Постанова від 12 лютого 2026 р. у справі №464/2906/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа№464/2906/25

пр.№ 3/464/1060/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2025 суддя Сихівського районного суду м. Львова Жила В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правопорушення вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_1 28.04.2025 о 03:52 год. на просп. Ч. Калини, 27 у м. Львові, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alkotest 6820 arhe 0212, що підтверджується тестом 2667, результат огляду становить 1,33% проміле, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху.

Від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Мазура В.В. 15.09.2025 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, вважає що звинувачення ОСОБА_1 є безпідставним і не підтвердженим жодними належними і допустими доказами та є такими що суперечать фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства. Зазначає, що інспектором 1 взводу 4 роти з батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшим лейтенантом поліції Шпитко М.О., яка документувала інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не здобула належних та допустимих доказів, на підставі яких можна було б стверджувати, що ОСОБА_1 керував автомобілем та порушив Правила дорожнього руху, що викликало необхідність зупинити керований ним автомобіль, та те що він перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння.

Покликається також на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 03.06.2025 в адміністративній справі № 453/718/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, згідно якого позов ОСОБА_1 задоволено, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.04.2025 серії ЕНА № 4599582, а відповідач не надав будь-яких доказів на спростування заявлений позовних вимог.

Окрім цього, заперечує зміст протоколу про адміністративне правопорушення, вказує що до нього не додано жодного доказу (відео, фото чи ін.), який підтверджував факт керування автомобілем ОСОБА_1 , не містить переконливих даних та доказів про керування останнім автомобілем.Звертає увагу на те, що наведені в даному рапорті доводи, в частині керування ОСОБА_1 автомобілем та порушення ним ПДР, не підтверджені жодними доказами, а саме, що рапорт поліцейського без резолюції керівника, яка є обов?язковою для надання йому юридичної сили, оскільки це підтверджує, що службова особа ознайомилася зі змістом рапорту, надала йому відповідну оцінку та прийняла відповідне рішення щодо подальших дій, а відсутність резолюції позбавляє рапорт статусу офіційного документа, ставить під сумнів його достовірність та не був підставою для відкриття адміністративної справи, з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП не має юридичної сили і не може бути використаний як доказ.

Вказує, що матеріали справи, зокрема відеофайли, не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем і його було зупинено поліцейськими, відеофіксація починається за обставин де автомобіль вже зупинений, факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 та перебування останнього з ознаками алкогольного сп`яніння поліцейськими не зафіксовано, тому вважає рапорт недопустимим доказом. Зазначає, що поліцейським не дотримано вимог нормативних документів та порушено процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, що втрачає доказове значення для підтвердження вини останнього у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечив обставини, викладені у протоколі, винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що дійсно керував транспортним засобом того вечора, проте в подальшому він помінявся з товаришем місцями в автомобілі, а відповідно в момент коли їх виявили працівники поліції він не був водієм такого, підтримав подане захисником клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Присутній в судовому засідання захисник ОСОБА_1 – адвокат Мазур В.В. підтримав доводи викладені у поданому ним клопотанні про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Пояснив, що матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом особою, що притягається до адміністративної відповідальності, а відповідно провадження у справі належить закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до загального визначення адміністративного правопорушення у ст. 9 КУпАП обов`язковою ознакою складу правопорушення є вчинення особою певної дії або її бездіяльність, які згідно з ст. 256 КУпАП мають бути конкретно визначені у протоколі.

З`ясовуючи вказані обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

За умовами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Відповідно до пункт 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Керування транспортними засобами особами, які перебувають, зокрема, у стані алкогольного сп`яніння тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисника, аналізуючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, порушення наведених вимог Правил дорожнього руху є доведеним, а отже останній підлягає адміністративній відповідальності за вчинене.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 28.04.2025 серії ЕПР1 № 313806, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, та який містить підпис ОСОБА_1 без будь-яких пояснень чи заперечень останнього щодо вчинення правопорушення;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким: огляд проведено у зв`язку із виявленими ознаками запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення координації рухів, порушення мови; огляд проведено за допомогою приладуDrager Alkotest 6820 ARHE 0212; результат огляду на стан сп`яніння: проба позитивна, 1,33 ‰; з результатами огляду згоденОСОБА_1 , що підтверджується його підписом в означеному акті;

- рапортом капітана поліції Курупки К. від 28.04.2025 із викладом хронології обставин виявлення та фіксування означеного адміністративного правопорушення, який містить дату складання, адресований начальнику УПП у Львівській області ДПП А. Крутню та підпис останнього;

