Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №462/10552/25 — Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/10552/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с\з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025142390000297 від 01.12.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, українця, громадянина України, освіта середня, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 30.11.2025 року близько 10.00 год., перебуваючи в сквері, що поблизу храму Пресвятої Богородиці ПЦУ, що в м. Львові по вул. Сяйво, 60, в кущах поблизу пішохідного переходу через вул. Широку незаконно придбав /знайшов/ з метою власного вживання без мети збуту зіп-пакет з кристалізованою речовиною білого кольору та скляну трубку з піпеткою із нашаруванням білої речовини, що згідно із висновком експертизи № СЕ-19/114-25/29716-НЗПРАП від 19.12.2025 року є PVP, що відноситься до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено відповідно до постанови КМУ № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», загальною масою 0,2747 грама (що перевищує невеликий розмір у 0,15 грами) та в подальшому зберігав їх з метою власного вживання без мети збуту. Цього ж дня приблизно о 19.30 год. за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 у м. Львові, був зупинений військовослужбовцями Національної гвардії України, які виявили та вилучили вказану речовину.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, визнав повністю, та пояснив, що прогулювався в районі храму Пресвятої Богородиці ПЦУ, що в м. Львові по вул. Сяйво, 60 та на землі побачив зіп-пакет з кристалізованою речовиною білого кольору та скляну трубку з піпеткою із нашаруванням білої речовини та зрозумівши, що це психотропна речовина, забрав із собою та зберігав при собі для власного споживання без мети збуту. Приблизно о 19.30 год. за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1 у м. Львові, був зупинений військовослужбовцями Національної гвардії України, які виявили та вилучили вказану речовину. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати, вказавши, що повністю усвідомив протиправність своїх дій.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України при вищезазначених обставинах, учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд доходить висновку, що в судовому засіданні винність обвинуваченого у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту доведена повністю, а його дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 309 КК України.

Обираючи обвинуваченому міру покарання, суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст.65 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на обліку у психіатричному та наркологічному закладах не перебуває, не працює, не одружений.

Також суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є його щире каяття. Обтяжуючих покарання обставин судом не виявлено.

Активним сприянням розкриттю злочину (кримінального проступку) слід вважати надання особою органам дізнання або досудового слідства будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.

Отже, при затриманні та в судовому засіданні обвинувачений надавав різні показання з приводу джерела придбання ним наркотичних засобів, а матеріали провадження не містять даних про те, що ОСОБА_5 надавалась органам дізнання будь-яка допомога в установленні невідомих їм обставин справи з цього приводу. № 761/1570/23

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що для виправлення, перевиховання обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому, буде справедливим та достатнім обрати йому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 309 КК України.

Запобіжний захід та інші заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися, цивільний позов не заявлявся.

У межах даного кримінального провадження проведено судову експертизу, а саме № СЕ-19/114-25/29716-НЗПРАП від 19.12.2025 року, вартість якої становить 2674,20 грн та у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягає стягненню з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз в сумі 2674,20 грн.

Речові докази: зіп-пакет з кристалізованою речовиною білого кольору та скляну трубку з піпеткою із нашаруванням білої речовини – знищити, компакт-диск з відеозаписами з нагрудних камер відеоспостереження працівників НГУ – зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав на вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова протягом 30 днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом 30 днів з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1