Рішення від 12 лютого 2026 р. у справі №463/6824/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/6824/25

Провадження №2/463/247/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

з участю секретаря судових засідань Косопуд М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справуза позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

представник позивача звернувся з позовом до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 02.12.2024-100002102 від 02.12.2024 у розмірі 23760 гривень; а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн..

Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» (надалі – Кредитодавець) та ОСОБА_1 (надалі – Позичальник) 02.12.2024 р. уклали Кредитний договір (оферти) № 02.12.2024-100002102. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі – 8000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 02.12.2024, строком на 147 днів. Відповідно до Договору від 02.12.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8000 грн. на строк зазначений в умовах кредитного договору, ОСОБА_1 02.12.2024 отримав кредитні кошти у розмірі 8000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписав Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8000 грн, а отже акцептовано умови Договору.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 25.07.2025 утворилась заборгованість у розмірі 23760 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн., по процентам в розмірі 10080 грн., комісія 560,00 грн., дод.комісія 1 120,00 грн., по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 4 000,00 грн., порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», тому просить стягнути заборгованість з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 25 вересня 2025 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, розгляд справи просив проводити без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак повторно не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подав, тому у відповідності до вимог ст.280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02.12.2024 між сторонами був укладений кредитний договір № 02.12.2024-100002102 на умовах його строковості, платності і поворотності. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі – 8000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 02.12.2024, строком на 147 днів, зі сплатою процентів: процентна ставка "Стандарт" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування. Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів, Комісії – у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред`явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі – 8000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 02.12.2024, чим виконав свої зобов`язання за договором, в той час як відповідач своїх зобов`язань за договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно з довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором становить 23760 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8000 грн, по процентам в розмірі 10080 грн, та комісії у розмірі 560 грн, додаткової комісії 1 120 грн та неустойка у розмірі 4 000 грн.

Разом з тим, як вбачається зі змісту кредитного договору №02.12.2024-100002102 від 02.12.2024, таким передбачено комісію, пов`язану з наданням Кредиту у розмірі 7% від суми Кредиту в сумі 560 грн, яка включена до орієнтовної загальної вартості кредиту як платежі за супровідні послуги Кредитодавця, обов`язкові для укладання договору, а також додаткова комісія в сумі 1 120 грн.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 6 вересня 2017 року у справі №6-2071цс16.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.09.2024 у справі №479/191/17.

Виходячи з вищезазначеного, суд приходить до висновку, що положення кредитного договору №02.12.2024-100002102 від 02.12.2024 про сплату позичальником комісії, пов`язану з наданням Кредиту у розмірі 7% від суми Кредиту в сумі 560 грн, а також додаткова комісія в сумі 1 120 грн є нікчемними, суперечать положенням статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на підставі цих положень договору комісії у розмірі 1680 грн задоволенню не підлягають.

Крім цього суд вважає такими, що не підлягають до задоволення і позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 000 грн неустойки, оскільки згідно з п.18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі 18 080 грн, з яких: 8000 грн – основний борг, 10080 грн. – проценти.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2422,40 грн судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 843,30 грн. (2422,4грн* 18 080 грн/23760 грн).

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за № 02.12.2024-100002102 від 02.12.2024 у розмірі 18 080 грн (вісімнадцять тисяч вісімдесят гривень).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1 843,30 грн (одна тисяча вісімсот сорок три гривні тридцять копійок) судових витрат.

Дата складання рішення суду – 13 лютого 2026 року.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених цим кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Г.Б. Жовнір