Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №686/15801/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/15801/25

Провадження № 2/686/404/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, інфляційних втрат по заборгованих аліментах,

встановив:

В червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,інфляційних втрат по заборгованих аліментах, в обґрунтування якого вказала, що перебувала із відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якого з відповідача стягуються аліменти. Відповідач аліменти сплачує нерегулярно та не в повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті аліментів, просить стягнути неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів та інфляційні втрати по заборгованих аліментах.

Представник позивачки подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.280 ЦПК України,суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2007 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 23.07.2007 і до досягнення дитиною повноліття.

Першим відділом ДВС у місті Хмельницькому ЦЗМУ МЮ (м. Хмельницький) відкрито виконавче провадження ВП № 49128622 з примусового виконання виконавчого листа № 2-5342 від 01.08.2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 23.07.2007 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.12.2013 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 09.05.2025, виданого державним виконавцем Першого ВДВС у місті Хмельницький, заборгованість по виконавчому листу № № 2-5342 від 01.08.2007 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 23.07.2007 і до досягнення дитиною повноліття, станом на 01.04.2025 становить 277 265 грн. 21 коп.

Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 164 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.

Як передбачено статтею 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов`язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.

У разі ухилення батьків від виконання зобов`язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).

У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.

Один із батьків, із якого присуджені аліменти, зобов`язаний сплачувати їх, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до боржника передбаченої законом відповідальності. Обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).

Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов`язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов`язків щодо утримання.

У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 19 січня 2022 року (справа №711/679/21) зазначив, що загальні засади (принципи) приватного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти сімейного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється втому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії; положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин; в СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов`язанням. Тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України; при здійсненні часткових платежів аліментів такі кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла у попередньому місяці (попередніх місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості, на погашення платежу за поточний місяць.

У цій же постанові Верховний Суд виклав правовий висновок про те, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць, оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» (в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України) означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Згідно розрахунку державного виконавця за період з липня 2007 року по квітень 2024 року сукупна заборгованість по аліментам становить 277 265,21 грн., а сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження становить 276 826,05 грн.

Згідно ч. 2 ст. 196 ЦПК України у разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за два роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 30 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 50 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі, визначеному абзацом першим цієї частини, виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Суми штрафів, передбачених цією частиною, стягуються з боржника у порядку, передбаченому цим Законом, і перераховуються стягувачу.

Постановою державного виконавця від 08.04.2025 ВП № 49128622 у зв`язку із наявністю заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, на ОСОБА_2 накладено штраф на користь стягувача в розмірі 50% суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 138 632 грн. 61 коп.

Враховуючи вищевикладене, максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, та в даному випадку становить 138 632 грн. 60 коп. (277265,21-138632,61).

Щодо стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 2 086,44 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Грошові зобов`язання, відповідальність за які встановлена ст. 625 ЦК, передбачають, насамперед, договірні правовідносини.

Статтею 625 ЦК України регулюються зобов`язальні правовідносини, тобто її дія поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду. З рішення суду зобов`язальні правовідносини не виникають, так як вони виникають з актів цивільного законодавства, про що зазначено в ст. 11 ЦК, адже рішення суду лише підтверджує наявність чи відсутність правовідносин і вносить у них ясність та визначеність.

Крім того, передбачена ст. 625 ЦК відповідальність не застосовується до правовідносин, які регулюються спеціальним законодавством. Зокрема, дія ст. 625 ЦК не поширюється на трудові та сімейні правовідносини.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення суми інфляційних збитків та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошового зобов`язання є необґрунтованою, оскільки грошове зобов`язання відповідача, а саме обов`язок сплати аліментів на дітей, перед позивачем виникло не з договірних правовідносин, а на підставі рішення суду. Окрім того, зобов`язання щодо сплати аліментів виникає з сімейних правовідносин та регулюється спеціальним законодавством. Отже, до даного виду зобов`язання, в разі його порушення, правило ст. 625 ЦК України не застосовується, а отже в задоволенні позову в цій частині належить відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, ст. 196 Сімейного кодексу України, п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 138 632 грн. 60 коп.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту рішення 13.02.2026.

Суддя: