Вирок від 04 лютого 2026 р. у справі №185/12415/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/12415/25

Провадження 1-кп/185/238/26

В И Р О К

іменем України

05 лютого 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025046370000379 від 09.10.2025 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Новоархангельська Новоархангельського району, Кіровоградської області, громадянки України, яка має середньо технічну освіту, офіційно не працевлаштована, розлучена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

установив:

Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним

ОСОБА_3 , вчинила умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, за таких обставин.

ОСОБА_3 , 13.09.2025 близько о 21 години 00 хвилин, знаходячись в альтанці, що розташована поблизу буд. № 1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області на ґрунті особистих неприязних відносин, достовірно усвідомлюючи, протиправний характер своїх дій, реалізуючи раптово виниклий умисел направлений на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, в ході конфлікту, перебуваючи неподалік альтанки, що розташована поблизу буд. № 1 по вул. Поштова, м. Павлоград, Дніпропетровської області стоячи навпроти ОСОБА_5 , нанесла один удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_5 , тим самим спричинивши тілесні ушкодження.

Своїми протиправними діями ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинила потерпілій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно мозкової-травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день).

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватою у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 2 ст. 125 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення не визнала. Пояснила, що 13.09.2025 близько 21 год. 00 хв вона разом із друзями відпочивала в альтанці поблизу будинку № 1 по вул. Поштовій у м. Павлограді, де вживали алкогольні напої та готували шашлики. Згодом до них підійшла потерпіла разом із подругою ОСОБА_7 . Обвинувачена просила потерпілу не танцювати та сісти, після чого разом із ОСОБА_8 відштовхнула її. У відповідь потерпіла вилила на них пиво та пішла.

Надалі ОСОБА_8 та обвинувачена побігли за потерпілою, ОСОБА_8 завдавала удари руками та ногами, а обвинувачена завдавала удар правою рукою в обличчя. Заперечуючи наслідки у вигляді закритої черепно мозкової-травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока, обвинувачена вказала, що нанесла лише один удар. Щодо заявленого цивільного позову обвинувачена заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що є матір`ю-одиначкою, має малолітню дитину та не працює.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 13.09.2025 близько 21 год. 00 хв. вона разом із подругою ОСОБА_7 прийшла до альтанки, де вже перебувала обвинувачена з іншими особами, які вживали пиво. Згодом обвинувачена та ОСОБА_8 стали перед нею та штовхнули її, після чого вона вилила пиво в їхній бік та пішла додому. Надалі її наздогнали ОСОБА_8 , яка вдарила її ногою в живіт, та обвинувачена ОСОБА_3 , яка завдавала удар правою рукою в обличчя в ділянку лівого ока та перенісся. Після цього обвинувачена та ОСОБА_8 прийшли до квартири потерпілої, стукали ногами у двері, згодом вийшли на вулицю, намагалися підпалити вікно квартири та висловлювалися на її адресу нецензурною лайкою. Потерпіла просила цивільний позов задовольнити, стягнувши моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, матеріальну шкоду за пошкодження одягу (джинсів та кросівок) у розмірі 10 000 грн, а також витрати на надання правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Крім вищезазначених показань обвинуваченої та потерпілої, вина ОСОБА_3 , у спричиненні потерпілій ОСОБА_5 , умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, також підтверджується іншими доказами наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими судом.