- даними тесту № 2667, проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARHE 0212 від 28.04.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння – 1,33 ‰ та містить підпис ОСОБА_1 ;

- відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які повністю підтверджують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та містить визнавальні по суті поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо допущення інкримінованого правопорушення; зокрема, ОСОБА_1 перебував на місці водія автомобіля, визнав факт керування ним означеним транспортним засобом та вживання алкогольних напоїв, погодився та добровільно пройшов як водій огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладуDrager Alkotest 6820 ARHE 0212, а також беззастережно погодився із результатами такого огляду (проба позитивна, 1,33 ‰);

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , інспектора 1 взводу 4 роти 3 батальйону УПП у Львівській області ДПП, та ОСОБА_3 , заступника командира 4 роти 3 батальйону УПП у Львівській області ДПП, даними під час розгляду справи, які попереджені про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань. Надаючи в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили обставини, викладені у складених ними протоколах про адміністративне правопорушення від 28.04.2025, акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та рапорті. Пояснили, що 28.04.2025, будучи на чергуванні по пр. Червоної Калини у м. Львові, помітили автомобіль «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_2 , водій якого в нічну пору доби здійснював аварійний маневр та різко входив в поворот. Прослідувавши за означеним транспортним засобом, працівники поліції помітили допущення водієм автомобіля порушення правил дорожнього руху, зупинили такий. В ході спілкування із водієм, яким виявився ОСОБА_1 , помітивши у водія ознаки стану алкогольного сп`яніння, останньому запропоновано пройти відповідний огляд, за результатами якого особа перебувала в стані алкогольного сп`яніння (1,33 ‰). Вказали, що при оформленні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 жодних заперечень щодо керування ним транспортним засобом та перебування в стані алкогольного сп`яніння не зазначав. При цьому, жодних сумнівів, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом у них не виникало, оскільки останній перебував на місці водія, визнав факт керування ним транспортним засобом, надавав працівникам поліції як водій транспортного засобу необхідні документи та пройшов огляд на стан сп`яніння.

Твердження захисника та особи, що притягається до адміністративної відповідальності про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, є бездоказовими та спростовуються сукупністю наявних доказів, досліджених в ході розгляду справи, які описані вище за текстом, зокрема, відеозаписами, долученими до матеріалів справи, на яких водій підтвердив, що він здійснював рух автомобілем «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_2 , вживав алкоголь, добровільно як водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння та показами свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 .

При цьому, жодних об`єктивних даних, що однозначно виключали б керування ОСОБА_1 транспортним засобом, стороною захисту не надано. Зокрема, ОСОБА_1 не зміг пояснити коли та кому саме він передав керування транспортним засобом, як і не зміг повідомити хто саме 28.04.2025 о 03:52 год. (на момент зупинки) на просп. Червоної Калини, 27 у м. Львові керував автомобілем «Volkswagen Polo», н.з. НОМЕР_2 .

Що стосується скасування рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 03.06.2025 в адміністративній справі № 453/718/25 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 28.04.2025 серії ЕНА № 4599582, то таким рішенням не спростовано обставин допущення ОСОБА_1 порушення пункту 2.9 а Правил дорожнього руху та наявність підстав для притягнення його відповідальності за порушення, передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За означеного, приходжу до переконання, що зібрані у справі докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 означеного адміністративного правопорушення, а заперечення ним факту керування транспортним засобом спрямовані на ухилення від притягнення до передбаченої законом відповідальності.

Крім того, звертаю увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованих сумнівів щодо достовірності та належності досліджених доказів та викладених в них обставин не вбачається, такі у своїй сукупності і взаємозв`язку підтверджують факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.9 а Правил дорожнього руху, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Будь-яких переконливих доводів, які б спростовували наведені висновки і були підставами для закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, захисником не наведено і при розгляді справи не встановлено.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховую характер та обставини вчиненого, ступінь суспільної небезпеки правопорушення, дані про особу правопорушника та ступінь вини.

При цьому, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає для водіїв адміністративне стягнення лише у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що згідно зі ст. 23 КУпАП буде достатньою та необхідною мірою відповідальності, яка сприятиме досягненню мети покарання щодо виправлення правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як ним, так і іншими особами.

Окрім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню 605 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючи статями 130, 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Реквізити для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Львiв.обл./Львів. обл/21081300; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Володимир ЖИЛА