Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №686/34414/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34414/25

Провадження № 3/686/198/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м.Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вищою освітою, жительки АДРЕСА_1 , депутата Хмельницької міської ради,

за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Хмельницької міської ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог підпунктів 5,7,10 частини 1 статті 46 Закону України «Про запобігання корупції», подала завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік на загальну суму 1 508 815,13 гривень, у зв?язку з чим вчинила адміністративне правопорушення пов?язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд справи призначався із достатніми інтервалами для забезпечення розумного строку її розгляду на 14 год. 30 хв. 04.12.2025, на 16 год. 08.12.2025, 12 год. 15.12.2025, 09 год.30хв. 22.12.2025, 14 год. 05.01.2026, 16 год. 06.01.2026, 16 год. 30 хв. 20.01.2026, 15 год. 30 хв. 29.01.2026, 14 год.30 хв. 30.01.2026, 16 год.10 хв. 03.02.2026,

Відкладення розгляду справи відбувалося виключно з ініціативи сторони захисту , зокрема у зв`язку із зайнятістю захисника ( на той час ОСОБА_2 ) у іншому судовому процесі, у подальшому за клопотанням цього ж захисника про ознайомлення з матеріалами справи.

Надалі 22.12.2025 розгляд справи відкладений до 14 год. 05.01.2026 у з в`язку із неявкою ОСОБА_1 через тимчасову непрацездатність та у зв`язку із відпусткою захисника. 05.01.2026 розгляд справи, який був призначений з урахуванням дати завершення відпустки захисника та періоду тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , був відкладений у зв`язку із її неявкою в судове засідання через тимчасову непрацездатність у зв`язку із хворобою та наданням копії нової інформаційної довідки про непрацездатність із зазначенням періоду непрацездатності до 09.01.2026. Захисник в судовому засіданні 09.01.2026 повідомила про те, що ОСОБА_1 за її відомостями лікується на денному стаціонарі , має підвищену температуру тіла та запалення легенів.

У день судового засідання, відкладеного до 20.01.2026 від захисника Керницької О.В. надійшла заява про припинення АО «Юридична компанія «Керницька та партнери» повноважень щодо представництва інтересів ОСОБА_1 у цій справі.

Разом із цим, під час відкладеного до 20.01.2026 судового засідання ОСОБА_1 жодних підтвердних документів про лікування суду не надала та просила відкласти розгляд справи для залучення іншого захисника.

Нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачена обов`язкова участь захисника, зокрема у вказаній категорії справ, проте сприяючи реалізації прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд відклав розгляд справи до 29.01.2026 , зазначивши, що такий строк надається з урахуванням часу, необхідного для пошуку нового захисника та ознайомлення його із матеріалами справи.

28.01.2026 від адвоката Ченаш М.О., через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеної на 29.01.2026. Клопотання обґрунтоване відсутністю об`єктивної можливості захисника Ченаш М.О. ознайомитися з матеріалами справи, оскільки договір про надання правничої допомоги укладений напередодні. Хоча, до указаного клопотання додана копія ордеру від 26.01.2026 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 . В судове засідання захисник Ченаш М.О. не з`явилась та для ознайомлення з матеріалами справи до суду не зверталась. 30.01.2026 адвокат Ченаш М.О. надіслала копію наказу про надання їй частини щорічної відпустки з 29.01.2026 по 02.02.2026.

Листом від 29.01.2026 суд повідомив захисника Ченаш М.О. про можливість ознайомлення з матеріалами справи у паперовому вигляді протягом часу роботи суду та про доступність матеріалів для ознайомлення дистанційно у електронному вигляді через систему «Електронний суд».

У відкладене з 29.01.2026 до 16 год. 10 хв. 03.02.2026 судове засідання захисник Ченаш М.О. не з`явилася, просила відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки за повісткою, датованою 31.01.2026 зобов`язана була з`явитися на 15 год.30 хв. 03.02.2026 для проведення слідчої дії у кримінальному провадженні.

