Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння
Дата: 15 лютого 2026 р.
Справа: №646/794/26
Суддя: Глоба М. М.
16.02.2026
Справа № 646/794/26
Провадження № 3/646/354/2026
П О С Т А Н О В А
іменем України
16.02.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі судді Глоби М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Харківського РУП № 1 ВП № 1 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки ст. Троїцька Кримського району Краснодарського краю, громадянки України, не працюючи, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, 28.01.2026 року о 09 год. 30 хв. знаходячись в гаражі, розташованого в районі домоволодіння № 10 по вул. Силікатній в м. Харкові, здійснювала торгівлю алкогольними та тютюновими виробами з рук, без наявності ліцензії, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 , кваліфіковані за ч. 4 ст. 156 КУпАП, як порушення правил торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вчинено особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 в судові засідання не з`явилась, неодноразово повідомлялась про час та місце їх проведення завчасно та належним чином, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення містяться її пояснення, згідно яких остання просила проводити розгляд справи за її відсутності.
Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 4 ст. 156 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Більш того, суд вважає необхідним зазначити про те, що у своєму рішенні від 26.04.2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», Європейський суд з прав людини вказав на те, що розумність тривалості провадження в суді повинна оцінюватись відповідно до обставин справи та наступних критеріїв: складність справи, поведінка заявника (в даному випадку порушника) та відповідних органів влади, а також важливості для заявника (порушника) питання, що розглядається.
Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення, передбачено ч. 4 ст. 156 КУпАП розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_1 , в яких зазначено про розгляд справи у її відсутність, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності останньої.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у фактично скоєному підтверджується наступним.
Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 702910 від 28.01.2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 , яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за порушення, передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП, 28.01.2026 року о 09 год. 30 хв. знаходячись в гаражі, розташованого в районі домоволодіння № 10 по вул. Силікатній в м. Харкові, здійснювала торгівлю алкогольними та тютюновими виробами з рук, без наявності ліцензії, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП, з яким ОСОБА_1 була згодна (а.с. 1).
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Як вбачається зі змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз`яснені її права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та роз`яснені положення ст. 63 Конституції України.
Даними рапорту від 28.01.2026 року (а.с. 3).
Даними пояснень ОСОБА_1 від 28.01.2026 року (а.с. 4).
Даними протоколом вилучення від 29.01.2026 року (а.с. 6).
Даними квитанції № 306 (а.с. 7).
Даними постанови Основ`янського районного суду міста Харкова від 12.12.2025 року, з якої убачається, що ОСОБА_1 протягом року була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Диспозиція ч. 4 ст. 156 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або розрубну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, а також торгівля пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук, без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 оскаржувала заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП.
У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене правопорушення, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15.05.2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16.10.2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».
Відповідно до ст. 265 КУпАП, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об`єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1,234-2,244-4, 262 і 264цьогоКодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Таким чином, при вирішенні питання щодо накладення стягнення за адміністративне правопорушення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність за скоєне, суд вважає за можливим призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення, як особі яка порушила правила торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вчинено особою, яка протягом року була піддана адміністративному стягненню за такі ж порушення - адміністративне стягнення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП у виді штрафу з конфіскацією предметів торгівлі, але без конфіскації виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі, оскільки грошові кошти не вилучались, що є достатньою мірою відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та сплачуються особою, на яку накладено таке стягнення, а тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 156, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 156 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцяти тисяч шістсот) грн. 00 коп. (отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харків/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA558999980313030106000020649, код класифікації доходів бюджету 21081100), з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору на користь держави (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ: 37993783, МФО: 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5).
Вилучені у ОСОБА_1 алкогольні напої та тютюнові вироби, згідно з протоколом вилучення від 29.01.2026 року, які були отримані ДОП ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області підполковником поліції Грищенком М.В., конфіскувати в дохід держави.
Постанова судді протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Основ`янський районний суд міста Харкова.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua