Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №450/5237/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5237/25 Провадження № 3/450/186/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мельничук І. І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , 23.10.2025 року о 23 год. 30 хв. в с. Сокільники, дорога «Львів-Пустомити-Меденичі» 7 км, керував автомобілем ВАЗ217030 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, порушення координації рухів, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродня блідість шкіри обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, ухилився, на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Такими своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання, разом з тим 16.01.2026 року на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_1 , датована 12.01.2026 року, згідно змісту якої просить перенести розгляд справи, у зв`язку з його перебуванням на військовій службі у лавах Збройних Сил України. Разом з тим, згідно листа АТ «Укрпошта» відправником зазначений ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , яка зазначена адресою місця реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що у поданій заяві ОСОБА_1 посилається на перебування на військовій службі у лавах Збройних Сил України як на підставу для відкладення розгляду справи, однак до заяви не долучено жодного належного та допустимого доказу на підтвердження зазначених обставин, зокрема витягу з наказу про зарахування на військову службу, довідки з військової частини, копії військового квитка із відповідними відмітками чи інших офіційних документів, які б підтверджували факт проходження військової служби та неможливість явки до суду у призначений час. Саме по собі посилання у заяві на перебування на військовій службі без надання підтверджуючих документів не може бути визнане судом поважною причиною неявки.

Суд також враховує, що заява надійшла поштовим відправленням, відправником зазначений ОСОБА_1 , із зазначенням адреси його реєстрації. При цьому будь-яких даних про перебування особи у військовій частині, зміну місця перебування чи неможливість особистої участі у судовому засіданні до суду не надано.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно користуватися процесуальними правами та доводити обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи клопотань. За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підтвердженим належними доказами, у зв`язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

При цьому, визначений частиною другою статті 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не містить справ про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 статтею 130 КУпАП.

Відповідно до глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .

Відтак, враховуючи необхідність дотримання строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд прийшов до переконання щодо розгляду адміністративної справи за відсутності особи, яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення в межах наявних доказів, приходжу до висновку про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 492149 від 24.10.2025 року; постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 6003304 від 24.10.2025 року; реєстрацією ЄО № 16777 від 24.10.2025 року; актом огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 24.10.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.10.2025 року; рапортами від 24.10.2025 року; витягами з «Адмінпрактики» щодо ОСОБА_1 ; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 10.04.2025 року; постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 08.08.2025 року; довідкою старшого інспектора САП ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції Вікторії Чухай від 28.10.2025 року, відповіддю адміністратора Андрія Лапки ТСЦ МВС № 4649 від 29.10.2025 року; відеозаписами.

Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом», тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 року №18) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 492149 від 24.10.2025 року, в графі належність транспортного засобу ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 , вказано ОСОБА_2 .

Також із письмової відповідді адміністратора Андрія Лапки ТСЦ МВС № 4649 від 29.10.2025 року встановлено, що станом на 29.10.2025 року за гр. ОСОБА_1 транспортних засобів не зареєстровано.

Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, керуючи автомобілем, який йому не належить, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Керуючись ст. ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 10 (десять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 665, 60 гривень судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяІ. І. Мельничук