03.02.2026 повноваження на здійснення захисту Баранської С.В. надала захисник Маріїна А.В. відповідно до ордеру від 03.02.2026, виданого АО «Юридична компанія «Керницька та партнери», тобто того самого адвокатського об`єднання, з якого був повноважний захисник із самого початку перебування справи у провадженні суду.

Більше того, матеріали справи надійшли від уповноваженого на складання протоколу органу разом із копією ордеру виданого 08.10.2024 АО «Юридична компанія «Керницька та партнери» адвокату Керницькій О.В.

З урахуванням часу, який пройшов з дня складення протоколу про адміністративне правопорушення та перебування справи у провадженні суду протягом майже двох з половиною місяців, ОСОБА_1 мала можливість (достатній час і умови) належно підготувати свій захист.

Правом на надання письмових пояснень, у тому числі шляхом їх надсилання засобами електронного зв`язку, зокрема у аналогічний поданню клопотань про відкладення судового розгляду спосіб, ОСОБА_1 не скористалась.

Та, поряд із неприбуттям в судові засідання у зв`язку із повідомленою тимчасовою непрацездатністю, Баранська С.В. під час перебування у судовому засіданні щоразу заявляла клопотання про відкладення розгляду справи.

Отже, Баранська С.В. була забезпечена кваліфікованою юридичною допомогою в особі захисника Керницької О.В., іншого захисника та захисника Маріїної А.В. як з часу складання відносно неї протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, так і під час розгляду справи у суді. При цьому суд ОСОБА_1 у листі від 05.01.2026, надісланому на електронну адресу, з якої вона вела комунікацію з судом, надсилаючи клопотання про відкладення розгляду справи, роз`яснив її право на дистанційну участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.66) Проте, ОСОБА_1 у черговому клопотанні про відкладення розгляду справи, складеному за допомогою комп`ютерної техніки, повідомила суд про відсутність у неї технічної можливості для цього (а.с.71).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд зазначає, що відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

При цьому строк притягнення до адміністративної відповідальності і строк розгляду справи не є тотожними поняттями. Суд, вживаючи заходи для дотримання строку розгляду справи, з урахуванням конкретних обставин, ураховуючи її складність, поведінку учасників, для її вчасного розгляду не обов`язково має орієнтуватися виключно на момент закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Недотримання строків розгляду, зокрема, справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання за відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З метою дотримання строку розгляду справи, який виходив за межі визначеного законом та за межі розумного строку, суд відповідно до ч.4 ст. 277 КУпАП вживав заходів для їх зупинення.

03.02.2026 присутня в судовому засіданні ОСОБА_1 була представлена захисником Маріїною А.В. ( з того самого адвокатського об`єднання, що і захисник, який припинив участь у справі, та у зв`язку із чим суд надав час ОСОБА_1 для пошуку нового захисника). Захисник Маріїна А.В. заявляла клопотання про витребування доказів щодо підстав проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 (це клопотання суд залишив без задоволення). Разом із цим із змісту виголошеного клопотання та додаткових пояснень до нього було видно, що захисник Маріїна А.В. володіла предметом розгляду справи та відомостями із її матеріалів.

У зв`язку із цим та здійсненням усіх необхідних підготовчих дій для розгляду справи, включаючи забезпечення можливості учасникам ознайомлення з матеріалами справи у паперовому вигляді та дистанційно у електронному вигляді, повідомивши учасників провадження про дату та час її розгляду, суд ухвалив здійснювати розгляд справи та не убачав підстав для її чергового відкладення, у тому числі для ознайомлення захисником Маріїною А.В. із матеріалами справи.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 03.02.2026 зазначила, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, будь-яких пояснень надавати не буде.

Суд дослідив докази у справі, надав можливість виловитись прокурору та захиснику Маріїній А.В., яка заявила повторне клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого суд відмовив.

Після цього захисник Маріїна А.В. заявила відвід судді, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено до вирішення заявленого відводу.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09.02.2026 відмовлено у задоволенні заявленого захисником відводу.

В судовому засіданні 13.02.2026 ОСОБА_1 також була представлена захисником Маріїною А.В., яка підтримала подане ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із черговою тимчасовою непрацездатністю.

Оскільки ОСОБА_1 свою позицію по справі висловила у судовому засіданні 03.02.2026 та була представлена професійним захисником, суд не убачав підстав для відкладення розгляду справи у зв`язку із неявкою ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Після цього захисник Маріїна А.В. повторно заявила відвід судді.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 та сторони захисту уцілому, яка подавала численні клопотання про відкладення судових засідань, кількість яких перевищила десять протягом майже двох з половиною місяців, свідчила про зловживання процесуальними правами та неналежне виконання процесуальних обов`язків, що очевидно, спрямовані на затягування розгляду справи.

Виходячи із загальних конституційних засад правосуддя, статті 8 Конституції України,я кою передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, суд застосував за аналогією положення КПК України, які визначають порядок розгляду заяв про відвід, зокрема положення ч.4 ст.81 КПК України.

З огляду на те, що заява про відвід судді надійшла повторно у зв`язку із відмовою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та за наведеного вище свідчила про зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду справи, суд залишив указану заяву з фіксацією у журналі судового засідання без розгляду.

В судовому засіданні прокурор Леськів Л.А. наполягала на притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за викладених у протоколах обставин.

Захисник Маріїна А.В. правом на висловлення позиції у зв`язку із відсутністю у судовому засіданні 13.02.2026 ОСОБА_1 , не скористалася.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності суд уважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні цього адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю зібраних і досліджених у справі доказів, зокрема:

відомостями протоколу про адміністративне правопорушення №582 від 18.11.2025, в якому зафіксований факт подання ОСОБА_1 завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024рік, поданої 31.03.2025;

копією декларації ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024рік;

обґрунтованим висновком Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 08.09.2025, згідно з яким у розділі 8 «Корпоративні права» ОСОБА_1 , як суб?єкт декларування зазначила відомості, які не відповідають дійсності, про вартість частки у грошовому вираженні належних суб?єкту декларування корпоративних прав товариства з обмеженою відповідальністю «Мега-Транс» (далі - ТОВ «Мега-Транс»), вказавши 60 880,00 гривень.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Мега-Транс» від 09.05.2024 № 09-05/2024, на яких було затверджено внесення учасниками товариства додаткових грошових вкладів до статутного капіталу, у тому числі суб?єктом декларування, у розмірі 500 000,00 гривень. Платіж щодо внесення додаткового вкладу був здійснений 06.12.2023.

Таким чином, суб?єкт декларування у розділі 8 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 500000,00 грн.,

У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації суб?єкт декларування не зазначив відомостей про свій дохід у вигляді грошових переказів на належний йому банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», від невстановленої третьої особи на загальну суму 253 420,40 грн., що підтверджується відомостями, отриманими від АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно із долученими відомостями, на банківський рахунок суб?єкта декларування НОМЕР_1 , відкритий АТ КБ «Приватбанк», 06.02.2024 надійшов swift-переказ грошових коштів в іноземній валюті - дол. США - з призначенням платежу «Зарахування SWIFT- переказу 1/PIPIIA ALEKS PASP-FU9053902/AVIATOROV STR.393/UA/KYIV/PRIVATE1/BARANSKA SVITLANA 3/UA/KYIV» на суму 5 940,00 дол. США, що в еквіваленті за курсом Національного банку України становить 223 073,13 гривні.

За відомостями, отриманими від АТ КБ «Приватбанк», після отримання платежу суб?єкт декларування здійснив поетапне зняття коштів 08.02.2024 та 09.02.2024 на суму 5 200 дол. США, що свідчить про використання зазначених коштів у власних потребах.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на суму 223 073,13 гривні.

У розділі 14 «Видатки та правочини суб?єкта декларування» декларації суб?єкт декларування не зазначив відомостей про разовий видаток, здійснений 17.06.2024 на користь ТОВ «Хмельницькоптторг» шляхом перерахування коштів у розмірі 399 900,00 грн, що підтверджується відомостями, отриманими від АТ «Акцент Банк», та документами, наданими суб?єктом декларування.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на загальну суму 399 900,00 гривень.

Суб?єкт декларування не зазначив відомостей про разовий видаток, здійснений 16.02.2024 на користь ЖБК «СТАТУС ТАЙМ» на виконання зобов?язань за договором пайової участі у будівництві від 01.12.2022 № 21131-32 у розмірі 385 842,00 грн., що підтверджується відомостями, отриманими від АТ «ОТП Банк», та документами, наданими суб?єктом декларування.

Суб?єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності на

загальну суму 385 842,00 гривні.

Таким чином, ОСОБА_1 подала завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік на загальну суму 1 508 815,13 гривень.

Указане підтверджується також долученими електронними доказами (електронними документами, підписаними кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи НАЗК).

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на, яких поширюється дія цього закону є, зокрема депутати місцевих рад.

Згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 45 Закону та приміткою до ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 є суб?єктом декларування.

Належність ОСОБА_1 до суб`єкта декларування підтверджується долученими відомостями із офіційного сайту Хмельницької міської ради, згідно з якими ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є депутатом Хмельницької міської ради.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 08 листопада 2023 року № 252/23, суб`єкт декларування до початку заповнення декларації повинен підтвердити ознайомлення із цим порядком шляхом проставлення відповідної відмітки. Після заповнення усіх необхідних розділів декларації суб`єкту декларування надається можливість перевірити повноту та достовірність зазначеної ним інформації. Перед підписанням декларації суб`єкт декларування підтверджує повноту та достовірність даних, вказаних у ній, ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки.

Отже, перед заповненням щорічної декларації за 2024 рік ОСОБА_1 ознайомилась з Правилами заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про що проставила відповідну відмітку.

Крім цього, після заповнення всіх розділів вказаної декларації вона ознайомилась із внесеними до неї відомостями та проставила відповідну позначку про підтвердження правильності даних.

Отже, при поданні цієї декларації ОСОБА_1 підтвердила достовірність вказаних відомостей та як свідчать відомості з матеріалів справи щодо послідовності дій ОСОБА_1 як користувача Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у період з 01.01.2024 по 01.04.2025, ОСОБА_1 31.03.2025 о 16 год. 43 хв. подала декларацію шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису (п.5 розділу ІІ Порядку).

Проте, в порушення вимог ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 подала завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік на загальну суму 1 508 815,13 гривень.

Згідно із абз.3 ч.4 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» у разі самостійного виявлення суб`єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб`єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. Подані суб`єктом декларування таким чином відомості мають бути розглянуті Національним агентством під час повної перевірки цієї декларації.

Як свідчить указаний обґрунтований висновок НАЗК від 08.09.2025, підтвердивши достовірність зазначених у декларації відомостей, ОСОБА_1 правом подання у визначений законом строк ( упродовж 30 днів після подання декларації ) виправленої декларації не скористалась. Листа із з поясненнями причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у визначений законом строк ОСОБА_1 до НАЗК не направляла.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підставі статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Диспозицією ч.4 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.1, 3 Примітки до ст. 172-6 КУпАП (у редакції Законів № 1074-IX від 04.12.2020, № 1576-IX від 29.06.2021, чинній станом на 31.03.2025) суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідальність за цією статтею настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За приписами ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (у редакції чинній станом на 31.03.2025) встановлено прожитковий мінімум, для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.

З урахуванням розміру встановленого прожиткового мінімуму та розміру поданих недостовірних відомостей, такі відомості, подані ОСОБА_1 у щорічній декларації за 2024 рік відрізняються від достовірних на суму більшу від 100 та не перевищують 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.172-6 КУпАП є належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, зібрані в порядку, встановленому законом.

Протокол відносно ОСОБА_1 складено з дотриманням вимог ст..255 КУпАП уповноваженою особою.

Щодо строку накладення адміністративного стягнення у цій справі, суд уважає необхідним зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом 6 місяців з дня його виявлення, але не пізніше 2 років з дня його вчинення.

З аналізу ст.ст. 245, 251, 252, 280, п.7 ст.247, ст.38 КУпАП, а також з урахуванням сталої судової практики, слід зазначити що для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

За приписами ч.4 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Днем вчинення адміністративного правопорушення у цій справі є 31.03.2025 – день подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2024 рік.

Органом, уповноважена особа якого склала протокол про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , визначено, що днем виявлення адміністративного правопорушення є дата складання протоколу.

Однак з таким твердженням автора протоколу суд не погоджується.

Відповідно до роз`яснення, наданого Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної ради України від 11 вересня 2018 року за вих. 04/18/10-1584, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення (ст. 254 КУпАП), при цьому моментом виявлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, слід вважати момент, коли особа, уповноважена на складання протоколу, здобула можливість за участі особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, здійснити дії, визначені ч.ч.2-4 ст. 256 КУпАП. Зокрема, таким моментом може бути прибуття особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, на запрошення/виклик до органу або посадової особи на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Разом із цим, матеріали справи, як було зазначено, надійшли від уповноваженого на складання протоколу органу разом із копією ордеру виданого 08.10.2024 АО «Юридична компанія «Керницька та партнери» адвокату Керницькій О.В. Відомостей про те, коли копія цього ордеру була долучена до справи автор протоколу не зазначив. Очевидно, що це не могло бути здійснено раніше його видачі.

Матеріали справи не містять відомостей про заходи, які уживалися органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, у тому числі щодо дати та часу виклику та/або підстав неприбуття ОСОБА_1 на виклик уповноваженої особи для складання протоколу.

Протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відносно ОСОБА_1 складений 18 листопада 2025 року.

За приписами ч.2 ст.2 Закону України «про запобігання корупції», у разі якщо норми цього Закону чи інших актів законодавства у сфері запобігання корупції допускають неоднозначне (множинне) тлумачення норм щодо прав та обов`язків осіб, на яких поширюється дія цього Закону, застосовується найбільш сприятливе для таких осіб тлумачення норми.

Як убачається із матеріалів справи, обґрунтований висновок Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією від 08.09.2025 відносно ОСОБА_1 надійшов до Управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 18.09.2025.

А тому суд, застосовуючи у даному випадку найбільш сприятливе для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності тлумачення норми про день виявлення адміністративного правопорушення уважає, що ним є день, коли до уповноваженого органу на складання протоколу надійшли відомості про можливе вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Отже, днем виявлення адміністративного правопорушення слід уважати 18 вересня 2025 року, день коли УСР в Хмельницькій області отримало перенаправлений з ДСР НПУ лист-повідомлення від Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) про надсилання обґрунтованого висновку за результатом проведення повної перевірки щорічної декларації, поданої ОСОБА_1 за 2024 рік для розгляду в межах компетенції, а не день складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Заразом суд уважає, що шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення у цьому випадку не закінчився та справу суд розглянув у його межах.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доведена та її дії слід кваліфікувати за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, як подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Підстав для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП не встановлено.

Обставини, які б свідчили про малозначність вчиненого правопорушення відсутні.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 .

Суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала.

Обставин, які б пом`якшували та які б обтяжували відповідальність суд не установив.

Беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , а також усі в сукупності обставини та їх поєднання, суд дійшов висновку про можливість накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 4 ст. 172-6 КУпАП у мінімальному розмірі.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у дохід держави.

Відомостей про належність ОСОБА_1 до осіб, на яких поширюється дія ст.5 Закону України «Про судовий збір» щодо підстав для звільнення від її сплати не надано.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Олександр ДЗЮБАК