Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №177/440/26 — Криворізький районний суд Дніпропетровської області

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/440/26

Провадження № 1-кп/177/154/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

зрозглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025046230000358 від 14.11.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України, із доданими до нього матеріалами, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кірове Долинського району Кіровоградської області, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та неповнолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не є особою з інвалідністю, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.11.2025 приблизно о 20 год. 20 хв., ОСОБА_2 знаходився за місцем свого мешкання в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 , де між ним та потерпілою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , із якою він перебуває в офіційному шлюбі, на ґрунті раптово-виниклих неприязних відносин виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій.

Діючи умисно, реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_2 , перебуваючи в спальній кімнаті зазначеного домоволодіння, у присутності своїх малолітніх дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , скоротив відстань до потерпілої ОСОБА_8 та стоячи навпроти неї, своїми обома руками схопив потерпілу за її обидві руки в області лівого та правого плеча, та приклавши силу стиснув руки, після чого своєю лівою рукою схопив потерпілу за волосся в правій тім?яній області, тримаючи в руці її волосся силою потягнув потерпілу на себе, від чого вона впала на підлогу, потім своїми обома руками обхопив руки потерпілої в області лівого та правого плеча, підняв потерпілу на ноги та своєю рукою наніс в область обличчя потерпілої не менше 5 (п?яти) ударів, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_8 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді 1 ділянки травматичного облисіння голови, 3 саден голови, правого передпліччя, правої кисті, 13 синців обличчя, обох верхніх кінцівок, які згідно з висновком судово-медичної експертизи від 18.11.2025 № 1914, за своїм характером, окремо кожне, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше шести днів.

Зазначені умисні дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 , ознайомившись з матеріалами дізнання, добровільно, беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника, адвоката ОСОБА_10 подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду в судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпіла ОСОБА_8 зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального проступку погодилася, будучи обізнаним про обмеження права апеляційного оскарження, надала письмову згоду на розгляд обвинувального акта в спрощеному провадженні, цивільного позову не заявлено.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчить клопотання прокурора викладене в обвинувальному акті щодо його розгляду в порядку спрощеного провадження та заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена в присутності захисника, а також заява потерпілого.

Із урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання останнього.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, офіційно не працевлаштований, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.108-127)

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , згідно з п. 6, п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення в присутності дитини та щодо подружжя.

За таких обставин, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, зокрема факт заподіяння легких тілесних щодо подружжя та в присутності дітей, особу обвинуваченого, який є фізично здоровим чоловіком, відповідно може працювати забезпечуючи себе та сім`ю, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, беручи до уваги наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді штрафу в максимальному розмірі визначеному санкції інкримінованої статті.

Суд приходить до висновку, що відповідно до ст. 50 КК України саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1, 75 КК України суд не вбачає.

Речові докази, витрати на проведення експертизи по справі відсутні.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у рамках даного кримінального провадження не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-370, 373-374, 381-382, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та піддати покаранню у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його отримання, в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, через Криворізький районний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: