Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №332/820/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/820/26

Провадження №: 2-о/332/62/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря Горбань Є.Г., розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), заінтересована особа Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження за адресою: м. Запоріжжя, вул. Сеченова, буд. 25-Б), про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, зазначивши в якості заінтересованої особи Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Сірогози Генічеського району Херсонської області, у віці 89 років.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2026 вищезазначену заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено судове засідання з повідомленням (викликом) осіб на 15 год. 00 хв. 16.02.2026 року.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, заяву підтримує у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку. Суду надана заява про розгляд справи без участі представника відділу. Проти задоволення заявлених вимог не заперечує.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, доходить висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій №376 від 28.02.2025 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацію, згідно якого територія Генічеського району Херсонської області з 24.02.2022 перебуває у тимчасовій окупації, у зв`язку з чим на вказаній території органи державної влади та органи місцевого самоврядування не здійснюють свою діяльність.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 р. № 1207- VIІ, встановлено, що державні органи і органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

За положеннями ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Статтею 317 ЦПК України визначено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Факт родинних відносин між заявником та померлою ОСОБА_2 підтверджується наступним.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 14 червня 1985 року Сірогозькою сільською радою (пос. Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в графі мати зазначена « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 06.10.1984 року « ОСОБА_4 » (мовою оригіналу) змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (мовою оригіналу.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 12 вересня 1965 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати зазначена ОСОБА_2 .

На підставі цих документів заявник ОСОБА_1 – онук померлої ОСОБА_2 .

Документом, що підтверджує факт смерті ОСОБА_2 є: копія «справка о смерти №С-00077, дата выдачи 22 января 2026», відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла о ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Херсонська область, Нижньосірогозького району, с-ще Сірогози, причина смерті – хронічне легенево-серцева недостатність, хронічна ішемічна хвороба серця, а також копією «Свидетельства о смерти серии НОМЕР_5 , дата выдачи 22 января 2026 года, место выдачи свидетельства 99500003 Нижнесерогозский районный отдел записи актов гражданского состояния Управления ЗАГС Херсонской области.

Проаналізувавши вимоги діючого законодавства, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши надані суду докази в їх сукупності з точки зору їх належності, допустимості, достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним той факт, що ОСОБА_2 померла у будинку АДРЕСА_1 .

Суд враховує, що Генічеський район (у минулому – Нижньосірогозький район) Херсонської області знаходиться на тимчасово окупованій території, де державні органи влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження і відповідно заявник не має можливості отримати свідоцтво про смерть у відповідності до вимог діючого на території України законодавства, а також підтвердити відповідний факт в позасудовому порядку заявник також не має можливості.

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та оформлення спадкових прав.

Таким чином, суд доходить висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заяви, надані докази є достатніми та переконливими, вважає за необхідне заяву задовольнити.

Керуючись ст.ст. 315-319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 1, 4, 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Сірогози Генічеського району Херсонської області, Україна, у віці 89 років.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суддя В.Д. Сапунцов