Згідно з витягом з ЄРДР від 09.10.2025 (ЄО №46590) 13.09.2025 приблизно о 21 год. 00 хв. неподалік буд. № 1 за адресою: м. Павлоград, вул. Поштова ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.10.2025 ОСОБА_5 просить відкрити кримінальне провадження відносно малознайомих жінок, на ім`я ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які 13.09.2025 близько 21:30 год. знаходячись біля будинку №1 по вул. Поштова м. Павлограда безпричинно спричинили зі мною сварку вході якої руками, ногами та мобільним телефоном нанесли мені декілька ударів по різним частинам тіла, чим спричинили тілесні пошкодження. Діагноз ЗЧМТ, СГМ, забій правої кисті, пара орбітальна гематома зліва.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 10.10.2025 з додатком DVD- диск (відеозапис відтворено в судовому засіданні) за участю потерпілої ОСОБА_5 , яка повідомила, що 13.09.2025 перебуваючи на альтанці, що розташована на подвір`ї будинку АДРЕСА_3 разом зі своїми знайомими ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Так, ОСОБА_15 в ході конфлікту вилила пиво з пластикового бокала у бік ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , після чого пішла. ОСОБА_9 та ОСОБА_8 наздогнали ОСОБА_15 , зупинивши яку та стоячи навпроти неї продовжили словесний конфлікт в ході якого ОСОБА_9 кулаком правої руки завдавала удар в область лівого ока ОСОБА_15 , після чого конфлікт припинився, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 повернулися до інших дівчат.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 11.10.2025 з додатком DVD- диск (відеозапис відтворено в судовому засіданні) за участю свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що 13.09.2025 близько о 21:00 год. перебуваючи на альтанці, що поблизу буд. №1 по вул. Поштова, разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_16 , де між ОСОБА_17 та ОСОБА_9 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_15 вилила пиво з пластикового бокала у бік ОСОБА_16 та ОСОБА_9 , ОСОБА_15 відразу почала йти від нас, а ОСОБА_9 та ОСОБА_16 пішли за нею та зупинили неподалік альтанки. ОСОБА_7 вийшла з альтанки та побачила, як ОСОБА_3 стоячи поблизу ОСОБА_16 та навпроти ОСОБА_15 завдавала удар кулаком правої руки в область лівого ока ОСОБА_15 .

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 14.10.2025 з додатком DVD- диск (відеозапис відтворено в судовому засіданні) за участю свідка ОСОБА_18 , яка повідомила, що точної дати не пам`ятає у вересні 2025 року близько о 21:00 год. перебуваючи в альтанці разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 під час спільного відпочинку виник конфлікт у ОСОБА_15 та ОСОБА_9 через те, що ОСОБА_15 вилила пиво у бік ОСОБА_9 та ОСОБА_16 , та ОСОБА_15 пішла. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_16 наздогнавши ОСОБА_15 та стоячи навпроти неї ОСОБА_20 завдавала удар в область лівого ока ОСОБА_15 , якою саме рукою було завдано удар не пам`ятає.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 18.10.2025 з додатком DVD- диск (відеозапис відтворено в судовому засіданні) за участю підозрюваної ОСОБА_3 , яка повідомила, що 13.09.2025 близько о 21 год. 00 хв. перебуваючи в компанії відпочиваючи в альтанці місця розташування, адресу не знає, в ході конфлікту з ОСОБА_5 стоячи навпроти неї ОСОБА_3 завдавала удар кулаком правої руки в ліве око ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки КНП «ПЛІЛ» ПМР № 4811 від 14.09.2025 ОСОБА_5 встановлений діагноз: ЗЧМТ СГМ, забій правої кисті пара орбітальна гематома зліва.

Згідно з висновком експерта № 750 від 10.10.2025 згідно з наданою медичної документації у ОСОБА_5 . Виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока, виявлені тілесні ушкодження утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів), з місцем прикладання діючої сили в область обличчя. Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров?я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно з п. 2.3.1. а), п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня ТЯЖКОСТІ тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Діагноз: Забій правої кисті - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно з приміткою п. 4.6. Наказу №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 було спричинено не менше однієї травмуючої дії тупого твердого предмету (предметів) в область голови. Враховуючи кількість та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, не виключена можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність їх утворення може відповідати даті та обставинам вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 13.09.2025 р.

