Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №185/1321/26
Суддя: Кононенко Т. О.
Справа № 185/1321/26
Провадження 1-кп/185/1077/26
В И Р О К
іменем України
03 лютого 2026 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12025046370000450 від 08 грудня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Васильків, Київська область, громадянина України, з середньою освітою, одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді водія-електрика 1 радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,
установив:
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_3 вчинив використання завідомо підробленого документа, за таких обставин.
Старший солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, і проходячи її на посаді водія-електрика 1 радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, всупереч вимогам ст.ст. 15, 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, п. 16 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, реалізуючи свій прямий умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 07 грудня 2025 року, близько 15 години 18 хвилин, керуючи автотранспортним засобом, вчинив ДТП на перехресті вул. Центральна та вул. Вокзальна у м. Павлоград, де надалі під час складання матеріалів за фактом ДТП на законну вимогу пред`явити документи, що посвідчують право керування транспортними засобами, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, надав працівнику СРПП Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області завідомо підроблене посвідчення водіясерії НОМЕР_2 категорії «В», видане 10 липня 2023 року ТСЦ 8041, на ім`я « ОСОБА_3 », достовірно знаючи, що таке є підробленим, а саме не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчення водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідальність за кримінальний проступок, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 4 ст. 358 КК України.
Правові підстави для розгляду кримінального провадження в порядку спрощеного провадження та висновки суду
Обвинувальний акт надійшов до суду разом із клопотанням прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Письмовою заявою ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 підтверджується, що обвинувачений ОСОБА_3 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_3 , згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з положеннями ч. 2 ст. 302 КПК України щодо обмеження права на апеляційне оскарження вироку суду, надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 , не оспорює встановлені під час дізнання обставини й згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 , вчинив кримінальне правопорушення – кримінальний проступок, передбачений ч. 4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.
Мотиви суду при призначенні покарання
Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до
ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України – не встановлено.
Вивченням особи ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, тяжких захворювань чи інвалідності не має, проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді водія-електрика 1 радіолокаційної станції радіолокаційного взводу батареї артилерійської розвідки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», характеризується задовільно, одружений, жодних осіб на утриманні не має.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із положень ст. ст. 50, 65 КК України, а саме: принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, його конкретні обставини та наслідки, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень та досягнення цілей покарання, йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 4 ст. 358 КК України, та саме таке покарання є необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 .
Долю речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2025 у справі 185/14901/25 (провадження № 1-кс/185/1031/25), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення – кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судової технічної експертизи документів у кримінальному провадженні у розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 копійок.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.12.2025 у справі 185/14901/25 (провадження № 1-кс/185/1031/25), на майно вилучене в ході огляду місця події 08 грудня 2025 року.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане на ім`я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке поміщено до сейф пакету NPU 5060701 - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 КПК України, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копії вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua