Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №307/375/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/375/26

Провадження № 1-кп/307/18/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні у порядку ч. 4 ст. 107 КПК України (за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні та нездійснення фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026078160000015 від 26.01.2026 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Драгово, Хустського району, Закарпатської області, зареєстрованого АДРЕСА_1 , та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, українця з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 , обвинувачується в тому, що 25 січня 2026 року близько 14 години 00 хвилин він, знаходячись поряд з «Алеєю пам`яті загиблих Героїв України» із портретами полеглих Героїв російсько-української війни, що розв`язана російською федерацією проти України у 2022 році, тобто поруч з «Алеєю пам`яті загиблих Героїв України», що розташована навпроти будинку № 3 по вулиці Незалежності в селищі Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, України, грубо порушив із хуліганських мотивів громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і винятковим цинізмом, усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх публічність, проявивши особливу зухвалість і цинізм, усвідомлюючи, що його дії відбуваються в умовах очевидності для інших людей та за його діями спостерігають інші люди у селищі Буштино, Тячівського району Закарпатської області України, проявляючи демонстративну зневагу до норм моральності, до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально-визнаних правил поведінки і моральності відкрито, не намагаючись приховати свою особу, підійшов до фотографій з портретами та іменами загиблих захисників України внаслідок збройної агресії російської федерації, які становить цінність для членів сімей загиблих, які увіковіченні на інформаційних стендах, та, діючи з хуліганських мотивів, за допомогою канцелярського ножа, який мав при собі, зрізав пластикові стяжки з металевих каркасів, якими були прикріплені три портрети військовослужбовців, а саме « ОСОБА_4 », « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_6 », які загинули під час захисту України від збройної агресії російської федерації. Ці три портрети загиблих військовослужбовців ОСОБА_3 в подальшому забрав із собою та викинув їх у підвальному приміщенні багатоквартирного будинку

АДРЕСА_3 , України, де вони були виявлені працівниками поліції.

Своїми діями ОСОБА_3 скоїв хуліганські дії, що виявились грубому порушенні громадського порядку, у явній неповазі до суспільства, зневажливому ставленні до суспільних інтересів, та порушив нормальний уклад життя та спокій жителів селища Буштино Тячівського району

Закарпатської області України.

Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинувачений ОСОБА_3 в присутності його захисника ОСОБА_7 , прокурором роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_8 у заяві підтвердив роз`яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акт а у спрощеному провадженні.

При цьому у даній заяві вказано, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, а також надав згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.

Також, потерпіла ОСОБА_9 подала заяву, згідно якої згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням прав на апеляційне оскарження та згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Прокурором зазначено клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає, доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, а саме, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні міри покарання обвинуваченому, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого: є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального проступку.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого: відсутні.

Враховуючи наведе, суд вважає, що обвинуваченому слід обрати покарання у вигляді штрафу.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винними у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн.

Речовий доказ – канцелярський ніж жовтого кольору, який упаковано паперовий конверт «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» з відповідними написами та підписами та передано на зберігання до кімнати речових доказів Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1