Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №522/1981/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/1981/26

Провадження № 2-а/522/190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання – Коновал Д. І.,

представника позивача – Казбеков В. Е.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2026 Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (надалі – ГУ ДМС України в Одеській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, в якому просить затримати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Позов мотивовано тим, що 11.02.2026 під час проведення оперативно-профілактичних заходів з виявлення нелегальних мігрантів працівниками ГУ ДМС в Одеській області спільно з працівниками ГОРВ НОМЕР_1 прикордонний загін за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено особу, яка назвалася громадянином Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та запрошено його до ГУ ДМС в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Тараса Кузьміна, 33.

11.02.2026 о 10.45 год. відповідача затримано з метою встановлення особи та/або з`ясування обставин правопорушення.

У результаті проведеної перевірки щодо законності перебування відповідача на території України встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Киргизької Республіки, зі слів прибув на територію України 12.05.2003, місце перетину державного кордону – КПП «Мамалига», кордон перетинав за внутрішнім паспортним документом громадянина Киргизької Республіки для виїзду за кордон, який був втрачений на території України за невідомих обставин. Зі слів відповідача за час перебування на території України до Консульських установ Киргизької Республіки з метою поновлення паспортних документів не звертався. Під час виявлення паспортний документ громадянина Киргизької Республіки для виїзду за кордон у відповідача відсутній.

ГУ ДМС в Одеській області встановлено, що дозволений строк перебування ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, на території України закінчився, він перебуває на території України незаконно, проживає на території України без документів на право проживання (перебування), постійного зареєстрованого місця проживання та законного джерела для існування не має.

11.02.2026 за порушення правил перебування іноземців в Україні відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

11.02.2026 ГУ ДМС в Одеській області відносно відповідача прийнято рішення № 5101100100000695 про його примусове видворення з України.

Позивач посилається на те, що підставами вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду є: відсутність відомостей про перебування відповідача на території України на законних підставах, що вказує на грубе порушення норм Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»; відповідач прибув на територію України 12.05.2003 та з цього часу не вчинив жодних спроб для легалізації свого становища та протягом тривалого часу проживав на території України без документів; 11.02.2026 був виявлений співробітниками ГУ ДМС в Одеській області за порушення правил перебування іноземців на території України без документів на право проживання в Україні.

Крім того позивач посилається на відсутність будь-якої обставини, передбаченої ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», яка б указала на неможливість примусового видворення за межі території України.

Посилаючись на те, що відповідач вчинив порушення міграційного законодавства України та продовжує його порушувати, перебуваючи на території України без відповідних законних підстав, у нього відсутній документ, що дає право на виїзд з України, відповідач буде ухилятися від виконання рішення про примусове видворення, не має документів для перетинання державного кордону України на законних підставах, не має можливості здійснити виїзд з України, що унеможливлює ідентифікацію особи, позивач позов просить задовольнити.

Представник ГУ ДМС України в Одеській області Казбеков В. Е. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Зазначив, що на територію України в`їхав 12.05.2003. У 2022 році під час пожежі його паспортний документ було втрачено. Він звертався до консульської установи для поновлення документів, однак відповіді не отримав. Дійсного паспортного документа на даний час він не має. На території України сім`ї та дітей не має, усі родичі перебувають на території Киргизької Республіки.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Судом установлено, що 11.02.2026 працівниками ГУ ДМС в Одеській області спільно з працівниками ГОРВ НОМЕР_1 прикордонний загін за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та запрошено до ГУ ДМС в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Тараса Кузьміна, 33, особу, яка назвалася громадянином Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У результаті проведеної перевірки щодо законності перебування на території України було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Киргизької Республіки, зі слів прибув на територію України 12.05.2003, місце перетину державного кордону – КПП «Мамалига», кордон перетинав за внутрішнім паспортним документом громадянина Киргизької Республіки для виїзду за кордон, який був втрачений на території України за невідомих обставин. Зі слів відповідача за час перебування на території України до Консульських установ Киргизької Республіки з метою поновлення паспортних документів не звертався. Під час виявлення паспортний документ громадянина Киргизької Республіки для виїзду за кордон у відповідача був відсутній.

