Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №643/19085/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/19085/25

Провадження № 2/643/1695/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Афанасьєва В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

в с т а н о в и в:

Позивач ТзОВ «ІННОВА-НОВА», у порядку представництва, котре здійснює адвокат Андрущенко М.В., 30.10.2025, сформувавши документ у системі «Електронний суд», подав до Салтівського районного суду міста Харкова позовну заяву, в якій просить ухвалити рішення про стягнення на свою користь з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 7908650425 від 22.04.2025, у загальному розмірі 29173, 95 грн. Судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору за подання вищевказаної позовної заяви у розмірі 2 422 грн. 40 коп., позивач ТзОВ «ІННОВА ФІНАНС» при ухваленні рішення просить стягнути на свою користь з відповідачки.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.04.2025 між сторонами у справі укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 7908650425. Цей кредитний договір, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови, та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до кредитного договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму у розмірі 6500,00 грн. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно пунктів 2.6.1., 2.6.2. цього договору, його додатків. Основні умови договору щодо надання коштів у позику: пункт 2.4. Тип кредиту - кредит; пункт 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; пункт 2.5. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів; пункт 3.2. Дати надання кредиту: 22.04.2025 або наступний за ним календарний день; пункт 2.6.1. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5. цього договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору. 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи із 181 календарного дня з дати укладення цього договору і до закінчення строку дії цього договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше); Пункт 2.7 - комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за цим договором кредиту у день надання кредиту. У відповідності до пунктів 2.5, 2.5.1. кредитного договору: періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів, останній платіж з періодом внесення 9 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання кредиту та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком № 1 до цього договору. У позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом товариства, а не обов`язком та залежить від можливостей товариства та/або оцінки кредитоспроможності позичальника. Загальна заборгованість відповідачки ОСОБА_1 перед позивачем ТзОВ «ІННОВА ФІНАНС» за договором про надання грошових коштів у кредит № 7908650425 від 22.04.2025 станом на дату підготовки позовної заяви включно складає 29 173 грн. 95 коп., з яких: 1) 6 500, 00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2) 9 673 грн. 95 коп. - заборгованість за процентами (15000*1%*161); 3) 13 000,00 грн. - неустойка, - підсумовує свої позовні вимоги ТзОВ «ІННОВА ФІНАНС».

17.12.2025 від представника відповідачки – адвоката Козак О.І. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначила, що як убачається із позовної заяви та підтверджується наданими позивачем доказами, підставою для звернення до суду стало прострочення виконання відповідачем зобов`язань за черговими платежами, а саме сплати процентів за користування кредитом, визначеними у графіку платежів (додаток №1 до Договору). Із умов Договору та графіку платежів, узгодженого сторонами цього правочину вбачається, що строк кредитування ще не сплинув, однак, звертаючись до суду із цим позовом, позивач не надав доказів на підтвердження факту надіслання відповідачу та отримання нею вимоги про сплату простроченої кредитної заборгованості, у разі невиконання якої позивач мав намір реалізувати своє право на дострокове повернення кредиту у судовому порядку. Отже, враховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за кредитним договором, має передувати реалізація ним права вручення вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання відповідно до вимог ст.16 ЗУ «Про споживче кредитування», то можна дійти до висновку, що у відповідача не виник обов`язок дострокового повернення суми грошових коштів за Договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату простроченої кредитної заборгованості і така була отримана нею, у зв`язку з чим підстави для дострокового стягнення заборгованості у розмірі 6 500,00 грн. в якості тіла кредиту - відсутні. Щодо заявленої ТОВ «ІННОВА-НОВА» вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом, зазначила, що ознайомившись з наданим позивачем детальним розрахунком заборгованості вбачається, що визначена ним сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, з урахуванням усіх сплачених відповідачем коштів за вказаним Договором, є значно завищеною. Так, позивачем було здійснено розрахунок суми заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за період з 22.04.2025 по 27.10.2025 включно, що суперечить п.п.2.5., 6.1. Договору, якими встановлено періодичність здійснення платежів зі сплати процентів, яка становить 13 днів. Відповідно до Додатку №1 до Договору, яким встановлено графік платежів, в тому числі і процентів за користування кредитом, позивач мав здійснити розрахунок заборгованості по вказаній справі за період з 22.04.2025 по 20.10.2025 включно, оскільки на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою періодичний платіж, який би охоплював зазначену ним дату, а саме 27.10.2025, ще не настав, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за вищевказаний період становить 8 303,10 грн., який було розраховано наступним чином: 11 813,10 грн. (сукупний розмір платежів, що мав бути сплачений відповідачем в якості процентів за користування кредитом за період з 22.04.2025 по 20.10.2025 включно (6 500,00 грн. х 1%) х 180 днів) + (6 500,00 грн. х 0,87%) х 2 дні)) – 3 510,00 грн. (розмір сплачених відповідачем процентів за користування кредитом). Зважаючи на викладене заявлена позивачем сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом у розмірі 9 673,95 грн. є арифметично не вірною, а отже такий розмір заборгованості не може бути стягнутий із відповідача. Щодо заявленої ТОВ «ІННОВА-НОВА» вимоги про стягнення з ОСОБА_1 неустойки за несвоєчасне виконання зобов`язань по Договору зазначила, що вимога позивача про стягнення неустойки не може бути задоволена

виходячи і із того, що ним не було враховано положення діючого законодавства які зазначені у Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Інших передбачених ЦПК України заяв по суті справи від її учасників не надходило.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

22.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 7908650425, відповідно до якого: сума кредиту (загальний розмір) складає - 6500 грн, строк кредиту (строк дії Договору) - 360 днів, процентна ставка фіксована. Згідно п. 2.6.1 договору стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.2.5. цього Договору та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат, яка настане раніше). Відповідно до п.2.7. Договору комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту. У відповідності до пунктів 2.5, 2.5.1. кредитного договору: періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів, останній платіж з періодом внесення 9 дні(в). Договір про надання грошових коштів у кредит № 7908650425 підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором - 9606.

Відповідачем в електронній формі також підписано паспорт споживчого кредиту.

Згідно квитанції, виданої ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 22.04.2025 №20200-1354-210279126 , 22.04.2025 здійснено платіж на суму 6500,00 грн. з призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс"Pay from account to card НОМЕР_2 ».

Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 . 22.04.2025 на платіжну картку № НОМЕР_3 зараховано платіж у сумі 6500,00 грн.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що станом на 28.10.2025 загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором № 7908650425 від 22.04.2025 становить 29 173,95 грн, з яких: 6500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 9 673,95 грн. - заборгованість за процентами; 13000, 00 грн.- неустойка.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).

Згідно зі ст.12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010, згідно яких зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Надані позивачем докази, на підтвердження укладення з відповідачкою 22.04.2025 кредитного договору № 7908650425 та перерахування на його підставі кредитних коштів відповідачці в сумі 6500,00 грн. суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми.

Суд констатує, що представником відповідачки - адвокатом Козак О.І. не заперечуються факти укладення між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 22.04.2025 кредитного договору № 79086504255 та отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових коштів за вказаним договором в сумі 6500,00 грн. Водночас представник відповідачки не погоджується з наявністю у позивача права вимагати дострокового повернення суми кредиту, оскільки строк кредитування, передбачений договором, тривалістю 360 днів, на момент звернення позивача до суду із позовною заявою, ще не сплив, розрахунок відсотків та неправомірністю нарахування неустойки.

Суд погоджується з такими доводами представника відповідачки, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи, договір між сторонами укладено 22.04.2025 строком на 360 днів, до 17.04.2024. При цьому, позивач звернувся до суду з позовом 30.10.2025, тобто достроково.

Згідно із п.5.1.11 Договору Товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту, строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у поряду та випадках, передбачених в п.6.4. договору.

Відповідно до п. 6.4 договору від 22.04.2025, у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається в Особистий кабінет Позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу Позичальника, зазначену в Договорі (або окремо надану Позичальником Товариству) та/або шляхом СМС-повідомлення на номер телефону Позичальника зазначений в Договорі або в його Особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в Месенджер та/або шляхом направлення повідомлення в спосіб передбачений цим пунктом Договору на додаткові контактні дані Позичальника, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Позичальником або зазначені ним в Особистому кабінеті). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення.

