Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №496/6451/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/6451/25

Провадження № 2/496/846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Шаньшиної М.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ткаченко В.М.,

представник позивача – ОСОБА_1

відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив суд:

-Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі у розмірі 120 364 грн. 97 коп.;

-Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП невідомий) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 15 000 грн. 00 коп.;

-Вирішити питання про розподіл судових витрат: у розмірі сплати судового збору 1 211 грн. 20 коп., 3 900 грн. 00 коп. - витрати на збір доказів (автотоварознавче дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди), витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Свій позов, позивач мотивував тим, що 23.04.2024 року, близько 08:30 год., на автодорозі Одеса-Рені, Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 керував автомобілем Renault Espace, р.н. НОМЕР_2 , з`їхав з траси на дорогу, яка веде до в/ч №1 «Бузовий Гай» та, не надавши переваги автомобілю Dodge, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який їхав попереду та виконував маневр з об`їзду ями, внаслідок чого відбулось зіткнення, вказаний факт підтверджується постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.11.2024 р. у справі № 496/3130/24.

Власнику транспортного засобу DODGE DART з номерним знаком НОМЕР_3 , ОСОБА_3 завдано матеріальних збитків.

У зв`язку з тим, що на момент ДТП, водій транспортного засобу RENAUL ESPACE з номерним знаком НОМЕР_2 , не був забезпечений за Договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в жодній страховій компанії, згідно ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Позивач письмово повідомив Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) та надала всі необхідні документи для початку розгляду справи.

У виконання своїх обов`язків, відповідно до вимог п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», пошкоджений автомобіль DODGE DART з номерним знаком НОМЕР_3 , був наданий для огляду призначеному Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) представнику з забезпеченням йому можливості провести огляд пошкодженого майна.

На рахунок позивача від Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) було зараховано страхове відшкодування у розмірі 160 000 грн. 00 коп. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 120 364 грн. 97 коп. та моральна шкода у розмірі 15 000 грн. 00 коп.

Позивачем був укладений договір на проведення оцінки з СОД ФОП ОСОБА_4 , з метою визначення розміру матеріального збитку, отриманого у зв`язку з пошкодженням належного Позивачу транспортного засобу. Згідно з висновками щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 526/05-24 від 06.05.2024 року:

1.Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, що оцінюється, марки DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату настання події 23 квітня 2024 р., становить: 289 784,97грн.(двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 97 коп.). З урахуванням ПДВ (на використані запасні частини).

2.Вартість відновлювального ремонту автомобіля DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить: 1 435 621,31 (один мільйон чотириста тридцять п`ять тисяч шістсот двадцять одна гривня 31 коп.).

3.Ринкова вартість автомобіля марки DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 23 квітня 2024 р., становить: 289 784,97грн.(двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 97 коп.).

Згідно з розрахунком вартості колісного транспортного засобу DODGE DART реєстраційний номер НОМЕР_3 в пошкодженому стані та розміру регламентної виплати вартість КТЗ у пошкодженому стані – 160 000 коп.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 листопада 2021 року у справі № 204/5314/18 (провадження № 61-17280 св 20), від 02 грудня 2021 року у справі № 753/17190/18 (провадження № 61-4879 св 21).

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди: 289 784 грн. 97 коп. (Ринкова вартість авто без урахування аварійних пошкоджень на дату

події) - 9 420 грн. 00 коп. (Вартість у пошкодженому стані) = 280 364 грн. 97 коп. грн. Виходячи з наведеного, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (розрахованим згідно методики) і сумою страхового відшкодування, а саме: 280 364 грн. 97 коп. грн. (розмір шкоди заподіяної Позивачеві) - 160 000 грн. 00 коп. (розмір отриманого страхового відшкодування) = 120 364 грн. 97 коп.

Крім того, належний позивачеві автомобіль, був основним засобом пересування для позивача та її родини. Пошкодження належного позивачеві автомобіля Відповідачем в ДТП завдало Позивачеві сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан у зв`язку з перенесеним стресом щодо пошкодження майна. Таким чином, моральна шкода, завдана не лише у зв`язку з пошкодженням майна позивача, але й через протиправні дії відповідача, а саме - порушення правил дорожнього руху, внаслідок яких було пошкоджено транспортний засіб позивача який був засобом пересування, за внутрішнім переконанням сторони позивача, з урахуванням принципів розумності і справедливості має бути відшкодована у розмірі 15 000 грн. 00 коп., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позовної заяви заперечував, та надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві, відповідачем не визнаються повністю з наступних причин:

По-перше, щодо до стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розміру у розмірі 120364 (Сто двадцять тисяч триста шістдесят чотири) гривні 94 копійок.

Відповідно до постанови Біляївського районного суду Одеської області від 12 листопада 2024 року закрито провадження про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 по факту дорожньо-транспортної пригоди від 23.04.2024 року за ст. 124 КУпАП, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Отже, ОСОБА_2 згідно вищезазначеної постанови не визнано винним у ДТП що сталася 23.04.2024 року о 12:50:00.

ОСОБА_3 , який керував автомобілем Dodge Dart номерний знак НОМЕР_3 та є власником вказаного автомобіля зобов`язаний був з моменту ДТП зберегти пошкоджений транспортний засіб у такому стані, в якому воно знаходилось після дорожньо- транспортної пригоди, протягом десяти робочих днів в порядку, визначеному ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у випадках, передбачених ст. 41 Закону, - МТСБУ), визначити розмір шкоди. Проте автомобіль Dodge Dart збережений не був у такому стані, в якому він знаходився після дорожньо-транспортної пригоди, з моменту ДТП, що трапилося 23.04.2024 року він знаходився на відкритої стоянки, що не охороняється.

Позивач у справі не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що внаслідок ДТП, що трапилося 23.04.2024 року, вартість матеріального збитку становить 289784 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 97 коп.

Згідно зі Звітом № 526/05-24 від 11 червня 2024 року, про оцінку вартості матеріального збитку, складеним оцінювачем ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Dodge Dart номерний знак НОМЕР_3 на дату настання події 23 квітня 2024 року становить 289784 (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) гривні 97 коп., з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини). Вартість відновлювального ремонту Dodge Dad ринкова вартість автомобіля Dodge Dart, номерний знак НОМЕР_3 , без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 23 квітня 2024 року, становить: 289784,97 гри (двісті вісімдесят дев`ять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні 97 коп).

При цьому відповідач ОСОБА_2 не запрошувався позивачем на огляд автомобіля оцінювачем, що передбачено п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мінюсту України та Фонду Держмайна №142/5/2092 від 24.11.2003 року, тому відповідач ОСОБА_2 вважає, що не всі зафіксовані під час огляду та дефектування автомобіля позивача пошкодження, виникли у результаті його дій під час ДТП. На думку позивача деякі пошкодження мали місце до ДТП і були приписані згодом з метою завищення вартості відновлюваного ремонту автомобіля Dodge Dart номерний знак НОМЕР_3 .

У відповідача ОСОБА_2 також виникли обґрунтовані сумніви у правомірності вимог Позивача, про які він повідомляє суду і просить звернути на це увагу, а саме:

Так згідно огляду транспортного засобу № 526/05-24 від 24.05.24 року, якій підписаний тільки Позивачем ОСОБА_3 та оцінювачем ОСОБА_5 , встановлено, що автомобіль Dodge Dart, номерний знак НОМЕР_3 має пошкодження, що не пов`язані з ДТП, а саме деформація даху, більше трьох складових кузова, ремонтувалося с пофарбуванням, однак які частини кузова ремонтувалося не вказано.

При встановлення ринкової вартості автомобіля Dodge Dart в розрахунок приймалося З (три) підібрані аналогічні авто, які привезені зі США із пошкодженнями кузовних елементів. Однак в оцінці не вказано які авто та з яким пробігом бралися для порівняння с дослідженим авто.

Вартість запасних частин вказаних у Звіті значно завищені і не відповідає реальної вартості запчастин, наприклад:

капот зазначена 58746,00 грн на сайті компанії «Автопласт» 5750 грн.;

- Бампер передній зазначена 20568,00 грн на сайті компанії «Автопласт» 3235 грн.;

- Фара права зазначена 55086,00 грн на сайті DROSSEL - 4959 грн.

- Фара ліва зазначена 54744 грн. на сайті DROSSEL - 6556 грн.

Багато позицій, щодо за заміни запчастин на фото-таблиці оцінювача зображені цілою та не зрозуміло їх заміна.

Відповідно до п. 7.17 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, у разі якщо сума відновлюваного ремонту КТЗ не менше за його ринкову вартість на момент ДТП, то вартість КТЗ з урахуванням пошкоджень після ДТП може бути розраховано як вартість утилізації КТЗ. Зокрема, відповідно до п. 7.19 Методики за наявність даних щодо продажу аналогічного КТЗ. У Звіті не розраховується у зв`язку з відсутністю даних щодо продажу аналогічного КТЗ.

Однак на сайті OLX оголошення продажу автомобіля Dodge Dart після ДТП за ціною 3100 доларів США.