Згідно з висновками експерта № 760-Д від 13.10.2025, № 758-Д від 13.10.2025, № 765-Д від 15.10.2025, згідно з наданою медичною документацією у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока, які утворилися по ударному механізму від дії тупого твердого предмету (предметів), з місцем прикладання діючої сили в область обличчя та за своїм характером відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я впродовж більше шести днів, але не більше як три тижні (21 день), згідно з п. 2.3.1. а), п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказ №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Діагноз: Забій правої кисті - не враховується при оцінці ступеня тяжкості, за умови, що він встановлений на основі суб?єктивних факторів і не підтверджується об?єктивними клінічними даними, згідно з приміткою п. 4.6. Наказу №6 «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995р. Враховуючи морфологічні ознаки виявлених тілесних ушкоджень, давність її утворення може відповідати даті та обставинам вказаним в постанові про призначення судово-медичної експертизи та в наданій медичній документації, тобто 13.09.2025р. На наданому відеозаписі проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_7 на статисті показала механізм нанесення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 , тобто тілесні ушкодження у ОСОБА_5 могли утворитись, як показують свідки, потерпіла при проведенні слідчого експерименту від 11.10.2025, 10.10.2025, 14.10.2025.

Повідомленням про підозру від 18.10.2025 відповідно до якого ОСОБА_3 повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Належність, допустимість та достовірність наведених вище доказів сторони обвинувачення у суду сумніву не викликає, адже вони отримані у порядку, встановленому КПК України, без порушення закону, узгоджуються один з одним, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим суд їх прийняв, та вважає такими, що є достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Аналізуючи показання обвинуваченої в судовому засіданні, співставляючи ці показання з обвинуваченням ОСОБА_3 , суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, доходить висновку, що такі докази об`єктивно узгоджуються між собою, доповнюють один одного і не суперечать між собою, що свідчить про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_3 , «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як спричинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

З об`єктивної сторони злочин характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.

Короткочасним належить вважати розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше ніж 21 день (три тижні).

Суб`єктивна сторона характеризується умисною виною.

Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

ОСОБА_3 , усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачала його суспільно небезпечні наслідки. Наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи.

Суд критично оцінює показання обвинуваченої, що її дії не могли спричинити наслідки у виді закритої черепно мозкової-травми, струсу головного мозку, переломів носових кісток, перетинки носа, краєві переломи лобних відростків верхніх щелеп на рівні носової вирізки, параорбітальної гематоми лівого ока та вважає їх наданими з метою уникнення кримінальної відповідальності, спрямовані на мінімізацію власної ролі у вчиненні інкримінованого діяння та не узгоджуються й не знаходять підтвердження сукупністю інших доказів, досліджених у судовому засіданні.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Щире каяття це не формальна вказівка на визнання вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке відображає належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що підтверджується конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації, що не було встановлено в судовому засіданні.

Обставини, які відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Покарання є засобом примусу, що забезпечується силою державної влади в межах закону, є ефективним засобом забезпечення виконання кожною особою конституційного обов`язку неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Мета покарання є кара засудженого, яка повинна відповідати принципу справедливості; виправлення засудженого - такі зміни його особистості, які роблять його безпечним для суспільства, характеризують його схильність до правомірної поведінки, поваги до правил і традицій людського співжиття; запобігання вчиненню засудженим нового злочину; запобігання вчиненню злочинів іншими особами.

Ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а й від спроможності правоохоронних органів не допустити безкарності злочинних діянь та спроможності виконати його обвинуваченим.

Перевіркою даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 , встановлено, що вона на обліку у лікаря психіатра не перебуває, у лікаря нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, раніше не судима, підлягає покаранню за вчинення кримінального проступку, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєнню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами; враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відношення обвинуваченої до скоєного кримінального правопорушення; конкретні обставини та наслідки; особу винної; відсутність обставин, які обставин які пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим останній слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, у виді пробаційного нагляду, яке буде необхідним і достатнім.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про можливість виконання обвинуваченою покарання у виді штрафу або виправних робіт, адже ОСОБА_3 , не має офіційного місця роботи та доглядає малолітню дитину.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що досягнення цілей покарання щодо ОСОБА_3 , в цілому на теперішній час можливе шляхом призначення їй покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України, яке буде необхідним і достатнім.

