Постанова від 11 лютого 2026 р. у справі №607/3098/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2026 Справа №607/3098/26 Провадження №3/607/1528/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тернопіль, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , сержанта, командира відділення – командира екіпажу безпілотних літальних комплексів 10 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,

за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 о 10 год. 55 хв. сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою - військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в умовах особливого періоду, перебував на території пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим не виконував своїх статутних обов`язків, передбачених ст. ст. 11, 16, 49, 58-59, 125-126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та функціональних обов`язків командира відділення – командира екіпажу безпілотних літальних комплексів 10 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , чим проявив недбале ставлення до військової служби, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що стверджується даними телефонограми, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи достеменно обізнаним про дату, час та місце розгляду справи щодо нього, не повідомивши причин своєї неявки, в судове засідання не з`явився, клопотань по відкладення розгляду справи не надав, беручи до уваги принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, вважаю за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних матеріалів.

При прийнятті рішення про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя також враховує положення ч. 2 ст. 268 КУпАП, згідно з якими адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Недбале ставлення до військової служби передбачає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.

Під час розгляду справи встановлено, що сержант ОСОБА_1 є військовою службовою особою, а саме командиром відділення – командиром екіпажу безпілотних літальних комплексів 10 відділення безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї безпілотних авіаційних комплексів дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 .

Згідно зі ст. 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров`я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 30.04.2017 №233 «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України» передбачено обов`язкове відсторонення від виконання будь-яких обов`язків військової служби (трудової діяльності), виконання бойових завдань, несення бойового чергування, внутрішньої та вартової служби, експлуатації зброї та техніки військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які мають ознаки алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації на території, зокрема, Тернопільської області.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого в подальшому Указами Президента України неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб, у зв`язку з чим в Україні діє особливий період.

Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу. Рішень про демобілізацію усіх призваних військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент України не приймав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП доведена матеріалами справи, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, що містяться у: протоколі серії ЛВТ №39 від 09.02.2026 про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, складеному у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, де викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, яке ставиться у провину ОСОБА_1 ; доповідній записці водія взводу забезпечення дивізіону артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від 09.02.2026, згідно з якою 09.02.2026 о 10 год. 55 хв. начальником патруля ІНФОРМАЦІЯ_3 - старшим лейтенантом ОСОБА_3 на території пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 був виявлений сержант ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу від 09.02.2026 №28 та роздруківці спеціального технічного засобу «Алконт-М» №00239 від 09.02.2026, згідно з якими ОСОБА_1 09.02.2026 о 11 год. 37 хв. перебував у стані алкогольного сп`яніння з показником спеціального технічного засобу - 1,46 ‰ (проміле); витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2025 №212; витязі із наказу командира ІНФОРМАЦІЯ_4 від 29.10.2025 №155-РС; дублікаті військового квитка серії НОМЕР_3 , виданого на ім`я ОСОБА_1 ; письмовій заяві ОСОБА_1 від 09.02.2026; письмових поясненнях ОСОБА_4 від 09.02.2026, згідно з якими 09.02.2026 о 10 год. 55 хв. на території пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 був виявлений сержант ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння; письмових поясненнях ОСОБА_5 від 09.02.2026, згідно з якими 09.02.2026 сержант ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 , де проведено його огляд на стан алкогольного сп`яніння та встановлено факт перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння з показником спеціального технічного засобу - 1,46 ‰ (проміле).

Надаючи оцінку вказаним доказам, суддя вважає їх такими, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому такі приймаються до уваги. На думку судді, зазначені докази підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді даної справи.

Отже, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що в діях військовослужбовця ОСОБА_1 , які мали місце 09.02.2026 о 10 год. 55 хв. на території пункту дислокації військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , наявний склад військового адміністративного правопорушеня, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, а тому його слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.

При цьому зібрані у справі докази не дають підстав для визнання вчиненого військовослужбовцем ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, малозначним та звільнення його від адміністративної відповідальності. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 згідно зі ст. 17 КУпАП у справі також не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Приймаючи рішення, також враховую, що ОСОБА_1 не скористався своїм правом взяти участь в судовому засіданні та надати суду пояснення та/або заперечення щодо викладених у складеному відносно нього протоколі обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

За змістом ч. 1 ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. ст. 34, 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Отже, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, дані про особу останнього, який проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , ступінь його вини, вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

При цьому для застосування іншого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме у виді арешту з утриманням на гауптвахті, яке є більш суворим у порівнянні з адміністративним стягненням у виді штрафу, у вказаному випадку достатніх підстав не убачається.

На думку судді, застосування такого заходу буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Крім того, з урахуванням положень п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків – звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст. ст. 15, 33-35, 245, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зі ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

СуддяІ. М. Царук