Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №601/3748/25 — Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3748/25

Провадження № 1-кп/601/84/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м.Кременець об`єднане кримінальне провадження, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025211010000474 від 26.11.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременець, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого продавцем в магазині «Формула», на утриманні неповнолітніх дітей не має, не депутата, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із постановою Дубнівського міськрайонного суду Рівненської області від 12.06.2023 у справі № 559/1726/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно із вказаною постановою ОСОБА_4 позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 5 років. Вказане судове рішення набрало законної сили і в установленому порядку доведено ОСОБА_4 до відома та виконання.

У зв`язку із чим, ОСОБА_4 був обізнаний про те, що згідно із вказаних судових рішень щодо нього застосовано гіравообмеження, як до особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а саме його позбавлено право керувати транспортними засобами на строк 5 років. Вказане стягнення позбавляло ОСОБА_4 будь-яких прав на керування транспортними засобами на визначений строк.

ОСОБА_4 мав реальну можливість виконати судовий акт.

Водночас, після доведення до відома ОСОБА_4 вказаного судового рішення, у нього виник злочинний умисел (під час досудового розслідування не встановлена конкретна дата та час), що спрямований на умисне невиконання постанови суду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету не виконувати судове рішення, в порушення вимог постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12.06.2023 у справі № 559/1726/23, 25.11.2025 о 18 годині 48 хвилин керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ» модель «110270» д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору по автомобільній дорозі МІ9 249 кілометр + 600 метрів (об`їзна дорога міста Кременець).

Працівники СРПП Кременецького районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Тернопільській області, виконуючи свої службові обов`язки, перебуваючи на автомобільній дорозі М19 249 кілометр + 600 метрів (об`їзна дорога міста Кременець), зупинили 25.11.2025 о 18 годині 49 хвилині ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ» модель «110270» д.н.з. НОМЕР_1 , червоного кольору, та виявили, невиконання судового рішення ОСОБА_4 .

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 грубо порушено норми щодо обов`язковості судових рішень та ним проігноровано вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Крім цього, відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення, згідно зі ст. 129 Конституції України, є однією з основних засад судочинства.

Положеннями ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно із постановою Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12.06.2023 у справі № 559/1726/23 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Згідно із вказаною постановою ОСОБА_4 позбавлено права керувати транспортними засобами на строк 5 років. Вказане судове рішення набрало законної сили і в установленому порядку доведено ОСОБА_4 до відома та виконання.

У зв`язку із чим, ОСОБА_4 був обізнаний про те, що згідно із вказаних судових рішень щодо нього застосовано правообмеження, як до особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, а саме його позбавлено право керувати транспортними засобами на строк 5 років. Вказане стягнення позбавляло ОСОБА_4 будь-яких прав на керування транспортними засобами на визначений строк.

ОСОБА_4 мав реальну можливість виконати судовий акт.

Водночас, після доведення до відома ОСОБА_4 вказаного судового рішення, у нього виник злочинний умисел (під час досудового розслідування не встановлена конкретна дата та час), що спрямований на умисне невиконання постанови суду.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, переслідуючи мету не виконувати судове рішення, в порушення вимог постанови Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 12.06.2023 у справі № 559/1726/23, 04.01.2026 о 01 годині 00 хвилин керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору по автомобільній дорозі по вул.Шевченка,4 в с. Білокриниця, Кременецького району, Тернопільської області.

Працівники СРПП Кременецького районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Тернопільській області, виконуючи свої службові обов`язки, перебуваючи на автомобільній дорозі по вул.Шевченка,4 в с. Білокриниця, Кременецького району, Тернопільської області, зупинили 04.01.2026 о 01 годині 00 хвилині ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_2 , синього кольору, та виявили, невиконання судового рішення ОСОБА_4 .

В результаті протиправних дій, ОСОБА_4 грубо порушено норми щодо обов`язковості судових рішень та ним проігноровано вимоги ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України визнав в повному обсязі та пояснив, що була винесена постанова суду, якою його позбавили прав керування. Він її не оскаржував та знав про неї. Однак все ж таки двічі брав автомобіль та керував ним, а саме у ввечері в листопаді 2025 року керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ» та 04.01.2026 о 01 годині керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volswagen Passat» в с. Білокриниця. Щиро розкаюється у вчиненому.

Прокурор в судовому засіданні просить призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Арешти накладені на автомобілі скасувати та повернути їх власникам, DVD-R диски залишити при матеріалах кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, за обставин, викладених в обвинувальних актах, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч.1ст.382 КК України умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд відповідно до ст.50, 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відносяться до нетяжких злочинів, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, згідно ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає - щире каяття.

Обставини, згідно ст. 67 КК України, які б обтяжували покарання обвинуваченого - вчинення злочину повторно.

З урахуванням наведеного суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді штрафу.

Вищевказане покарання суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання про речові докази суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Також, підлягають скасуванню арешти, які накладені на автомобіль марки «ЗАЗ 110270», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області №601/3611/25 від 27.11.2025 та на автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 , згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області №601/10/26 від 06.01.2026.

На підставі наведеного та керуючись ст.370,374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 11900 (одинадцять тисяч дев`ятсот ) гривень.

Речові докази по справі, після набрання вироком законної сили, а саме

- автомобіль марки «ЗАЗ 110270», д.н.з. НОМЕР_1 повернути власнику;

- автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 повернути власнику;

- DVD-R диск 4,7 GB 16X «Freestyle» – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешти, які накладені на автомобіль марки «ЗАЗ 110270», д.н.з. НОМЕР_1 , згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області №601/3611/25 від 27.11.2025 та на автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_3 , згідно ухвали слідчого судді Кременецького районного суду Тернопільської області №601/10/26 від 06.01.2026 – скасувати після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст. 394 КПК Українидо Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: