Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №466/768/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/768/26

Провадження № 3/466/629/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В. розглянувши матеріали, які надійшли з ГУ ДПС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , громадянку України, працюючої керівником ТОВ «Свіфт торг сервіс», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи керівником ТОВ «Свіфт торг сервіс», вчинила несвоєчасне подання платіжного доручення по податку на доходи вартістю в сумі 197 грн. визначеної згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2025р. №9361168560 від 18.11.2025р. сплаченого 09.12.2025р., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду,оцінивши представлені суду докази, з врахуванням положень ст.268 КУпАП , вважаю за можливе розглянути справу у її відсутності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов`язані з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення №012099 серії ГУ ЛВ №261 від 22.01.2026р., актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №57115/13-01-04-06/45875070 від 15.12.2025р., повідомленням №625 від 09.01.2026р., актом неявки №262/13-01-04-06/45875070 від 22.01.2026р. та іншими матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП України.

Вирішуючи питання про необхідність накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини та обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

При цьому, судом враховане, й те, що хоча діяння ОСОБА_1 формально й містять склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, однак у зв`язку з малозначністю даного правопорушення її необхідно звільнити на підставі ст.22 КУпАП від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

У зв`язку з цим згідно п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП провадження по справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 163-2, ст.ст. 22, 283, 284, 299 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Визнати винною ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.163-2 КУпАП за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням та провадження по справі закрити.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. В. Свірідова