як особа винна у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, на підставі ст. 1194 ЦК України. Стороною відповідача жодним чином не доведено обов`язок ТДВ СК «Альфа-Гарант» на відшкодування позивачу (потерпілій) більшої суми витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу марки Volkswagen Passat. Якщо відповідач як сторона договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вважає, що страховиком (ТДВ СК «Альфа-Гарант») було занижено розмір страхової виплати (страхового відшкодування) потерпілій особі (позивачу), що призвело до безпідставного збільшення його (відповідача) цивільно-правової відповідальності, саме ОСОБА_2 має право оспорити розмір здійсненої страховиком страхової виплати (страхового відшкодування). Вказане не є обов`язком позивача, адже остання не є стороною договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із ТДВ СК «Альфа-Гарант» та має право у порядку ст. 1194 ЦК України на стягнення з винуватця різниці між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим страховим відшкодуванням. Твердження відповідача про неналежність доведення позивачем розміру заподіяних матеріальних збитків є необґрунтованими, базуються на обмеженому аналізі положень чинного законодавства, в частині порядку проведення розрахунків між фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, а тому не можуть братись до уваги судом при вирішенні спору по суті, з огляду на наступне. Суб`єкти господарювання, в тому числі ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 не позбавлені права на здійснення розрахунків готівкою (протягом одного дня) з фізичними особами на суму до 50000,00 гривень включно. Крім того, проведення касових операцій може оформляються, як касовими ордерами, так й іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки. Враховуючи вказане, надані квитанції до прибуткового касового ордера зроблені не «під копірку», а відповідають законодавчо затвердженій формі, містять усі обов`язкові реквізити та доводять факт проведення розрахунків між покупцем (споживачем послуг) та продавцем за придбані товари (автозапчастини) та надані послуги (ремонтні роботи). Також зазначила, що враховуючи, що позивач (потерпіла особа) просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені ст. 23 Закону України № 1961-IV від 01 липня 2004 року, обов`язок із відшкодування моральної шкоди лежить саме на ОСОБА_2 , як винуватцю ДТП та особи, сам факт деліктної поведінки якої призвів до заподіяння іншій особі моральної шкоди. Позиція сторони відповідача базується виключно на твердженнях про не доведення тих чи інших обставин. Стороною відповідача не зібрано жодного доказу з метою належного спростування заявлених позовних вимог (т. 1 а.с. 153 – 159).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 травня 2025 року задоволено клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Дробчак Л.В. про долучення доказів. Поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на подання доказів по справі. Долучено до матеріалів справи докази надані представником позивачки з клопотанням від 11.03.2025.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Софронкової Н.О. про витребування доказів, задоволено.

Витребувано від страхової компанії «Альфа-Гарант» належним чином засвідчені матеріали страхової справи, а саме: копії документів, стосовно ДТП, яка сталася 12.05.2024 за участю автомобілів марки ФОЛЬКСВАГЕН ПАССАТ д.р.н. НОМЕР_2 та марки МЕРСЕДЕС-БЕНЦ ГЛС 220Д д.р.н. НОМЕР_1 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована за полісом № 218161723 строк дії якого з 25.12.2023 по 24.12.2024. (т. 1 а.с. 184 – 187).

Ухвалою суду від 02 вересня 2025 року закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 1 а.с. 196).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомлялися належним чином.

Від представника позивачки – адвоката Дробчак Л.В. до суду надійшла заява, в якій просила судове засідання провести без участі позивачки та її представника. Позовну заяву підтримують та просять її задовольнити у повному обсязі.

