Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №607/27082/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.02.2026 Справа №607/27082/25 Провадження №2-а/607/47/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Канюці Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Мартищук Людмили Петрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2025 №1/475 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 – адвокат Мартищук Л.П. звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із адміністративним позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №1/475 від 18.09.2025.

Заявлені вимоги позивач мотивує тим, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1/475 від 17.09.2025 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за те, що під час звіряння військово-облікових даних виявлено, що ОСОБА_1 перебуває у розшуку згідно бази даних розшуку Першого відділу Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ІТС "Інформаційний портал НПУ" та встановлено факт непроходження військово-лікарської комісії. Із зазначеною постановою ОСОБА_1 не згідний та вважає її необґрунтованою, оскільки відсутні посилання на докази, які б підтверджували сам факт ухилення чи відмови від проходження ВЛК, не складено жодного акту відмови, не здійснювалась фото- чи відеофіксація. Разом із тим, позивача було повідомлено про розгляд справи 17 вересня 2025 року о 10:00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у АДРЕСА_1 . Одразу після цього позивач усно повідомив, що не має можливості прибути у вказаний час у зв`язку з хворобою та відсутністю транспортного засобу. На це посадові особи повідомили, що постанова буде надіслана поштою. Крім того, позивач фактично не мав реальної можливості підготуватися до захисту. Окрім того, не було здійснено належного виклику позивача на ВЛК. ОСОБА_1 не отримував повістку на ВЛК, йому не вручалося жодного виклику для проходження медичного огляду у визначені дату, час і місце. Таким чином вважає, що постанова №1/475 від 18.09.2025 є такою, що є необґрунтованою та незаконною, вчинена із порушенням чинного законодавства та без дослідження наявних у нього документів.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позову, вказавши, що 16 вересня 2025 року громадянин ОСОБА_1 у супроводі працівників Національної поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 як такий, що перебуває в базі розшуку Тернопільського РУ Національної поліції в Тернопільській області ITC «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння правопорушення за ст. 210 КУпАП в зв`язку з не проходженням (відмова від проходження) військово-лікарської комісії. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 мав інвалідність 3-групи (загальне захворювання) до 01.12.2023, однак даних про продовження інвалідності не встановлено. Цього ж дня посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено адміністративний протокол №489/2025 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП. З даним протоколом ОСОБА_1 ознайомлено під підпис та вручено особисто копію протоколу № 489/2025. Про дату та час винесення рішення по вказаній адміністративній справі ОСОБА_1 було ознайомлено. 17.09.2025 відбувся розгляд по матеріалах адміністративної справи та т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 1/475 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 статті 210 КУпАП з накладенням мінімального штрафу 17000 гривень. Відповідно до пункту 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 здійснив правопорушення, яке вчинене в особливий період та порушив вимоги ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вважає, що відповідачем правомірно було винесено у відношенні позивача відповідні постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, прийнято згідно норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Ухвалою суду від 14 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та поновлено строк на звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтується позов, а також вивчивши відзив на позовну заяву, встановив наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 16 вересня 2025 року №489/2025, що 16 вересня 2025 року громадянин ОСОБА_1 у супроводі працівників Національної поліції прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час звіряння військово-облікових документів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов військово-лікарську комісію. Таким чином, громадянин ОСОБА_1 здійснив порушення, яке вчинене в особливий період, чим порушив вимоги п. 5 ч. 10 Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за що передбачено відповідальність за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Під час складання протоколу ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, про що поставив підпис.

На підставі вказаного протоколу, постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/475 від 17.09.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити, з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У розумінні ст. 1 Закону № 389-УІІІ, воєнним станом вважається особливий правовий режим, що вводиться в Україні або ж в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Згідно із Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України № 2105-ІХ від 24 лютого 2022 року, оголошується та проводиться загальна мобілізація (в подальшому Указами Президента воєнний стан та строк загальної мобілізації було неодноразово продовжено та вони існували станом на дату винесення оскаржуваної позивачем постанови, та продовжують існувати на час розгляду справи № 607/17135/24). Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-XII від 25 березня 1992 року.

Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487, або Законом «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів, старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному прослідувати до районного (міського) ТЦК для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок № 560). Пунктами 68-80 цього Порядку визначено процедуру проходження медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 74 Порядку № 560 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Згідно із ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Питання військово-лікарської експертизи вирішуються спеціальним законодавством, а саме - Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення).

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Обов`язок проходити медичний огляд підтверджений частиною 6 статті 39-1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» де вказано, що громадяни України, які призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, проходять у встановленому порядку обов`язковий медичний огляд.

Отож, непроходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії було вірно кваліфіковано як дії, які містять склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

За наведених вище обставин, суд доходить до переконання, що у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1/475 від 17 вересня 2025 року слід відмовити.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Зважаючи на те, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати необхідно стягнути з ОСОБА_1 , так як останнім не було їх сплачено при подані адміністративного позову

На підставі ст.ст. 7, 9, 210-1, 245, 247, 251, 258, 268, 279, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 5, 9, 19, 20, 70, 72–77, 122, 242, 244–246, 257, 271, 286 КАС України, ст.ст. 62, 63 Конституції України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову представника ОСОБА_1 – адвоката Мартищук Людмили Петрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2025 №1/475 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності шляхом накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити.

Судові витрати у виді судового збору у сумі 605,60 стягнути з позивача ОСОБА_1 в користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду складено 13 лютого 2026 року.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження – АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський