Рішення від 15 лютого 2026 р. у справі №473/6173/25 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/6173/25

РІШЕННЯ

іменем України

"16" лютого 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Ротар М.М., за участі секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визначення права власності на земельну ділянку

встановив

24 листопада 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку, в якому вказав, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 08.11.2005 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М.. За вказаним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,0858 га для обслуговування житлового будинку. Вказана земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності на землю належить попередньому власнику будинку ОСОБА_2 , який помер.

Посилаючись на те, що позивач є власником житлового будинку та до нього повинно перейти право власності на земельну ділянку, що надана для його обслуговування, але він позбавлений можливості набути право власності на земельну ділянку, позивач просив визнати за ним право власності на земельну ділянку.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 26 листопада 2025 року відкрито провадження по справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від представника позивача адвоката Бінько М.А. надійшла заява, в якій вона позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить розглядати справу без участі позивача.

В судове засідання представник відповідача Вознесенської міської ради Миколаївської області не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи у його відсутності за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 08.11.2005 року приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області Омельчук І.М.. За вказаним будинком закріплена земельна ділянка площею 0,0858 га для обслуговування житлового будинку. Вказана земельна ділянка згідно державного акту на право приватної власності на землю, який виданий на підставі рішення виконкому Вознесенської міської Ради народних депутатів від 23.09.1994 року №181 належить попередньому власнику будинку ОСОБА_2 (відповідь Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 14.11.2025 року).

Також було встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (Повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану щодо актового запису про смерть від 29.11.2025 року).

Після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкова справа не заведена (відповідь Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 27.11.2025 р. №1624/01-09).

Згідно ч.2 ст. 124 Конституції України юрисдикція суду поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі. Ст. 55 Конституції України гарантує судовий захист прав і свобод людини і громадянина. Тобто, будь-які цивільні права та інтереси, які охороняються законом, можуть заслуговувати на судовий захист.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК України до особи, яка набула право власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об`єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення.

Таким чином до ОСОБА_1 перейшло право власності на земельну ділянку, яка надана для обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Суд враховуючи неможливість зареєструвати належне право власності на земельну ділянку, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, вважає за можливе визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, що необхідна для обслуговування житлового будинку.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив

позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0858 га, яка надана для обслуговування житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.М. Ротар