При вирішенні питання про розмір матеріального збитків, які підлягають відшкодуванню у зв`язку з пошкодженням автомобіля Dodge Dart номерний знак НОМЕР_3 , не з`ясована згода Позивача з приводу визнання чи не визнання пошкодженого автомобіля фізично знищеним та його наміри щодо ремонту автомобіля, оскільки з змісту його позову вбачається можливість отримання позивачем невиправданого надприбутку в результате реалізації ним пошкодженого автомобіля після одержання ним повної його вартості.

У звіті № 526/05-24 від 11 червня 2024 р. щодо визначення розміру завданого збитку повинно бути зазначено, що він виконується для суду та експерт повідомлений про кримінальну відповідальність.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважає, що матеріальний збиток, завданого власнику автомобіля Dodge Dart, номерний знак НОМЕР_3 на дату настання події 23 квітня 2024 року значно завищений, не враховано, що автомобіль був раніше у ДТП, не враховано вартість аналогічного автомобіля у такому самому стані після ДТП, тому Звіт № 526/05-24 від 11 червня 2024 року є неналежним доказом. Крім того ОСОБА_2 переконаний, що розмір відшкодування охоплюється розміром ліміту відповідальності страховика у розміру 160000 грн.

По-друге, щодо вимоги стягнення моральної шкоди у розмірі 15000 гривень.

Так, на думку відповідача, позивачем не додано до позову доказів на підтвердження розміру завданої йому моральної шкоди та на обґрунтування розміру такої шкоди, в тому числі будь-якої калькуляції чи порядку, яким чином позивач робив розрахунок заявленої до стягнення суми. Відповідач ОСОБА_2 , не згоден з сумою моральної шкоди яка заявлена позивачем оскільки позивач ОСОБА_6 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування та отримав страхове відшкодування у розмірі 160000 грн.

По-третє, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень.

Відповідач ОСОБА_2 зазначає, що позивачем не наданий до суду договір про надання правничної допомоги, акту виконаних робіт, платіжного доручення про сплату 15000,00 гривень за правничу допомогу, що є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень.

Відповідача вважає, що визначення оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 гривень, є неспіврозмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих послуг правничої допомоги.

На підставі викладених фактів та аргументів, вважаю всі вимоги Позивача є безпідставними та незаконними, наявні всі підставі для відмови Позивачу ОСОБА_3 у стягнення з ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розміру 120364 грн 97 коп, моральної шкоди у розміру 15000,00 грн, судових витрат у розміру 1211 грн 20 коп, судового збору, 3900 грн, 00 коп. витрати на збір доказів (автотоварознавче дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди), витрати на правову допомогу у розміру 15000,00 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд виснував, що позовна заява підлягає задоволенню.

За ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

У силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом ст.ст. 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків то інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

23.04.2024 року, близько 08:30 год., на автодорозі Одеса-Рені, Одеського району Одеської області, ОСОБА_2 керував автомобілем Renault Espace, р.н. НОМЕР_2 , з`їхав з траси на дорогу, яка веде до в/ч №1 «Бузовий Гай» та, не надавши переваги автомобілю Dodge, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який їхав попереду та виконував маневр з об`їзду ями, внаслідок чого відбулось зіткнення. Власнику транспортного засобу DODGE DART з номерним знаком НОМЕР_3 , ОСОБА_3 завдано матеріальних збитків.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 12.11.2024 року провадження відносно ОСОБА_2 , за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП.

З вказаної постанови суду вбачається, що в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення ОСОБА_2 вимог п. 10.3 ПДР України та вчинення ним адміністративного правопорушення. передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №645/6088/18 та від 29.04.2020 у справі №686/4557/18, де зазначається, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, не є реабілітуючою обставиною тому це не спростовує факт наявності вини особи в ДТП і не звільняє її від зобов`язання відшкодувати шкоду.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з висновком експерта Суркова В.М. № 526/05-24 від 11.06.2026 року щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу, встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, що оцінюється, марки DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 на дату настання події 23 квітня 2024 р., становить: 289 784,97грн з урахуванням ПДВ (на використані запасні частини); вартість відновлювального ремонту автомобіля DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, на момент проведення дослідження, становить 1 435 621,31 грн.; ринкова вартість автомобіля марки DODGE DART, реєстраційний номер НОМЕР_3 , без урахування аварійних пошкоджень на дату настання події 23 квітня 2024 року, становить: 289 784,97грн.

Згідно з Розрахунком вартості колісного транспортного засобу DODGE DART реєстраційний номер НОМЕР_3 в пошкодженому стані та розміру регламентної виплати вартість КТЗ у пошкодженому стані від 31.07.2024 року складає: розмір матеріального збитку – 289 694,70 грн.; ринкова вартість КТЗ до ДТП – 289 694,70 грн.; вартість відновлювального ремонту КТЗ – 1 589 610,24 грн.; вартість відновлювального ремонту КТХ з урахуванням зносу – 586 896,77 грн.; вартість чорного металобрухту за тону -6000 грн.; вартість КТЗ в пошкодженому стані (Cn=Cm x M) – 9420 грн.; різниця вартості КТХ до та після ДТП - 280 274,70 грн.; розмір регламентної виплати - 160 000 грн.

У зв`язку з тим, що на момент ДТП, водій транспортного засобу RENAUL ESPACE з номерним знаком НОМЕР_2 , не був забезпечений за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в жодній страховій компанії, згідно ст. 33 та ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) для відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до платіжної інструкції №944994 від 26.12.2024 року МТСБУ було здійснено виплату ОСОБА_3 по справі №102785, згідно наказу №3.1/25686 від 25.12.2024 року, т.з НОМЕР_3 у розмірі 160000 грн.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно із частинами першою, другою, п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначені ст. 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1188 ЦК України, вина у завданні шкоди, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

У постанові Верховного Суду від 04.03.2020 року у справі № 641/2795/16-ц зазначено, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в ДТП може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами, зокрема, висновком судової експертизи тощо.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимог статті 1188 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1.)

У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (пункт 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону),

Згідно зі статтею 28 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу та інше.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За таких обставин саме особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язана сплати таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні по суті висновки, викладено Верховним Судом у постановах від 14 лютого 2018 року у справі № 754/1114/15-ц, від 13 червня 2019 року у справі № 587/1080/16-ц, від 17 жовтня 2019 року у справі № 370/2787/18, від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/4696/16-ц, від 21 лютого 2020 року у справі № 755/5374/18 та від 22 квітня 2020 року у справі № 756/2632/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) викладено такі висновки щодо застосування норм права: «У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.»

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) та від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3).

Висновок експерта складений уповноваженим судовим експертом, при його складенні дотримані вимоги законодавства, сторонами він не оспорюється. Відтак, наданий позивачем висновок експерта є належним та допустимим доказом по справі. Як вбачається із заяви представника позивача, страхове відшкодування позивачу сплачено частково.

Оскільки вартість майнового збитку завданого позивачу шляхом пошкодження автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини відповідача, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із ОСОБА_2 , як винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між сплаченим страховою компанією розміром шкоди у вигляді відновлювального ремонту в розмірі 120 364,97 грн.

Доводи, викладені у відзиві відповідача, та надані до нього докази не спростовують винуватості ОСОБА_2 у вчиненому ДТП. Доводи щодо незгоди із завданою матеріальною шкодою та вартістю відновлювального ремонту спростовуються дослідженим судом висновком експерта. Вказаний висновок не містить суперечностей, а відповідачем не надано іншого висновку та не заявлено клопотання про призначення експертизи. Тому суд вважає, що відповідачем не було наведено обґрунтованих підстав для відмови в задоволенні позовної заяви.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що згідно ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України: особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

При цьому суд приймає до уваги, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Рівень моральних страждань визначається не тільки видом правопорушення та його складністю, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди.

Виходячи з вимог ст. 11 ЦПК України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а також з вимог ст. 60 ЦПК України, яка зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд вважає, що позивачу була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення адміністративного правопорушення він зазнав душевних, психічних переживань, проте, суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру такої шкоди, а саме - 15 000 грн.

При вирішенні питання щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості, враховує характер вчиненого правопорушення, а також скороминучий характер страждань позивача. Суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди та визначити розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача – 1000 грн., яка на думку суду є достатньою для відшкодування завданої моральної шкоди.

За таких обставин, суд виснував, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розглядусправи або підготовки до її розгляду.

Статтею 141ЦПК Українивизначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивачки ОСОБА_3 - адвокат Гафич І.І. не заявив вказане клопотання.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року справа № 826/1216/16, від 12.09.2019 року справа № 9901/350/18.

Враховуючи, що представник позивача не надав суду жодних доказів на підтвердження понесення ним витрат на оплату правової допомоги, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов`язаних з оплатою правової допомоги у розмірі 15000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс витрати по сплаті судового збору 1211,20 грн., здійснив оплату послуг експерта в розмірі 3900 грн., що підтверджується квитанцією № 81Е2-МА0Е-04Н6-444В від 27.05.2024 року, тому суд вважає, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 23, 133, 137, 509, 1166, 1167, 1187, 1187 ЦК України, ст.ст. 76, 77, 79, 80, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі у розмірі 120 364 грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду у розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1211,20 сплаченого позивачем судового збору та 3900 грн. за витрати на проведення автотоварознавчого дослідження із визначення розміру матеріальної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В. Шаньшина