Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №380/22780/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 380/22780/25

пр.№ 2-а/464/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 Сихівський районний суд міста Львова

в складі: головуючого-судді Горбань О.Ю.,

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження (без виклику учасників справи) в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Шлянта Н.Р. звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивує тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 . 11 жовтня 2025 року позивач особисто подав відповідачу (скерував засобами поштового зв`язку) заяву про розгляд справи відносно нього про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в порядку ст. 279-9 КУпАП, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення до адміністративне відповідальності за його відсутності. Одночасно просив провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності визначених ст. 38 КУпАП; привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, з огляду на вимоги пункту 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів». Незважаючи на те, що відповідач отримав вказану заяву позивача 13 жовтня 2025 року і строк розгляду такої заяви 3 дні (згідно з ч. 2 ст. 279-9 КУпАП), він не вчинив жодних дій щодо її розгляду, не повідомив позивача про ухвалене рішення та неї надав відповіді по суті викладених вимог. Також на адвокатський запит від 27.10.2025 адвоката Шлянти Н.Р. щодо надання інформації про прийняте рішення відповідачем за результатами розгляду заяви позивача, відповіді відповідачем не надано. Зазначена бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивача суперечить нормам закону, який передбачає можливість спрощеного розгляду справи та своєчасного припинення провадження за наявності відповідних підстав, змусила позивача звернутися до суду для захисту свої прав.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 справу направлено за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

Ухвалою від 22 грудня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

13.01.2026 від ГУ НП у Львівській області через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги заперечує, зазначає, що відповідь на заяву позивача надано 13.11.2025 відповідь про те, що його заява розглядатиметься відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян». Вважає, що підстав для оскарження дій чи бездіяльності відповідача відсутні. Просить провадження у справі закрити, оскільки у зв`язку з наданням відповіді на заяву позивача, права останнього є відновленими.

16.01.2026 від представника позивача – адвоката Шлянти Н.Р. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач неправомірно розглядав заяву позивача згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян», оскільки позивач не звертався до відповідача зі скаргою чи пропозицією, а звертався із заявою у справі про адміністративне правопорушення в порядку спеціальної норми – ст.279-9 КУпАП. Вважає, що підстав для закриття провадженні у справі немає, оскільки відповідач замість надання позивачу постанови, надав відповідь на лист, який позивачем не отримано (докази отримання відсутні). У листі відповідач пропонує уточнити, який із фактів скоєння правопорушення позивач визнає, що є юридично неспроможним, і відповідач повинен приймати рішення у відповідності до ст.279-9 КУпАП, а не пропонувати щось уточнювати. Просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, передбаченого п.10 ч.1 ст.4 КАС України, тому відповідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 виявив, що в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» (номер в реєстрі 070420219340110700011) наявна відмітка про порушення ним правил військового обліку та розшук ТЦК з 09.07.2025.

Позивач звернувся 11 жовтня 2025 року (скерував засобами поштового зв`язку) до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в порядку ст. 21 КУпАП, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення до адміністративне відповідальності за його відсутності. Одночасно просив: провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно нього закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності визначених ст. 38 КУпАП; привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно нього шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ним правил військового обліку, з огляду на вимоги пункту 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Відповідачем листом від 13.11.2025 надано відповідь про те, що його заява розглянута у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

Частино 3 Цього Закону визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з вимогами ст.279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд частково погоджується з твердженням представника позивача, що відповідач невірно розглянув заяву позивача в порядку та у строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Позивач звертався до відповідача не з пропозицією чи скаргою, а з заявою у справі про адміністративне правопорушення в порядку спеціальної норми – ст. 279-9 КУпАП.

Ця норма прямо вказує на те, що уповноважена особа зобов`язана перевірити викладені у заяві особи фактичні дані про визнання нею правопорушення та винести постанову по справі.

За таких обставин суд вважає, що відповідач обов`язку щодо належного розгляду заяви позивача не виконав, а отже має місце протиправна бездіяльність відповідача в частині неналежного розгляду, поданої позивачем заяви від 11.10.2025 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, в порядку ст. 279-9 КУпАП.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме – визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 11.10.2025 в порядку ст.279-9 КУпАП, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2025 в порядку ст.279-9 КУпАП.

Вимога позивача про зобов`язання відповідача за наслідками розгляду заяви позивача закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП та привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів задоволенню не підлягає, оскільки уповноважена особа, здійснюючи свої повноваження, є самостійною у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється.

Керуючись ст. 5, 7, 77, 241-246, 268, 271, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 11.10.2025 в порядку ст.279-9 КУпАП.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.10.2025 в порядку ст.279-9 КУпАП.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце знаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 16.02.2026.

Суддя Олена ГОРБАНЬ