Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №641/6198/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/454/2026 Справа № 641/6198/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Маньковської О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарової А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 08.06.2017 року між ПАТ«Ідея Банк» (Первісний кредитор, кредитодавець), та відповідачем ОСОБА_1 укладено Угоду № С15.205.72867 (далі –Кредитний договір) про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної карти, відповідно до умов якої банк відкриває клієнту поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту платіжну картку MasterCard. Банк на виконання умов Договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 11 800 грн. строком до 08.06.2024, а позичальник зобов`язався повернути їх разом з іншими платежами. Банк свої зобов`язання за Договором кредиту виконав у повному обсязі, відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 та надавши кредитні кошти в розмірі 11800 грн. в межах кредитного ліміту, визначеного п. 3.2 Договору. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала та станом на 19.12.2023 заборгованість за Договором № С15.205.72867 від 08.06.2017 в загальному розмірі становить 76298,78, яка складається із: заборгованості за основним боргом в сумі 24 260,82 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 52037,96 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 0,00 грн. 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу. Так, ТОВ «Оптіма Факторинг» зобов`язання за договором факторингу виконав у повному обсязі та перерахував суму на користь АТ «Ідея Банк». 22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений договір факторингу № 22/12-2023, відповідно до умов якого ТОВ «Оптіма Факторинг» відступає, а ТОВ «ФК «Профіт Капітал» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Оптіма Факторинг» за плату та на умовах, визначених договором. За таких обставин до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22.12.2023, відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право за кредитним договором № С15.205.72867 від 08.06.2017 року. З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у загальному розмірі 76298,78 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн, а також витрати на правову допомогу у сумі 7000,00 грн.

Стороною відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому просить поновити строк для його подання, посилаючись на поважність причин пропуску, зокрема, повітряні тривоги, у зв`язку з якими має нервовий стан, тому не мала можливості у визначений термін подати обгрунтований відзив на позовну заяву.

З приводу позовних вимог, відповідач вказала, що не укладала Угоду № С15.205.72867 від 08.07.2017 року та не здійснювала будь-яких дій з метою її укладення, визначених в позовній заяві, зокрема, не заповнювала анкету про надання (отримання) грошових коштів на сайті позикодавця, не вводила код підтвердження та не зазначала реквізити банківської карти. Вказала, що матеріали справи не містять оферту, яка може підтвердити укладення договору. Паспорт споживчого кредиту, не підписувала, тому вважає, що не погоджувалась з умовами крелиту. Розрахунок заборгованості проведено з грубим порушенням норм бухгалтерського законодавства. Всі матеріали, додані до позовної заяви не завірені відповідальним представником позивача. Крім того, відповідач вказала, що не отримувала перерахування грошових коштів в розмірі 11800 грн. від позикодавця. Вважала умови договору в частині нарахування комісії з надання кредиту нікчемними, посилаючись на практику Верховного Суду. Крім того, з приводу суми заборгованості, зазначеної позивачем, відповідач вважала її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі, при цьому вказала, що сума не підтверджується розрахунком заборгованості на 19.12.2023 рік. Також, зазначила, що АТ «Ідея Банк» не відступало право вимоги ТОВ «Оптіма Фаторинг», яке в свою чергу не відступало право вимоги ТОВ «Профіт-Капітал». АТ « Ідея-Банк» не виконувало свої зобов`язання згідно умов угоди по поточному рахунку. Отже, відповідач не повинна була повертати отриманий кредит у встановлений строк та сплачувати відсотки, комісію та інші платежі за угодою. Вказала, що проводила опали після погроз її життю і здоров`ю. Проплати вказані у виписці не зараховані кредитодавцем в рахунок платежів про угоді. Таким чином, відповідач вважала, що, враховуючи відсутність зобов`язань стосовно умов повернення кредиту, позивач не вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та комісії. Позивачем не направлялась вимоги відповідачу про виконання боргових зобов`язань за кредитним договором. Крім того, вказала, що проценти по кредиту можуть нараховуватись лише в межах строку дії кредитного договору, посилаючись на висновки Верховного Суду або має бути надано докази, що договір було пролонговано. Крім того, вважала необгрунтованими витрати на правничу допомогу. Відповідач просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На відзив на позовну заяву, представником позивача надано відповідь, згідно якої ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не здійснювало видачу кредитних коштів, так і не здійснювало нарахування заборгованості за кредитним договором, оскільки, відповідно до Договору факторингу до останнього перейшло тільки право вимоги за уже сформованим розрахунком заборгованості. Виписка з рахунку підтверджує як отримання кредитних коштів, так і часткове погашення заборгованості. Згідно з умов кредитного договору, платежі, що надходили від клієнта, в першу чергу спрямовувались на погашення основного боргу, відсотків та обслуговування. Таким чином, сума, сплачена відповідачем, не покриває весь борг, а лише частково погашає його. Усі платежі, що надходили від Відповідача, були враховані в повному обсязі, і їх сума відображена в виписці. Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування. Умови договору відповідають чинному законодавству, а відсотки та інші платежі є пропорційними та справедливими. ОСОБА_1 була належним чином проінформована про всі умови договору та погодилась з ними, що підтверджується її підписами. Сума витрат на професійну правничу допомогу була обгрунтована і підтверджена договорами, платіжками та актами виконаних робіт, які були надані до суду раніше. Належним буде стягнути витрати на правничу допомогу з ОСОБА_1 .

Ухвалою Слобідського районного суду м. Харкова від 29.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача подав письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином, просила розглянути справу за її відсутності, надала суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, сторони належним чином повідомлені про місце і час судового засідання, суд розглядає справу за відсутності сторін.

Вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, суд приходить до наступного.

Так, положення ч. 1 ст. 127 ЦПК України передбачають, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відтак, застосування правила про поновлення та продовження процесуальних строків залежить від виду процесуального строку. Продовження строку являє собою надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин вчинена в первісно встановлений строк.

У зв`язку з наведеним вище, з метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин даної справи та забезпечення відповідачу можливості реалізації своїх процесуальних прав, суд вважає можливим продовжити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняти вищезазначений відзив на позовну заяву.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 08.06.2017 між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття Кредитної лінії та обслуговування Кредитної картки № С15.205.72867, відповідно до якої, банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті гривня, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись в рамках Угоди та Договору, у тому числі для розміщення коштів та відображення операцій, здійснених з використанням електронного платіжного засобу, та випускає клієнту платіжну картку MasterCard Worldт (а.с.6-7).

Відповідно до п. 3 Угоди Банк надає Клієнту кредит шляхом встановлення відновлювальної Кредитної лінії по рахунку на таких умовах: максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000 грн.; ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 11 800 грн. та може бути змінений в межах встановленого Угодою максимального ліміту Кредитної лінії за ініціативою Банку, про що буде повідомлено клієнта додатково; процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 24 % річних. Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування кредитною лінією та/або інших платежів за угодою та Договором, в тому числі черговість погашення вимог Банку, здійснюватимуться згідно з умовами Договору, а також відповідно до Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua.

Пунктом 4 визначено, що Повернення заборгованості та сплата відсотків за користування Кредитною лінією та/або інших платежів за Угодою та Договором здійснюватимуться згідно умов Договору, Типового графіку та Розрахунку сукупної вартості кредиту, а також Тарифів, які розміщені на сайті Банку за адресою www.ideabank.ua. Підписанням Угоди Клієнт підтверджує, що ознайомлений з Типовим графіком і розрахунком сукупної вартості Кредиту.

Укладаючи цю Угоду про відкриття Кредитної лінії обслуговування Кредитної картки Сторони погодились, що: 5.1. Клієнт ознайомлений з умовами Договору, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами та доповненнями, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.ideаbank.ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він цілком згідний. 5.2. Банк здійснюватиме договірне списання грошових коштів з рахунків Клієнта в порядку та на умовах, передбачених діючим Договором. Банк за дорученням Клієнта здійснює договірне списання грошових коштів, утому числі, за рахунок наданого кредиту в рамках Кредитної лінії, на користь страхових компаній, з якими Клієнтом у подальшому будуть укладено договори страхування за однією з програм, зазначених у діючих Тарифах і примірник (-и) якого/яких передано до Банку, на дату укладення такого/таких договору (-ів) страхування. 5.3. Клієнт заявляє та гарантує, що: уся інформація, відомості та документи (у тому числі ті, що містяться в даній Угоді та кредитній справі Клієнта у Банку), які повідомлені та надані ним Банку з метою одержання кредиту, є достовірними і відповідають дійсності; кредит одержується ним на поточні потреби та не пов`язаний із підприємницькою діяльністю; Банк перед укладенням Угоди повідомив йому в належній формі в повному обсязі інформацію, передбачену законодавством України, зазначена інформація йому відома та зрозуміла, він ознайомився з тарифами Банку і згоден з ними; належний йому примірник оригіналу даної Угоди йому вручено Банком при підписанні даної Угоди; умови даної Угоди та Договору він вважає справедливими і такими, що відповідають його Інтересам, а також надає свою згоду на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про нього, а також третім особам у випадку невиконання Клієнтом взятих на себе зобов`язань.