Мотиви ухвалення інших рішень

Вирішуючи по суті позовну заяву потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_3 , про відшкодування матеріальної шкоди на суму 10 000 грн, моральної шкоди на суму 50 000 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн, суд враховує такі обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом із тим судом встановлено, що потерпіла до поданої позовної заяви не надала належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт спричинення їй матеріальної шкоди внаслідок дій обвинуваченої, зокрема доказів пошкодження джинсів та кросівок, їх вартості або необхідності витрат на відновлення чи заміну зазначеного майна.

За відсутності доказів, що підтверджують як сам факт завдання матеріальної шкоди, так і її розмір, суд доходить висновку про відмову в задоволенні цивільного позову в частині стягнення матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Судом установлено, що внаслідок умисних протиправних дій обвинуваченої ОСОБА_3 , кваліфікованих за ч. 2 ст. 125 КК України, потерпілій було завдано фізичного болю, що об`єктивно спричинило їй моральні страждання.

Разом із тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України враховує: характер і тривалість протиправного посягання; інтенсивність фізичного болю; наявність тілесних ушкоджень; ступінь вини обвинуваченої; конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення; вимоги розумності, виваженості та справедливості.

Суд бере до уваги, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, пов`язане з порушенням анатомічної цілісності тканин, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Моральні страждання потерпілої мали місце, однак не носили тривалого чи незворотного характеру та не були підтверджені доказами істотних змін у її звичному способі життя чи психоемоційному стані. Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування суд враховує матеріальний стан обвинуваченої, яка є молодою особою та має на утриманні малолітню дитину, що об`єктивно обмежує її фінансові можливості. З огляду на це, розмір компенсації моральної шкоди має бути спів мірним із характером завданих страждань та реальними можливостями обвинуваченої.

Крім того, заявлений потерпілою розмір моральної шкоди, на переконання суду, не повною мірою відповідає характеру та наслідкам вчиненого кримінального правопорушення, у зв`язку з чим є завищеним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що цивільний позов підлягає частковому задоволенню, із визначенням розміру моральної шкоди, а саме у розмірі 10 000 грн, який є спів мірним заподіяним стражданням, характеру правопорушення та відповідає засадам справедливості.

При визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 уклала з адвокатом ОСОБА_6 , договір про надання правової допомоги № б/н від 23.10.2025 року.

Цивільним позивачем, надано до матеріалів справи, копію звіту про надання правової допомоги згідно з договором від 23.10.2025, відповідно до якого адвокатом були виконані наступні послуги: укладання договору, правовий аналіз, юридичні послуги тривалістю 1 година вартістю 1 000 грн; ознайомлення з матеріалами справи, вивчення доказів, медичних документів, висновків експертів тривалістю 5 годин вартістю 5 000 грн; підготовка, направлення до суду позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, представництво інтересів в суді тривалістю 4 години вартістю 4 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу надано: довідку про отримання коштів по договору від 23.10.2025 на суму 10 000 грн та квитанцію прибуткового касового ордеру (у справі № 185/12419/25, яка не стосується вказаного кримінального провадження).

Аналізуючи опис робіт (наданих послуг) адвокатом, судом встановлено, що такі послуги, як укладання договору, правовий аналіз, юридичні послуги; ознайомлення з матеріалами справи, вивчення доказів, медичних документів, висновків експертів; складання, та подання до суду позовної заяви, фактично дублюють одна одну, є подібними та зводяться до єдиної дії - формування правової позиції для подання позову до суду.

З огляду на те що предметом спору є справа незначної складності, враховуючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити заявлений розмір витрат на надання правничої допомоги пропорційно до задоволених позовних вимог, розмір яких складає 16,6 % та з цивільного відповідача на користь цивільного позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 1660 грн.

В решті цивільного позову відмовити.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

Відповідно до ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання та робот;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженої на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_5 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень та судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1660 (одна тисяча шістсот шістдесят тисяч ) гривень, а всього — 11 660 (одинадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень.

В решті цивільного позову відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку, суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.

Суддя ОСОБА_1