Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №398/6236/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6236/25

провадження №: 2/398/662/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"02" лютого 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого судді Голосеніної Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шаповал І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Виконавчий комітет Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу начальника служби у справах дітей Приютівської селищної ради №5 від 06.11.2024 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано на виховання в родину дідуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . за адресою АДРЕСА_1 . Підставами для влаштування дитину в родину дідуся стало ухилення ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків. З червня 2024 року остання стала вести аморальний спосіб життя, вихованням та утриманням дитини не займалася, умови для належного виховання дитини за місцем свого проживання не створила. З кінця червня 2024 року відповідачка разом з дитиною проживала у дідуся ОСОБА_2 у с.Нове Місто та вкінці липня 2024 року втекла разом з дитиною з дитячої лікарні та переїхала у м.Олександрія, де проживала без реєстрації разом зі своїм співмешканцем. В період з 21.10.2024 року по 06.11.2024 року дитина проживала в родині прабабусі ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 . В родину прабабусі дитина була передана після вилучення від матері у зв`язку з неналежними умовами проживання за адресою АДРЕСА_3 . Згідно зі свідоцтвом про народження, батьками малолітнього ОСОБА_3 записані - мати ОСОБА_1 , батько ОСОБА_5 . На даний час у провадженні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області на розгляді перебуває справа за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини щодо малолітнього ОСОБА_3 . Дитина ОСОБА_3 перебуває на обліку в службі у справах дітей Приютіської селищної ради відповідно до наказу начальника служби №50 від 01.11.2024 року. За період з листопада 2024 року по вересень 2025 року відповідачка до ССД Приютівської селищної ради з приводу повернення дитини не зверталася. За інформацією ССД Монастирищенської міської ради Черкаської області за період з листопада 2024 року по вересень 2025 року звернень від відповідачки стосовно малолітньої дитини також не надходило. Довідками КНП «Монастирищенський центр первинної медико-санітарної допомоги» підтверджується, що лікарню разом з дитиною відвідує дідусь - ОСОБА_2 , щеплення робляться вчасно, претензій від лікарів немає. Відповідачка з 2024 року веде бродяжницький та моральний спосіб життя, не приділяла належної уваги для виховання дитини, неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП.

Просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суду від 20.10.2025 року провадження у справі відкрито та призначено підготовчий розгляд справи.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 26.11.2025 року закрито підготовчий розгляд справи та призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поданої заяви просить справу розглянути без його участі, на позовних вимогах наполягає, у випадку неявки у судове засідання відповідачки не заперечують проти постановлення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала, причину неявки суд не повідомила.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Третя особа - ОСОБА_2 , у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до поданої заяви просить суд розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не надав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд ухвалив справу розглядати заочно.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

Наказом начальника служби у справах дітей Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області від 01.11.224 року №50- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до довідки-характеристики Протопопівського старостинського округу від 25.08.2025 року №362 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , за зазначеною адресою не проживає, місцеперебування невідоме.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 23.09.2024 року, останній звернувся до начальника ССД Монастиріщенської міської ради з проханням вплинути на доньку ОСОБА_1 , яка неналежно піклується про свого малолітнього сина ОСОБА_3 . З хворою дитиною втекла з лікарні у м.Монастирище до м.Олександрія.

Листом ССД Олександрійської міської ради від 30.10.2024 року №10/28 повідомлено начальника ССД Приютівської селищної ради, що ОСОБА_1 проживала разом з дитиною без реєстрації у співмешканця ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_3 . З листа соціальної служби встановлено, що 21.10.2024 року до даної квартири був викликаний нарад поліції . так як дитина перебувала в умовах, які могли завдати шкоди її життю та здоров`ю. Враховуючи, що ситуація в родині несла загрозу малолітньому, дитина була передана до ОСОБА_4 , яка проживає у АДРЕСА_2 . Відповідно до свідоцтва про народження дитини є батько ОСОБА_7 , який на даний момент проходить військову службу. Станом на 30.10.2024 року ОСОБА_8 до ССД Олександрійської міської ради з заявою щодо повернення дитини не зверталася, її здоров`ям не цікавилася.

Згідно доповідної КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м.Олександрія» від 25.10.2024 року зазначено, що 21.10.2024 року був проведений патронаж на дому за адресою АДРЕСА_3 разом з медсестрою. У квартирі присутні мама з дитиною та її співмешканець ОСОБА_6 1994 року народження. При огляді житла санітарні умови незадовільні. Навколо бруд, розкидані брудні дитячі речі. У дитини є ліжечко, коляска, ходунки. В дитячому ліжечку лежала брудна бутила із залишками суміші, дитина одягнута в чисті речі. Мати дитини поводила себе неадекватно, була заторможена, більше мовчала. Готової їжі немає. Житло обігрівається ввімкненими газовими конфорками. Під час відвідування прибула бригада поліції з прабабусею дитини ОСОБА_4 , з їх слів стало відомо, що у квартирі було скоєне фізичне насильство над мамою дитини. В присутності працівників поліції дитина була передана прабабусі ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 .

Згідно наказу начальника ССД Приютівської селищної ради №5 від 06.11.2024 року малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано в родину дідуся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 . Підставою є заява ОСОБА_2 про тимчасове влаштування дитини від 04.11.2024 року.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ССД Монастирищенської міської ради за адресою АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_2 , малолітній ОСОБА_3 - онук, ОСОБА_9 - дружина ОСОБА_10 , ОСОБА_11 - прабабуся, для виховання та розвитку дитини створені належні житлово-побутові умови. Виділена окрема кімната, в якій облаштоване спальне місце. Куточок для ігор, розвитку та відпочинку. Дитина проживає в родині з листопада 2024 року. Мати дитини за весь час дитиною не цікавилася, матеріальної допомоги не надавала.

Згідно листа Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від 12.11.2024 року зазначено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП від 03.10.2024 року.

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Приютівської селищної ради від 24.09.2025 року зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ і набула чинності для України 27.09.1991), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Статтею 11 Закону «Про охорону дитинства» встановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частини другої статті 150 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток.

Згідно з пунктом другим частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до частини сьомої та восьмої статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

В силу статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пунктом 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК (2947-14). Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Ураховуючи вимоги закону, беручи до увагу факт ухилення відповідача від виконання обов`язків по вихованню малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дитини.

Щодо вимог позивача про стягнення аліментів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно зі статтею 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно загальної практики на утримання дітей суд призначає :

на одну дитину - 1/4 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

на двох дітей - 1/3 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

на трьох і більше дітей - 1/2 частки доходу платника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням положень частини 2 статті 183 Сімейного кодексу України, при ухваленні судового рішення, суду належить визначити єдину частку від заробітку (доходу) платника аліментів в розмірі 1/4 частки.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_1 на утримання дитини - ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Частиною 1 статті 191 Сімейного кодексу України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відтак, оскільки Приютівська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів 26.09.2025 року, з урахуванням статті 191 Сімейного кодексу України, їх стягнення належить здійснювати саме з дати звернення до суду.

Згідно зі статтею 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави належить стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про позбавлення батьків сих прав та 1211 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення аліментів.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 10,11,60,61,88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_2 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 26.09.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 1211,20 грн. - за вимогу про стягнення аліментів та 1211,20 грн. - за вимогу про позбавлення батьківських прав, а всього: 2411 (дві тисячі чотириста одинадцять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений до 06 червня 2025 року.

Учасники справи:

Позивач: Приютіська селищна рада Олександрійського району Кіровоградської області, як орган опіки та піклування, ЄДРПОУ 05378803, юридична адреса: Кіровоградська область, Олександрійський район, с-ще Приютівка, вул.Шкільна, 4;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Третя особа, які не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В.Голосеніна