Постанова від 10 лютого 2026 р. у справі №279/7633/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7633/25 провадження №3/279/42/26

П О С Т А Н О В А

11 лютого 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши справу про адміністративне правопрушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає: АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд суду надійшла справа відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який, згідно протоколу серія ЕПР 527294, 29.11.2025 року, о 18-29 год. в м.Коростень, вул.Гастелло,28 керував транспортним засобом "ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: поведінка, яка не відповідає дійсності та звужені зіниці очей, які не реагуючи на світло. Від проходження в установленому законом порядку в закладі охорони здоров`я Коростенська ЦМЛ водій відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил Дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП.

Відповідно до змісту ст.266 КУпАП особи, які керують траспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводится за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Зі змісту п.2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

До протоколу долучено відеофайл, під час перегляду якого встановлено, що працівник поліції пояснює ОСОБА_2 причину зупинки, запитує у нього, чи нічого забороненого він не перевозить, на що останній відповів заперечно. Після цього працівник поліції оглядає багажникйого автомобіля, ОСОБА_3 пояснює, що везе речі в лікарню дружині з дитиною. На прохання надати посвідчення водія ОСОБА_3 відповів, що не має посвідчення, бо його вилучили, зараз він складає іспити, щоб отримати посвідчення. Працівник поліції шукає інформацію відносно ОСОБА_3 на планшеті, запитує, чи він не вживав наркотичні засоби, однак при цьому про підозру в перебуванні водія у стані сп`яніння не висуває, ознак наркотичного сп`яніння не називає, пропонує пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння. ОСОБА_3 запитує: "чому ви вирішили, що я в стані наркотичного сп`яніння та чому я взагалі його повинен проходити?" Тоді працівник поліції роз`яснює п.2.5 Правил та починає називати ознаки сп`яніння - що у нього сильно звужені зінниці очей та поведінка не відповідає обстановці. ОСОБА_3 пояснює, що він сьогодні проводив звалювальні роботи ("спалив пачку електродів"), тому має таке обличчя, та відмовляється їхати в лікарню. Працівник поліції роз`яснює процедуру проходження освідування. ОСОБА_3 пояснює, що він не може зараз пройти освідування, оскільки їде в лікарню до дружини. Працівник поліції весь час спонукає його поїхати в лікарню. ОСОБА_3 погодився поїхати в лікарню, але відмовився їхати в автомобілі працівників поліції, відмовився залишити автомобіль. Після чого ОСОБА_3 закриває автомобіль, бере в багажника пакети, повідомляє, що їде в лікарню, де зустрінеться з працівниками поліції, їхати з працівниками поліції відмовився . При цьому, поведінка водія була звичайною, адекватною, спілкування носило продуктивний характер, логічно пояснював свою позицію, був спокійний, коректний та врівноважений, ознак, які б свідчили про перебування в нетверезому стані, не проявляв. Отже, вказаний доказ не містить даних про те, що ОСОБА_1 мав ознаки будь-якого сп`яніння.

Отже, зміст вищевказаного відеозапису свідчить про те, що пропозиція пройти освідування на стан наркотичного сп`яніння не була викликана наявністю у водія видимих та об`єктивних ознак, які б свідчили про його перебування у стані наркотичного сп`яніння, пропозиція пройти освідування не була викликана обгрунтованою підозрою у перебуванні особи у стані сп`яніння. Поліцейський фактично констатував необхідність проходження освідування без наявних для того підстав. Пропозиція пройти освідування носила превентивний (про всяк випадок) характер, а не була викликана наявністю достовірних ознак, що свідчили про перебування водія у нетверезому стані.

Не містить вказаний запис і будь-яких даних про те, що в присутності водія складалось направлення на огляд, яке долучено до справи.

При цьому, відповідно до положень ст.266 КУпАП ОСОБА_1 не була забезпечена можливість проходження освідування на місці зупинки, на що він був згоден, тому підстави для направлення його на освідування до медичного закладу (відмова від проходження освідування на місці зупинки або незгода з результатами освідування) взагалі не виникли.

За таких обставин, висновок про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння при наявності явних ознак перебування в такому стані, що є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст.130 КУпАП, неможливий.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.

За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Враховуючи суворість санкції яка передбачена за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, таке правопорушення може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду (справи "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини", "Лутц проти Німеччини", "Надточій проти України", "Золотухін проти Росії", "Маліге проти Франції"), тому такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.

Відповідно, звинувачення у вчиненні діяння, яке прирівнюється до кримінального, вимагає відповідного доказування, яке базується на суворому дотриманні норм закону.

При цьому, суд не має виконувати функцію обвинувача в справі (рішення ЄСПЛ в справах "Карелін проти Росії", "Михайлова проти України").

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі ст.247 п.1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.130 ч.1, 221, 247, 283-284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130,ч.1 КУпАП закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.

Суддя