Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №299/4255/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4255/25

Номер провадження 2/299/1472/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого – судді Леньо В.В., при секретарі – Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Берегівського району Закарпатської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виноградівської міської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Виноградівського нотаріального округу, про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_1 від 03.02.1978 року.

Заповіту покійна не залишила. Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Позивач як син є спадкоємцем за законом першої черги.

Місцем відкриття спадщини є с.Олешник Берегівського району. Позивач спадщину прийняв в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України як спадкоємець, який проживав пазом з спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Вказані обставини підтверджуються довідками Виноградівської міської ради від 24.05.2024 року №20.7-20/479, №20.7-20/478.

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійній ОСОБА_2 на праві приватної власності належали три земельні ділянки (площами 0,88 га, 0,5402 га та 0,80 га) з складу земель сільськогосподарського призначення на території Олешницької сільської ради.

З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач.

За прийняттям спадщини позивач звернувся до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом йому відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті матері віднайти оригінал державного акту на право приватної власності на землю або інших документів аналогічного характеру, які б посвідчували належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося.

За таких обставин через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Належність спадкового майна покійній ОСОБА_2 підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку - відомості про земельні ділянки-площею 0,88 га (кадастровий номер 2121283300:03:001:0154), площею 0,5402 (кадастровий номер 2121283300:01:001:0100), площею 0,80 га (кадастровий номер 2121283300:06:002:0019) та їх власника внесено до ДЗК.

Для подальшого утримання та збереження майна необхідно оформити право власності на спадкове майно, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку, не існує.

Таким чином, позивач, який в порядку спадкування за законом, успадкував земельні ділянки, які згідно положень закону належать з часу відкриття спадщини, не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, від чого залежить можливість здійснення повноважень власника, тобто, володіння, користування та розпорядження спадковим майном. У зв`язку з чим просить визнати право власності на спадкове майно.

Сторони у судове засідання не з`явилися, подали зави про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Розглядаючи вказану справу в межах заявлених вимог та наданих сторонами доказів, суд приходить до переконання, що дані конкретні правовідносини врегульовані Цивільним кодексом України (2003 р.).

У судовому засіданні належними доказами достовірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Олешник Берегівського району померла мати позивача – ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 від 23.02.2022 р. (а.с.7).

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та покійною ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 03.02.1978 року (а.с.6).

Батько позивача ОСОБА_4 помер раніше, а саме – ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_3 від 24.02.2011 р. (а.с.26).

Покійна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 (а.с.25).

Згідно відмітки паспорту позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.4 зв.).

На день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 з нею були зареєстровані та проживали – син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , невістка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та онуки – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.24).

Після смерті ОСОБА_2 , на майно, що їй належало, відкрилася спадщина.

Покійній ОСОБА_2 на праві приватної власності належали три земельні ділянки:

- земельна ділянка площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №210 (урочище «В.Козарик»), ділянка НОМЕР_4 , кадастровий номер 2121283300:03:001:0154 (а.с.10-10 зв.);

- земельна ділянка площею 0,5402 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №214 (урочище «В.Обоніка»), ділянка НОМЕР_5 , кадастровий номер 2121283300:01:001:0100 (а.с.11-11 зв.);

- земельна ділянка площею 0,80 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №305 (урочище «Ардівське»), ділянка НОМЕР_6 , кадастровий номер 2121283300:06:002:0019 (а.с.12-12 зв.).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с.39).

На даний час позивач не може оформити право на спадщину на земельні ділянки шляхом звернення до нотаріуса через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п.37 постанови №5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, до це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги по смерті матері. Спадкоємець спадщину прийняв. Належність спадкодавцю спадкового майна підтверджено належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги, що позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняв, інші спадкоємці відсутні, позивачем на законних підставах набуто право власності на спадкове майно, тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстрованою в АДРЕСА_1 право власності в порядку спадкування за законом на:

- земельну ділянку площею 0,88 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №210 (урочище «В.Козарик»), ділянка 88, кадастровий номер 2121283300:03:001:0154;

- земельну ділянку площею 0,5402 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №214 (урочище «В.Обоніка»), ділянка 129, кадастровий номер 2121283300:01:001:0100;

- земельну ділянку площею 0,80 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населених пунктів на території Олешницької сільської ради, контур №305 (урочище «Ардівське»), ділянка 16, кадастровий номер 2121283300:06:002:0019.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийЛеньо В. В.