Пунктом 5.7. визначено, що У разі невиконання Клієнтом умов цієї Угоди або відсутності коштів у Клієнта, Банк має право вимагати відшкодування збитків та витрат шляхом здійснення примусового стягнення, пред`явити позов до Клієнта, а також віднести на рахунки простроченої заборгованості всі суми заборгованості Клієнта.

Ця угода є укладеною з дня її підписання Сторонами та діє протягом строку кредитування, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Угодою (п.7).

Ця Угода складена у двох оригінальних примірниках, кожний з яких має однакову юридичну силу (п. 12).

Угода містить реквізити та підписана особистими підписами сторін 08.06.2017 року, які містяться у відповідних графах на а.с. 7 (а.с. 6- 7).

ОСОБА_1 , надано Згоду фізичної особи- суб`єкта кредитної історії та письмову згоду, підписані останньою, про що свідчить її особистий підпис у відповідній графі - ПАТ «Ідея БАНК» повідомляти будь-яким чином та в будь-якій формі, включаючи, але не обмежуючись, шляхом надсилання листів та інших повідомлень (письмових та електронних): на адресу її проживання поштою, кур`єром, нарочно, на її e-mail, на номер мобільного телефону тощо, з інформацією про банківські продукти і послуги Банку та пропозиціями скористатися будь-якими банківськими продуктами і послугами Банку. Крім цього, надала згоду на передачу інформації третій стороні (колекторській фірмі), яка буде виступати від імені Банку з метою перевірки всієї інформації поданої нею Банку з метою отримання кредиту, в порядку визначеному Законодавством України, а також Партнерам Банку та іншим Банкам, з метою сприяння їй у видачі кредиту через договірні: програми Партнера Банку. Дана Письмова Згода видана на невизначений строк, призначена для систематичного використання та є дійсною на необмежений період часу (а.с. 8).

ОСОБА_1 в Заяві від 08.06.2017 року, надано ПАТ «Ідея Банк» персональні дані, про що засвідчено особистим підписом останньої (а.с. 9,10).

Згідно довідки- повідомлення, ОСОБА_1 підтвердила, що кредитодавець ПАТ «Ідея Банк» 08.06.2017 року, до підписання кредитного договору, надав в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту (а.с. 11).

Враховуючи, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що нею здійснювались часткові сплати заборгованості за кредитним договором, та, що відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів на предмет шахрайських дій щодо укладення кредитного договору, використання її персональних даних, не надано доказів щодо спростування належності її підписів у документах при укладенні Угоди №С15.205.72867, як і не оскаржувалась відповідачем й правомірність (дійсність) укладеного договору, тому твердження сторони відповідача, що їй не було відомо про наявність та укладення угоди № С15.205.72867 від 08.06.2017 року від її імені, судом оцінюються критично.

Крім того, враховуючи, що угода № С15.205.72867 від 08.06.2017 року підписана ОСОБА_1 особисто, тому твердження відповідача, що нею не здійснювалось будь-яких дій на сайті позикодавця з метою укладення угоди, суд оцінює критично.

Крім того, твердження відповідача, що на її рахунок не надходили кредитні кошти в результаті укладення кредитного договору № С15.205.72867 від 08.06.2017 року, суд оцінює як такі, що не відповідають дійсності.

Так, у своєму відзиві відповідач зазначила, що частково сплачувала за кредитним договором грошові кошти.

Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в пункті 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) в якій зазначено, що: не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Також в Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

З приводу розрахунку суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Так, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту на суму в розмірі 24260,82 грн. та відсотками в сумі 52037,96 грн.

Довідка-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С15.205.72867 від 08.06.2017 року, складена представником АТ «Ідея Банк», згідно якої станом на 19.12.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним вище кредитним договором становить 76928,78 грн, з яких: 24 260,82 грн. - заборгованість за основним боргом, 52 037,96 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками (а.с. 29).

Також, позивачем на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов`язань надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 08.06.2017 по 19.12.2023, засвідчену підписом представника АТ «Ідея Банк», з якої вбачається, що відповідачу в період з 09.06.2017 року по 03.07.20217 рік - видано транш кредиту на загальну суму 11810,35 грн.

Також, згідно наданої виписки по рахунку, за період з 08.06.2017 оку по 19.12.2023 рік, позикодавцем нараховувались та самостійно одночасно списувались в рахунок комісії та погашення заборгованості грошові кошти на суму 56012,01 грн. (а.с.12-28).

Таким чином, детально перевіривши виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 08.06.2017 року по 19.12.2023 рік, суд приходить до висновку, що первісним кредитором надано кредит відповідачу в загальному розмірі в сумі 11810,35 грн., який підтверджено виданими траншами на рахунок ОСОБА_1 .

З приводу заборгованості в іншій частині, а саме – тіла кредиту в сумі 12450,47 грн, суд зазначає, що позивачем не надано будь-яких доказів щодо перерахування грошових засобів в зазначеній сумі.

Крім того, заявлена позивачем до стягнення сума нарахованих відсотків в розмірі 52037,96 грн., проте, розрахунку, за яким здійснювалось нарахування вказаної суми – суду позивачем не надано і сума, заявлена до стягнення, в судовому засіданні не підтверджена будь-якими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено суму заборгованості в розмірі 11810,35 грн., яка нарахована відповідачу, згідно виписки по рахунку.

Також, судом критично оцінюються твердження відповідача щодо відсутності доказів з приводу переходу права вимоги, виходячи з наступного.

Так, 19.12.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» укладено договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ Ідея Банк» відступає, а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених договором факторингу та додано копію Друкованого Реєстру боржників № 2 від 19 грудня 2023, з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ОптімаФакторинг» набуло право грошової вимоги до відповідача за угодою № С15.205.72867 від 08.06.2017 року (а.с. 38-47).

22.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 22/12-2023, за яким клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором та з копії Друкованого Реєстру боржників № 2 від 22 грудня 2023 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за угодою № С15.205.72867 від 08.06.2017 року (а.с. 50-57).

07.07.2025 позивачем на адресу відповідача, зазначену в кредитному договорі № С15.205.72867 від 08.06.2017 року, АДРЕСА_1 було направлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості, про підтвердження направлення якої, суду надано опис вкладення у цінний лист «Укрпошта» (а.с. 30-34), тому твердження відповідача, що на її адресу не було направлено вимоги відповідачу про виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, судом оцінюються критично.

Крім того, суд враховує, що відповідачем не надано доказів повідомлення позикодавця про зміну адреси місця проживання та листування.

Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до вимог цивільного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт сингулярного правонаступництва, тобто за яким до ТОВ «Профіт-Капітал» перейшли права кредиторів за: угодою С15.205.72867 від 08.06.2017 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження виконання ним вимог статей 516, 517 ЦК України.

Разом з цим, тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, де зазначено, що «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним», а також Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №522/22802/17, які суд враховує відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

На час розгляду справи у суду відсутні дані про те, що Договори факторингу укладені між ТОВ «Оптіма Акторинг» та ТОВ «Профіт-Капітал» оспорювалися чи визнані недійсними.

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов такого висновку.

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Таким чином, судом встановлено факт укладення ОСОБА_1 угоди № С15.205.72867 від 08.06.2017, також, судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань не виконала належним чином.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження суми заборгованості в розмірі 24260,82 грн. та заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 52037,96 грн., проте, враховуючи, що ОСОБА_1 були перераховані та не були нею сплачені банку грошові кошти в сумі 11810,35 грн., суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає сума в розмірі 11 810,35 грн., яка є основною сумою боргу.

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПКУкраїни визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року, додаткову угоду № 1/1 від 01.07.2024 року до договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг від 24.07.2025 року, форму акта прийому-передачі.

Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, згідно Постанови Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, визначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем заявлено клопотання про неспівмірність судових витрат на правничу допомогу, враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, складність справи, ціну позову та кількість підготовлених і поданих представником позивача до суду заяв по суті, їх складність та об`ємність, витрачений час, суд приходить до висновку, що позивачем завищено суму витрат на правову допомогу та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 454,20 грн. з розрахунку: 11810,35 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х100%/76298,78 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 15 % задоволених позовних вимог; 3028 грн (ставка судового збору) х 15 %/100% = 454,20 грн.

Керуючись ст.ст.11, 14, 16, 526, 530, 549, 611, 1050, 1054, 1055 ЦК України , ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 277-279, 280-283, 354 ЦПК України, суд,-

ВІРИШИВ:

Позону заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором № С15.205.72867 від 08.06.2017 року в розмірі 11810,35 грн., судовий збір в розмірі 454,20 грн. та витрати на професійно правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн., а всього суму в розмірі 14264 (чотирнадцять тисяч двісті шістдесят чотири) гривні 55 коп.

В іншій частині позовних вимог в задоволенні позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт-Капітал», ЄДРПОУ 322001, м. Київ, пр-т. Л. Каденюка, буд. 23, а/с 57.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя О.О.Маньковська