11.02.2026 о 10.45 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ч. 2 ст. 263 КУпАП відповідно до протоколу про адміністративне затримання серії № МОД 000354 з метою встановлення особи порушника, з`ясування обставин правопорушення.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилося у проживанні на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, співробітниками ГУ ДМС України в Одеській області 11.02.2026 відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 012708.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.02.2026 серії ПН МОД № 012804 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 гривень за порушення законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні.

11.02.2026 ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 5101100100000695 про примусове видворення з України громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.02.2026 ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про заборону в`їзду в Україну, яким заборонено громадянину Киргизької Республіки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , в`їзд в Україну строком на 5 років.

Ураховуючи, що відповідач своїми діями порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, 11 лютого 2026 року ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення про поміщення громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , у Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України з метою ідентифікації або для забезпечення примусового видворення.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України (далі - Закон).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним договором України.

За приписами частини першої статті 26 Закону № 3773-VI іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство України з прикордонних питань про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 30 Закону № 3773-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.

Рішення про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства може бути оскаржено в порядку, передбаченому законом.

На підставі частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені ст. 289 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з ч. 1 ст. 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;

2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;

4) зобов`язання внести заставу.

Згідно з ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства, такий строк може бути продовжено, але загальний строк затримання не повинен перевищувати вісімнадцять місяців.

З аналізу вказаних норм слідує, що до іноземця, стосовно якого прийнято рішення про примусове видворення, може бути застосований такий захід як затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України.

З матеріалів справи слідує, що 11.02.2026 ГУ ДМС України в Одеській області прийнято рішення № 5101100100000695 про примусове видворення з України громадянина Киргизької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Станом як на час звернення до суду, так і на час розгляду даної справи, рішення про примусове видворення є чинним та не оскаржувалося відповідачем.

Згідно з частиною 13 статті 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Аналогічні положення визначено також п. 6 розділу ІІІ «Інструкції про примусове повернення та примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України від 23.04.2012 №353/271/150.

Як установлено в ході розгляду справи, у відповідача відсутній дійсний паспортний документ.

11.02.2026 ГУ ДМС України в Одеській області, у зв`язку із виявленням особи, яка назвалася громадянином Киргизької Республіки ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), звернулося до Посольства Киргизької Республіки в Україні з проханням щодо проведення ідентифікації, підтвердження або спростування факту належності до громадянства Киргизької Республіки, а у разі підтвердження - документувати свідоцтвом на повернення без сплати консульського збору.

Відомості про отримання документів на вказаний лист станом на час розгляду справи з консульської установи у матеріалах справи відсутні.

Правовий аналіз норм матеріального та процесуального права щодо вирішення питання про затримання іноземця або особи без громадянства, стосовно якої прийнято рішення про примусове видворення, вказує на те, що порушення особою законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства у випадку, коли немає документів, які посвідчують особу, та відсутність документів, що свідчать про законне перебування на території України, є підставою для затримання особи з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з території України з поміщенням до ПТПІ, які незаконно перебувають на території України.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач допустив порушення вимог міграційного законодавства України, станом на час розгляду справи в суді відповідач перебуває на території України незаконно. Як зазначив відповідач у судовому засіданні, на територію України він в`їхав 12.05.2003, у 2022 році втратив паспортний документ, на даний час документів на право проживання в Україні він не має.

Водночас, доводи відповідача про його звернення після втрати документів до консульської установи для їх поновлення не підтверджені будь-якими доказами.

Наведене указує на обґрунтованість підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, у матеріалах справи відсутні належні документи для ідентифікації особи відповідача та документування.

Усі вказані вище судом обставини, у розрізі наведених мотивів, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 289 КАС України є підставою для застосування до відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), такого заходу як затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

За змістом ч. 1 ст. 371 КАС України рішення про затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України підлягає негайному виконанню.

Керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України - задовольнити.

Затримати ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Киргизької Республіки, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 11.08.2026 з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА