Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №302/155/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа №: 302/155/26 3/302/57/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.204-1 ч.1 КУпАП, за протоколом серії ЗхРУ № 340238 від 30.01.2026 року, який складений інспектором прикордонної служби ВПС (тип С) НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_1 , стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр.України, місце проживання: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця (місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_2 ), раніше до адміністративної відповідальності за порушення правил прикордонного режиму не притягався, номер телефону: НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , -

В С Т А Н О В И В:

Згідно з зазначеним протоколом 30.01.2026 року близько 10 год 30 хв прикордонним нарядом «Контрольний пост» у межах контрольованого району на ок.н.п. Міжгір`я (територія Міжгірської селищної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 207 прикордонного знаку було виявлено та затримано гр.України ОСОБА_2 , який здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску державного кордону України, чим порушив вимоги статей 9 і 12 Закону України «Про державний кордон України».

Ці дії ОСОБА_2 працівник прикордонної служби кваліфікував за ст.204-1 ч.1 КУпАП.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат Жижа А.О. подав суду клопотання про закриття стосовно ОСОБА_2 справу про адмінправопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, яке обґрунтував таким. ОСОБА_2 наміру незаконного перетину кордону не мав, на території Закарпатської області перебував у зв`язку з роботою. ОСОБА_2 вважає складення щодо нього протоколу помстою працівників прикордонної служби через конфлікт на блокпосту, у ході якого перший відстоював свої права. Працівниками прикордонної служби не доведено намір ОСОБА_2 щодо незаконного перетину кордону. Крім того, захисник додав до клопотання додатки у виді виписки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.02.2026 року, договору про встановлення сонячної електростанції.

Крім цього, захисником ОСОБА_2 - адвокатом Жижа А.О. подано заяву про розгляд справи без участі сторін на підставі наявних доказів з проханням задовольнити клопотання про закриття провадження в справі.

Оцінивши зміст протоколу і подані в справу матеріали, доводи сторони захисту разом з поданими доказами, суддя дійшов такого висновку.

Стаття 204-1 ч.1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за таке : перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Постановою КМУ № 1194 від 03.08.1998 із змінами і доповненнями передбачено, що Хустський район Закарпатської області є контрольованим прикордонним районом.

Згідно з Положенням про прикордонний режим, затв. пост. КМУ № 1147 від 27.07.1998 (із змін. і доп.) передбачено порядок в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі. Цим же положенням передбачено, що прикордонна смуга це ділянка місцевості завширшки 5 км.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Працівниками прикордонної служби надані такі докази у справу як:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 340238 від 30.01.2026 року, згідно якого ОСОБА_2 30.01.2026 ознайомлений зі змістом протоколу, підписав його без зауважень та доповнень, примірник протоколу отримав 30.01.2026 року, крім цього, у протоколі надав особисті пояснення, згідно з якими наміру на незаконний перетин кордону він не мав;

- рапорт працівника прикордонної служби ОСОБА_3 начальнику відділу прикордонної служби ОСОБА_4 , який за змістом відповідає змісту протоколу з додатковою вказівкою, що ОСОБА_2 мав намір незаконно перетнути державний кордон з України в Румунію поза пунктом пропуску у зв`язку з пошуком роботи та кращих умов життя.

Із змісту матеріалів справи видно, що обставини, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не доведені жодним належним та допустимим доказами, адже посадовою особою не додано до матеріалів справи ні письмові пояснення свідків, ні відео-, аудіозаписи обставин вчинення правопорушення.

У такому випадку суд хотів би навести ситуацію, яка була на розгляді в Європейському Суді з прав людини у справі «Старков та Тищенко проти Росії» (рішення від 17 грудня 2019 року). Зокрема в пункті 26 Страсбурзький суд звернув увагу на те, що в цій справі єдиними доказами, на які посилалися суди при визнанні заявників винними, були протокол про адміністративне правопорушення та заяви співробітників поліції. Він вважає, що нездатність національних судових органів отримати свідчення незалежних спостерігачів за оспорюваним подій підірвала загальну справедливість судового розгляду.

Крім того, стороною захисту надані такі докази на спростування обставин, які викладені в протоколі:

- виписка та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно яких ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , є фізичною-особою підприємцем (місцезнаходження ФОП: АДРЕСА_2 ), види економічної діяльності, якими він займається: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний), 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 43.21 Електромонтажні роботи, 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.02.2026 року, згідно яких ОСОБА_2 є ФОП та основним видом його діяльності є забезпечення енергонезалежності осель громадян. Він продає інвертори, акумулятори, сонячні панелі та супутні товари, так і займається їх встановленням. Наприкінці січня 2026 року він робив монтаж обладнання ОСОБА_5 у АДРЕСА_3 . Монтажем ОСОБА_2 займався по цьому об`єкту кілька днів, проживав у готелі. На шляху із готелю до об`єкта та назад він проїжджав блок-пост, де кілька разів у нього перевіряли документи. 30.01.2026 року його вранці зупинили на блок-пості та після перевірки документів запропонували проїхати з особами у військовій формі для отримання повістки, на що він запропонував видати йому повістку на місці, що спричинило сварку між ними. Потім ОСОБА_2 повідомили, що після підписання документа про отримання електронних документів на його телефон його відпустять. У подальшому на його телефон прийшла повістка до Міжгірського районного суду Закарпатської області про розгляд справи про його спробу незаконного перетину кордону. Після з ознайомленням з матеріалами справи, він зазначає, що працівники прикордонної служби не з`ясовували щодо мети перебування в Закарпатській області, а зазначені в протоколі відомості про намір виїхати з України в пошуках роботи абсурдні, оскільки він виконує договір на майже мільйон гривень щодо монтажу сонячної електростанції. ОСОБА_2 вважає, що дії співробітників блок-посту є незаконними, сфальсифікованими, як помста за конфліктну ситуацію;

- договір про встановлення сонячної електростанції, який укладений між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , на встановлення та обслуговування сонячної електростанції, об`єкт, за яким здійснюється надання послуги на розміщений: АДРЕСА_3 , ціна договору становить 914 565 грн 00 коп.

З обставин справи видно, що ОСОБА_2 перебував у контрольованому прикордонному районі з належними документами (мав при собі паспорт громадянина України для виїзду за кордон). Таке відповідає пункту 8 Положення про прикордонний режим. Посадовою особою не зазначено у протоколі, які саме положення законодавства, яке регулює прикордонний режим порушив ОСОБА_2 . ОСОБА_2 перебував на території Закарпатської області у зв`язку з виконанням договірних зобов`язань по встановленню та обслуговуванню сонячної електростанції.

Суд погоджується з доводами сторони захисту, що відомості, які зазначені в рапорті працівниками прикордонної служби, що стосуються наміру перетину ОСОБА_2 кордону з України в Румунію, є надуманими, та такими, що повністю є спростованими стороною захисту у виді поданих вище доказів.

Сам факт виявлення ОСОБА_2 у н.п.Міжгір`я, не вказує безсумнівно на намір або спробу незаконно перетнути державний кордон поза пунктами пропуску. Більш того, в межах населеного пункту Міжгір`я Хустського району Закарпатської області відсутній пункт пропуску через державний кордон України. Цей населений пункт не розташований на межі кордонів України з іншими країнами і прибуття громадян до цього населеного пункту, не дають однозначних підстав стверджувати про намір особи незаконно перетнути державний кордон України.

Отже, суд не встановив обставин реального здійснення порушення правил прикордонного режиму. Адже фіксації ознак адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 204-1 КУпАП, не здійснено в установленому законом порядку. У справу не подано належних, достовірних і допустимих доказів для ствердження вини особи за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 204-1 ч.1 КУпАП, відповідно до положень статті 251 КУпАП. Ця норма передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Окрім цього, суд констатує, що ок.н.п. Міжгір`я знаходиться на відстані приблизно 100 км від кордону України з Румунією і на території Міжгірської селищної громади та колишнього Міжгірського району Закарпатської області не має пропускних пунктів прикордонного режиму.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Суд не має повноважень збирати докази винуватості особи відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» ("Malofeyevav. Russia", рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04) та «Карелін проти Росії» ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

З огляду на встановлені обставини, викладене обґрунтування, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 не доведена засадою поза розумним сумнівом (застосування принципу в рішенні ЄСПЛ «Кобець проти України»).

Цей висновок суду дає підстави застосувати положення статті 247 п.1 КУпАП, тобто закрити провадження в справі.

Керуючись статтями 280, 283-285, 247 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 204-1 ч.1 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 за відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Апеляційну скаргу на постанову судді може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня винесення постанови в порядку, передбаченому КУпАП.

Постанова набирає законної сили згідно з ст.294 КУпАП після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова складена 16.02.2026 року.

Суддя: В. П. Кривка