Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №606/1925/25 — Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1925/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся через представника адвоката Пацулу В.О. до суду із позовом до ОСОБА_2 , Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Гордєєва Л.І, у якому просить визнати колишного члена колгоспного двору ОСОБА_2 такою, що втратила право на частку у колгоспному дворі у домоволодінні, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог, вказує на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані: її дочка ОСОБА_3 , її зять ОСОБА_5 , та внучка ОСОБА_6 . ОСОБА_6 втратила право на часку у колгоспному дворі згідно статті 126 ЦК УРСР, оскільки вибула із господарства у 1987 році.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла. ОСОБА_7 заповіту не складав.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті спадщину прийняла її дочка ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 склала заповіт, за яким належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 спадщину ОСОБА_3 прийняв.

Після смерті ОСОБА_3 отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на даний житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами. Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду для визнання права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 за рішенням суду.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 17.11.2025, відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено судове засідання у справі.

Ухвалою суду від 19.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.02.2026.

Позивач та його представник адвокат Пацула В.О. в судове засідання не з`явились, однак представник позивача подав заяву, у якій просив справу розглядати за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Представник відповідача Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (ОТГ) в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Теребовлянського районного нотаріального округу Гордєєва Л.І. в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила.

За вказаних обставин, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії довідки Теребовлянського бюро технічної інвентаризації за № 294 від 10.10.2025, власником житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 , однак право власності не зареєстроване (а.с.45).

Відповідно до довідок, виданих Іванівською сільською радою Тернопільського району Тернопільською області 30.09.2025 за № 191, 192, 194, 195, 03.11.2025 за №224, 223, копії погосподарської книги, станом на 1991-1995 роки житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , мав статус колгоспного двору, головою якого була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та станом на 15 квітня 1991 року в ньому проживали та були зареєстровані: її дочка ОСОБА_3 , її зять ОСОБА_5 , та внучка ОСОБА_6 . ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 з ним була зареєстрована його дружина ОСОБА_3 , яка спадщину прийняла та теща ОСОБА_4 . ОСОБА_4 померла та на день її смерті з нею була зареєстрована її дочка ОСОБА_3 . На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована у житловому будику, що в АДРЕСА_1 , з нею проживали без реєстрації її син ОСОБА_1 та невістка ОСОБА_8 (а.с.16, 18, 21, 28, 34, 36, 37).

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 від 10.10.2025, виданого Теребовлянським бюро технічної інвентаризації, замовником технічної інвентаризації є ОСОБА_1 , вищевказаний житловий будинок має загальну площу 63,2 кв.м, з якої житлова 31,8 кв.м (а.с.38-44).

Відповідно довідки про оціночну вартість майна: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , станом на 28.10.2025 становить 269247,42 грн (а.с.46-47).

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею четвертою Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК УPCP 1963 року в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно частини другої статті 120 ЦК УРСР (1963 року) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до статті 126 ЦК УРСР працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не приймав участі своєю працею та коштами у веденні спільного господарства двору.

Таким чином, наявними у справі матеріалами підтверджено, що житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , належав до суспільної групи «колгоспний двір», членами якого станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , яким належало по 1/3 частки житлового будинку з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами кожному.

ОСОБА_6 втратила право на частку в майні двору, оскільки вона більше трьох років підряд не брала участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, вибула з господарства до 1991 року. Відомості про її вибуття відображені у відомостях погосподарської книги.

Вказаного не заперечує відповідач ОСОБА_2 , оскільки подала до суду заявиу про визнання позову.

ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками були ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 35).

ОСОБА_5 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб 09.11.1961 і після його реєстрації останній присвоєно прізвище « ОСОБА_11 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданого повторно 10.10.2000 відділом реєстрації актів громадянського стану Теребовлянського району Тернопільської області України (а.с.29).

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, виданого реєстратором відділу державної реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Ілавче, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.24-25).

За життя ОСОБА_7 заповіту не склав. Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, яку прийняла його дружина ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем, та вступила в оперативне управління спадковим майном, однак не встигла оформити спадщину, про що свідчить копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 83038727 та копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №83038730 від 28.10.2025 (а.с.26, 27).

Згідно копії Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, виданого реєстратором відділу державної реєстрації актів цивільного стану Теребовлянського районного управління юстиції Тернопільської області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Ілавче, Теребовлянського району, Тернопільської області (а.с.30).

За життя ОСОБА_4 заповіту не склала. Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, яку прийняла її дочка ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала разом із спадкодавцем, та вступила в оперативне управління спадковим майном, однак не встигла оформити спадщину, про що свідчить копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 83038676 та копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №83038695 від 28.10.2025 (а.с.32, 33).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 22.04.2025, виданого Іванівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Ілавче Тернопільського району Тернопільської області (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Ілавченської сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області від 27.06.2006, за яким належний їй на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та все майно, яке буде належати їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого не складалося та все що за законом матиме право заповіла ОСОБА_1 (а.с.19).

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданої приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвою Л.І. за № 218/02-31 від 27.10.2025, слідує, що 13.05.2025 ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини за заповітом (справа №95/2025). При розгляді документів було встановлено, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 на ім`я померлої ОСОБА_3 . Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку згідно статті 1241 ЦК України відсутні.

Оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після її смерті застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) 2003 року.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що право позивачів має бути захищено у судовому порядку шляхом визнання права власності на майно.

За умовами частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З приписів частини 1 статті 5 ЦПК України вбачається, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвічує його право власності.

Пунктом 1 частиною 2 статті 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Враховуючи вищенаведене, визнання позову відповідачем ОСОБА_2 , а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може реалізувати своїх прав, його права підлягають судовому захисту, а позов до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 4, 12, 200, 247, 265, 354 ЦПК України, статтями 4, 5, 15, 16, 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Іванівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області (ОТГ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з приналежними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач: Іванівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, зареєстроване місце проживання: село Іванівка, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04394616;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватний нотаріус Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєва Людмила Іванівна, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 16.02.2026.

Суддя А.В.Мельник