Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №609/5/26 — Шумський районний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/5/26

2/609/206/2026

13 лютого 2026 року Шумський районний суд Тернопільської області

в складі головуючого судді: Ковтуновича О.В.

за участі: секретаря судового засідання: Сандулович О.М.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ цивільну справу за позовом: ОСОБА_1

до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про визнання права власності на спадкове майно

учасники справи - не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 01 січня 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач) з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті баби – ОСОБА_3 .

2. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер – ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається із:

- права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» Кременецького району Тернопільської області в розмірі 3,80 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706;

- 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померлий був членом колгоспного двору. Після смерті померлого успадкувала все спадкове майно його дружина, однак юридично не оформила його.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла – ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, що складається із:

- права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» Кременецького району Тернопільської області в розмірі 3,80 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706;

- земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства;

- житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Дане домоволодіння відноситься до соціальної групи колгоспний двір, померла була головою колгоспного двору.

На випадок своєї смерті померла ОСОБА_3 зробила розпорядження, склавши заповіт згідно якого, призначила позивача спадкоємцем усього належного їй майна.

Спадщину після смерті померлої позивач прийняла у відповідності дост.1268 ЦК України, оскільки на день її смерті проживала із нею в одному господарстві, як стверджує остання.

Позивач зверталася у нотаріальну контору по питанню успадкування зазначеного майна, однак їй було відмовлено, оскільки відсутня у встановленому законом порядку державна реєстрація права власності земельних ділянок площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства.

На підставі викладеного, позивач просить позов задоволити та визнати за нею, право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті баби – ОСОБА_3 .

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою суду від 02 січня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 13 лютого 2026 року на 09 год. 20 хв.

4. У підготовче судове засідання сторони не з`явилися, однак в матеріалах справи наявні заяви про слухання справи у їх відсутності із повним підтриманням та визнанням позовних вимог.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Згідно свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_1 від 16.01.2004, що видане Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер – ОСОБА_4 .

7. Відповідно до свідоцтва про смерть cерії НОМЕР_2 від 16.11.2004, що видане Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла – ОСОБА_3 .

8. Як вбачається із свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 28.04.1989, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_5 на праві особистої власності видано на підставі рішення виконкому Шумської районної ради народних депутатів № 77 від 21.03.1989, зареєстровано в Кременецькому МБТІ за реєстровим № 203.

9. До матеріалів справи позивачем долучено технічний паспорт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у АДРЕСА_1 , який виготовлено ОСОБА_5 .

10. Відповідно до архівного витягу із погосподарської книги № 1 Соснівської сільської ради Кременецького (Шумського) району Тернопільської області за 1986-1990 роки, особовий рахунок № НОМЕР_3 голова сім`ї: ОСОБА_5 ,1930 р.н., члени сім`ї: ОСОБА_4 , 1924 р.н. – співжитель.

11. Із довідки про технічні показники об`єкта нерухомого майна № 323 виданої 16.10.2025 КП «Шумське БТІ» вбачається, що житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться у АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_5 (голова колгоспного двору) згідно свідоцтва про право власності видане на підставі рішення виконкому Шумської районної ради № 77 від 21.03.1989.

12. Відповідно до листа-інформації виданого державним кадастровим реєстратором вказується, що ОСОБА_4 був включений в списки на паювання землі по КСП «Трудівник» за № 75 від 02.12.1997 та одержав сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706, який перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» розміром 3,80 в умовних кадастрових гектарах.

13. Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого 14.01.2004 Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_4 14.01.2004 одружився із ОСОБА_5 , після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_6 .

14. Відповідно до довідки № 2 виданої 02.01.2025 Шумською міською радою Тернопільської області, вказується що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 разом із дружиною – ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

15. Померлому ОСОБА_4 належить майно, що складається із:

- права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» Кременецького району Тернопільської області в розмірі 3,80 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706;

- 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 . Після смерті померлого успадкувала все спадкове майно його дружина, якій належала інша частина будинковолодіння, однак юридично не оформила його.

Таким чином померлій ОСОБА_3 належить майно, що складається із:

- права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» Кременецького району Тернопільської області в розмірі 3,80 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706;

- житлового будинку з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .

Також померлій ОСОБА_3 належать земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення тринадцятої сесії двадцять першого скликання Соснівської сільської ради народних депутатів «Про приватизацію земельних ділянок» від 04.06.1993.

16. Померла ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 02.12.2022 р. секретарем Соснівської сільської ради Шумського району Тернопільської області, зареєстровано в реєстрі за № 14, згідно якого все своє майно де б воно не було із чого б воно не складалося заповіла позивачу – ОСОБА_8 .

17. Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 виданого 06.05.2008 Соснівською сільською радою Шумського району Тернопільської області слідує, що ОСОБА_9 06.05.2008 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 , після чого останній присвоєно прізвище ОСОБА_10 .

18. Відповідно до довідки № 3 виданої 02.01.2025 Шумською міською радою Тернопільської області слідує, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із онукою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що дає підставу вважати позивача такою, що прийняла спадщину в силу ч.3ст.1268 ЦК України, оскільки на час відкриття спадщини проживала із спадкодавцем.

ІV. Оцінка Суду.

19. За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідач позов визнав (див. пункт 4), таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

20. Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

21. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

22. За змістом частини другої статті 16 ЦК, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

23. У відповідності до ст. 112 ЦК Української РСР, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам. Розрізняється спільна власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

24. Відповідно до ст.120 ЦК Української РСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

25. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

26. До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

27. Права та обов`язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.

Отже, об`єктами спадщини за ЦК України є права та обов`язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

28. Із ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

29. У відповідності до ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кількох фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

30. Згідно зі ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

31. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

32. Також, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, як це визначено в ст. 81 ч.1 п. г Земельного кодексу України.

33. Положеннями ч.1ст.116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

34. Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

35. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1 ст. 1225 ЦК України.

Пунктом «а» ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання права.

36. Частиною 3 ст.1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

37. У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18), а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №723/1061/17 (провадження №61-26091св18) викладено правовий висновок про можливість визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, який полягає в наступному.

38. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

39. На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

40. Рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

41. Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органом місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акту про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

42. Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно зі ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

43. Як вбачається з матеріалів справи, процедура приватизації земельної ділянки була розпочата, проте не завершена за життя спадкодавця ОСОБА_3 тому позивач, як спадкоємець, вправі порушувати питання про визнання майнового права, набутого спадкодавцем за життя, тобто особистого майнового права спадкодавця.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті баби, тому вона набула право на спадкування усіх прав та обов`язків, які належали останній, у тому числі, право на завершення процедури приватизації земельної ділянки, яку спадкодавець розпочав за життя у встановленому законом порядку та не завершив у зв`язку зі смертю. Це право не залежить від наявності у спадкоємця особистого права на приватизацію землі.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог.

Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на спадкове майно та права на завершення приватизації земельних ділянок не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

44. Позивачем при подачі позову було сплачено 1331 грн. 20 коп. судового збору.

З цих підстав,

Керуючись статтями 15,16, 328,1216-1218,1233-1235,1268 Цивільного кодексу України, статтями 112, 120 1268 Цивільного кодексу Української РСР, статтями 2, 4, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до ОСОБА_2 (жителька с. Бірки, Кременецького району, Тернопільської області, паспорт НОМЕР_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ) про визнання права власності на спадкове майно - задоволити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті баби – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» Кременецького (Шумського) району Тернопільської області в розмірі 3,80 в умовних кадастрових гектарах на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0309706 видане Шумською РДА на ім`я ОСОБА_4 .

3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті баби – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями у АДРЕСА_1 .

4. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП НОМЕР_7 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті баби – ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , право на завершення приватизації, отримання на її ім`я правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та площею 0,25 га для ведення особистого селянського господарства на підставі рішення тринадцятої сесії двадцять першого скликання Соснівської сільської ради народних депутатів «Про приватизацію земельних ділянок» від 04.06.1993.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 13 лютого 2026 року.

Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