В даному випадку Позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором) протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. При цьому, в даному випадку вважається, що Позичальник усунув порушення умов Договору, якщо на 31-й день, з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги (повідомлення), у Позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за Договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення Позичальнику повідомлення (вимоги) та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги (повідомлення). В іншому разі, вимога залишається дійсною, а Позичальник зобов`язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги (повідомлення), повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

З матеріалів справи убачається, що на виконання умов договору між сторонами підписано графік платежів, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язувалась сплачувати щомісячно відсотки за користування кредитом у розмірі по 845,00 грн з травня 2025 року по жовтень 2025 року та у розмірі 735,15 грн з листопада 2025 по квітень 2026 року, 17.04.2026 у розмірі 508,95 грн., а сплатити тіло кредиту зобов`язаний 17.04.2026 в розмірі 6500,00 грн.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги заявлені про повернення всієї суми заборгованості за тілом кредиту (6500,00 грн), строк сплати якого встановлений 6500,00 грн., і станом на час звернення до суду (30.10.2025) ще не закінчився. При цьому матеріали справи не містять доказів виконання позивачем вимог п. 6.4. договору та направлення відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

З урахуванням встановлених обставин, без виконання вимог п. 6.4 договору та у відповідності до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», вимоги позивача про стягнення тіла кредиту у розмірі 6500,00 грн, строк сплати якого станом на час звернення до суду не настав, є передчасними та задоволенню не підлягають, що в подальшому не позбавляє позивача права звернутися з іншим позовом з такими вимогами після закінчення строку, на який надано кредит.

Що стосується поточної заборгованості за відсотками за користування грошовими коштами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Судом встановлено, що договір про надання грошових коштів у позику № 7908650425 від 22.04.2025 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 містить узгоджені ними положення щодо встановлення розміру, порядку нарахування процентів за процентною ставкою: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї з дат, яка настане раніше).

Як зазначено у позовній заяві, ТОВ «Іннова Фінанс» нараховано ОСОБА_1 заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом нарахована по 27.10.2025 включно, та відповідно до розрахунку заборгованості на кінець дня 27.10.2025 становить 9 673,95 грн., з урахуванням часткової сплати відповідачкою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 510,00 грн.

Проте, як убачається з п. п. 2.5, 2.5.1. кредитного договору: періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 13 днів, останній платіж з періодом внесення 9 дні(в).

Як убачається з Графіку платежів 21.10.2025 відповідачка повинна була сплатити частину відсотків у розмірі 828,10 грн. Наступний платіж повинен був відбутися 03.11.2025, тобто через 13 днів після нарахування відсотків 21.10.2025.

Отже, позивач мав здійснити розрахунок заборгованості за період з 22.04.2025 по 21.10.2025 включно, оскільки на момент звернення до суду із вказаною позовною заявою періодичний платіж, який би охоплював зазначену ним дату, а саме 27.10.2025, ще не настав, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за вищевказаний період становить 8 303,10 грн., який було розраховано наступним чином: 11 813,10 грн. (сукупний розмір платежів, що мав бути сплачений відповідачем в якості процентів за користування кредитом за період з 22.04.2025 по 21.10.2025 включно (6 500,00 грн. х 1%) х 180 днів) + (6 500,00 грн. х 0,87%) х 2 дні) – 3 510,00 грн. (розмір сплачених відповідачем процентів за користування кредитом).

З огляду на вказане, суд дійшов висновку що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за процентами підлягає частковому задоволенню у розмірі 8303,10 грн.

Разом з тим, суд щодо стягнення неустойки у розмірі 13000,00 грн. зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває на час розгляду даної справи.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 13000,00 грн, від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення такої неустойки.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. З відповідача на користь позивача за договором про надання грошових коштів у кредит № 7908650425 від 22.04.2025 підлягає стягненню заборгованість за нарахованими процентами у загальній сумі 8 303,10 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог на 28,46 %, виходячи із змісту вище зазначеної норми, з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 689 грн 36 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» заборгованість за процентами за договором про надання грошових коштів у кредит № 7908650425 від 22.04.2025 у розмірі 8303 (вісім тисяч триста три) грн 10 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» судові витрати у розмірі 689 грн 36 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10, ЄДРПОУ 44127243;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.О. Афанасьєв