Від представника відповідача - адвоката Софрронкової Н.О. до суду надійшла заява, в якій просить слухати справу за відсутності відповідача та його представника. Позов просять залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України датою складання повного тексту рішення є 16 лютого 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 12.05.2024 о 08 годині 51 хвилина, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLC 220D, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Пушкіна, буд. 58, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Велика Арнаутська, 49, на заборонений (червоний) сигнал світлофора, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по вул. Велика Арнаутська на зелений сигнал світлофора. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2024 у справі № 522/8471/24 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень (т. 1 а.с. 20 – 21).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLC 220D, державний номерний знак НОМЕР_1 на момент ДТП була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»», що підтверджується полісом № 218161723 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29 листопада 2023 року. Строк дії договору з 25.12.2023 по 24.12.2024 включно. Страхова сума на одного потерпілого: за шкоду заподіяну життю та здоров`ю – 320000,00 грн, за шкоду заподіяну майну –160000,00 грн (т. 1 а.с. 22).

29 травня 2024 року між ОСОБА_1 (Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Виконавець) було укладено договір про надання експертних послуг. Відповідно до п.1.1, 2.1. Договору Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе зобов`язання по виконанню незалежного дослідження з визначення розміру збитку завданого власнику автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Загальна вартість послуг, згідно цього договору складає 5000,00 грн. (т. 1 а.с. 29 - 30).

Згідно висновку № 366 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 12 червня 2024 року:

1. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент пошкодження (12.05.2024) становить 185843,93 грн.

2. Вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент пошкодження (12.05.2024) становить 79287, 74 грн (т. 1 а.с. 33 - 55).

17.06.2024 ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_6 кошти у розмірі 5000,00 грн – оплата за рахунком № 21-Р за експертну оцінку вартості матеріальних збитків від пошкодження автомобіля Passat згідно висновку спеціаліста № 366 (т. 1 а.с. 31, 32).

17 червня 2024 року, на підставі рахунку-фактури № 220 238 від 17 червня 2024 року ОСОБА_1 було сплачено 46177, 00 грн, з метою придбання заднього лівого крила, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 220 238/17 від 17 червня 2024 року, виданої ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 56, 57).

18 червня 2024 року, на підставі рахунку-фактури № 220 243 від 18 червня 2024 року, ОСОБА_1 було сплачено 24165, 00 грн, з метою придбання: внутрішнього кріплення ручки задніх лівих дверей, опорного елемента задньої лівої ручки, ручки задніх лівих дверей, кріплення дверної карти, пружинного затискача задніх дверей, диска колесного та механізму заднього лівого склопідйомника, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 220 243/2 від 18 червня 2024 року, виданого ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 58, 59).

19 червня 2024 року, на підставі рахунку-фактури № 220 240 від 19 червня 2024 року, ОСОБА_1 було сплачено 31339,00 грн, з метою придбання задньої лівої двері, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 220 240/9 від 19 червня 2024 року, виданого ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 60, 61).

20 червня 2024 року, на підставі рахунку-фактури № 220 286 від 20 червня 2024 року, ОСОБА_1 було сплачено 21308,00 грн, з метою придбання: заднього лівого підкрилка, кліпс кріплення заднього лівого підкрилка, пістона кріплення, пластини кріплення замка, підсилювача задніх лівих дверей на стойці, задньої лівої дверної завіси (верхньої), задньої лівої дверної завіси (нижньої), ущільнювача задніх лівих дверей, та замка дверного заднього лівого, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 220 286/18 від 20 червня 2024 року, виданого ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 62, 63).

Також 25 червня 2024 року між замовником ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 складено акт виконаних робіт № 95 щодо ремонту пошкоджених частин транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 на суму 60000,00 грн (т. 1 а.с. 64).

На підтвердження оплати робіт за актом виконаних робіт № 95 позивачкою надано суду квитанцію до прибуткового касового ордера видані ФОП ОСОБА_5 № 95-1 від 25 червня 2024 року на суму 25000,00 грн, та квитанцію до прибуткового касового ордера № 95-2 від 26 червня 2024 року на суму 35000,00 грн (т. 1 а.с. 68, 69).

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/2895 від 22 серпня 2024 року, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант»:

1. Вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 77155,17 грн з ПДВ на вартість матеріалів та складових.

2. Вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 67914,31 грн без ПДВ на вартість матеріалів та складових (т. 1 а.с. 78 - 102).

26.09.2024 ТДВ СК «Альфа-Гарант» було перераховано позивачці ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 67914,31 грн. за договором страхування №218161723 від 29.11.2023, що підтверджується довідкою про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 за період 26.09.2024 - 26.09.2024 (т. 1 а.с.74).

Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС № 31/2043А3-22424-2024 від 29.07.2024 ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Станом на 26.07.2024 в ЄДРТЗ відсутня інформація про інші транспортні засоби, які зареєстровані/були зареєстровані за ОСОБА_1 у період з 11.05.2024, також відсутні відомості про реєстрацію належним користувачем та /або персоною з правом керування ОСОБА_1 за будь яким транспортним засобом у період з 11.05.2024 (т. 1 а.с. 136).

03.09.2025, на виконання ухвали суду від 22.05.2025, на адресу суду з ТДВ СК «Альфа-Гарант», надійшли матеріали страхової справи, а саме: копії документів, стосовно ДТП, яка сталася 12.05.2024 (т. 2 а.с. 4 – 103), в яких, зокрема, наявні наступні документи:

- акт огляду № 24/2895 транспортного засобу - автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 від 13.05.2024 та фотофіксація (т. 2 а.с. 4 – 47).

- повідомлення від 12.05.2025 про дорожньо-транспортну пригоду від потерпілої ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 52).

- Поліс №218161723 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.11.2023, відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника транспортного засобу марки Mercedes-Benz GLC 220D, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (т. 2 а.с. 53).

- Поліс № №215416628 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 27.05.2023 відповідно до якого цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як власника транспортного засобу марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у ПРАТ «Страхова компанія «АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ» (т. 2 а.с. 54).

- заява ОСОБА_1 від 15.07.2024 про страхове відшкодування до ТДВ СК «Альфа-Гарант», у зв`язку з ДТП, яка сталася 12.05.2024 (т. 2 а.с. 57).

- Висновок № 366 експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки колісного транспортного засобу від 12.06.2024, який складено судовим експертом Півень О.М. (т. 2 а.с. 60 - 82).

- Схема місця ДТП, що сталася 12.05.2024 (т. 2 а.с. 84 - 85).

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , відповідно до якого власником автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 92 - 93).

- Звіт про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу № ЦВ/24/2895 від 22 серпня 2024 року, який виготовлено ФОП ОСОБА_7 на замовлення ТДВ СК «Альфа-Гарант» (т. 2 а.с. 95 - 102).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) і доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV).

Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Саме на забезпечення таких зобов`язань було ухвалено Закон № 1961-IV, яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 указаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (стаття 28 Закону № 1961-IV).

Розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі аварійного сертифіката, рапорту, звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства (стаття 31 вищевказаного Закону).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20), на яку є посилання в касаційній скарзі, зазначено, що:

«Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника».

Посилаючись на те, що відповідач є винуватцем ДТП, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь майнову шкоду у розмірі 115074,69 грн. у порядку ст. 1194 ЦК України - різниці між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та виплаченим страховим відшкодуванням.

Проте суд зазначає, що стягнення з відповідача на користь позивачки різниці між отриманим позивачем страховим відшкодуванням та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахування зносу буде поліпшенням стану пошкодженої речі у порівнянні із тим, що існував до ДТП та, по суті, необґрунтованим збагаченням його власника за рахунок відповідача, що не передбачено законом.

Так, відповідно до ст.22 ЦК України, відшкодуванню підлягають саме збитки, а не вартість ремонту без урахування зносу, що також узгоджується із положеннями ст.1192 ЦК України.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (тобто реальні збитки).

Приписи статті 1192 ЦК України передбачають, що розмір збитків до відновлення пошкодженої речі, тобто, приведення її у той стан, який існував до пошкодження (у даному випадку до ДТП).

Суд зазначає, що оскільки заміна складників зношеного транспортного засобу на нові буде не поновленням стану до того, який існував до порушення прав власника транспортного засобу, а поліпшенням у порівнянні зі станом до, у даному випадку, ДТП, ураховуючи виплачену страховиком потерпілому узгодженої суми визначеного страхового відшкодування, правові підстави для стягнення на користь позивачки будь-яких сум, поза межами визначеної вартості матеріального збитку, відсутні.

За наведених обставин суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки майнової шкоди в сумі 115074,69 грн. та витрат на оцінку вартості розміру збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу в розмірі 5000 грн.

В частині відшкодування моральної шкоди, а також витрат на проведення МРТ головного мозку внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень в розмірі 2990,00 грн., суд дійшов наступних висновків.

Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач обґрунтовує моральну шкоду, розмір якої оцінює у 100 000 грн. фізичним болем і стражданнями, яких зазнала внаслідок отриманого під час ДТП закритої черепно-мозкової травми (струсу головного мозку), негативними психосоматичними та психоемоційними змінами, порушенням сну, швидкості втомлюваності, пасивності, зниження настрою, пригніченості, нервозності, дратівливості, образливості, чутливості, реакції замикання, фіксованості на негативних переживаннях, емоційної напруги, настороги, невпевненості в собі, нераціональне витрачання життєвих ресурсів та часу, порушеннями життєвих зв`язків, планів та змінами нормального життєвого ритму позивача, що вплинуло на її психологічний стан. Неможливістю відвідати весілля рідної сестри у зв`язку із необхідністю проходження медичних консультацій, додаткових медичних обстежень, зокрема, МРТ головного мозку, що було зумовлено постійними головними болями, страхом за стан власного здоров`я, стресом та тривожністю за пережиту травмуючу психо-емоційну ситуацію.

На підтвердження зазначеного надано медичну документацію: довідку № 6893 від 12 травня 2024 року, виданою КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7», діагноз: ЗЧМТ Струс ГМ? Рекомендовано отримання консультації нейрохірурга / невролога; довідку № 3541 від 12 травня 2024 року, виданою КНП «Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги», ОСОБА_1 було встановлено діагноз - струс головного мозку. Рекомендовано спостереження неврологом за місцем проживання та проведення МРТ головного мозку; 14 травня 2024 року, ОСОБА_1 , була оглянута сімейним лікарем КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології». В графі «скарги», становлено діагноз - закрита ЧМТ. Рекомендовано проведення МРТ головного мозку; листком непрацездатності № 12291200-2022985272-1 (з 14 травня 2024 року по 17 травня 2024 року); огляд невропатола КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання акушерства та гінекології», встановлено діагноз - струс головного мозку.

Підтверджуючи проведення обстеження МРТ головного мозку у Медичному центрі Святої Параскеви, позивачкою надано суду анкету на проведення медичних обстежень, а також фіскальний чек щодо оплати відповідних послуг на суму 2990,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення їх прав.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що моральна шкода, може полягати, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

На підставі ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

З урахуванням вимог позивача в частині стягнення на її користь з відповідача моральної шкоди, яка завдана позивачу протиправними діями відповідача щодо здійснення дорожньо-транспортної пригоди, наслідком чого є пошкодження транспортного засобу позивача, шкоди здоров`ю внаслідок ДТП, та яка пов`язана з розладом нормального життя позивача, нервової напруги та переживань, витрати часу на відновлення порушеного права, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем має бути відшкодовано на користь позивачки моральну шкоду, яку суд визначає в розмірі 10 000 грн., а також витрат за проведення дослідження МРТ головного мозку у розмірі 2990,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивачки майнової шкоди в сумі 115074,69 грн. та витрат на оцінку вартості розміру збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу в розмірі 5000 грн, за яку позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 гривень судом відмовлено, тому витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачкою.

Керуючись ст.ст. 10-13, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 10000,00 (десять тисяч) гривень та витрати на проведення магнітно-резонансної томографії головного мозку у розмірі 2990,00 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Юлія КОВТУН