Вирок від 15 лютого 2026 р. у справі №644/947/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 15 лютого 2026 р.

Справа: №644/947/26

Суддя: Ізмайлов І. К.

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/947/26

Провадження № 1-кп/644/570/26

16.02.2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12025226100000376 від 28.12.2025 за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщанки, Дворічанського району, Харківської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 02.10.2025 вироком Індустріального районного суду за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу у дохід держави у сумі 850,00 грн., 21.11.2025 знятий з обліку Куп`янського РС № 3 філії Центру пробації ва Харківській області у зв`язку зі сплатою штрафу, 02.12.2025 вироком Індустріального районного суду м. Харкова за ст. 126-1 КК України до 3 років пробаційного нагляду, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

27 грудня 2025 близько 16:00 години, у бідинку АДРЕСА_2 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин виник конфлікт, в ході якого діючи з умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 підійшов до останньої, та наніс один удар кулаком лівої руки в область правої вилиці. Своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: синця правої вилиці, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №12-14/242-Шв/25 від 30.12.2025, є легкими тілесними ушкодженнями.

03 лютого 2026 до Індустріального районного суду м. Харкова, у відповідності до вимог ст. ст. 291, 302 КПК України, надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

ОСОБА_2 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде обмежений в праві оскарження вироку в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Прокурор впевнився у добровільності згоди ОСОБА_2 на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані: письмова заява ОСОБА_2 складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості.

Надано заяву потерпілої ОСОБА_3 , якою вона не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні.

Відповідно до положень ст. 302 КПК України суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити і розглянути кримінальне провадження у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

У суду немає сумніву у тому, що обвинуваченому в присутності захисника роз`яснено і він повністю розуміє свої права і наслідки розгляду, передбачені спрощеним провадженням щодо кримінальних проступків. При цьому, суд переконався, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину у повному обсязі і погодився із встановленими досудовим розслідуванням фактичними обставинами, які викладені в обвинувальному акті, не заперечує їх, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту в спрощеному провадженні, без виклику у судове засідання.

Оцінивши зібрані під час кримінального провадження і досліджені в судовому провадженні докази, суд вважає, що дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, яка відповідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_2 визнається щире каяття.

Обставиною, яка відповідно ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_2 , визначається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у близьких відносинах.

При призначенні обвинуваченому міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального проступку, конкретні обставини його вчинення, за якими ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення у відношенні співмешканки та відомості про особу обвинуваченого, який раніше судимий, вчиним кримінальний проступок під час відбування покарання у виді пробаційного нагляду на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, неодружений.

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, данні про особу, обставини що пом`якшують покарання та обставини, що його обтяжують, тяжкість кримінального правопорушення, яке на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, суд приходить до висновку, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, підстав для застосування положень ст. 69, 69-1, ст. 75 КК України судом не встановлено.

При цьому визначити остаточне покарання ОСОБА_2 необхідно за сукупністю вироків за правилами, встановленими ст. 71 КК України.

Так, відповідно до ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Ці приписи закону є імперативними та підлягають обов`язковому виконанню.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше засуджений вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 02.12.2025 за ст.126-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 3 роки з покладанням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України та обмежувальними заходами, передбаченими п. 5 ч.1 ст.91-1КК України на строк 3 (три) місяці. Кримінальне правопорушення у даному провадженні, він вчинив 27 грудня 2025 року, тобто після постановлення вироку від 02.12.2025 та до повного відбуття покарання за цим вироком.

Водночас, з урахуванням положень ч. 3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу слід виконувати самостійно.

Саме таке покарання на думку апеляційного суду буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення як обвинуваченим так і іншими особами нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Речових доказів у провадження немає, витрат за рахунок держави не понесено.

Керуючись ст. ст. 302, 373, 374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесяти) гривень в дохід держави.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Харкова від 02.12.2025 у виді 3 років пробаційного нагляду з покладеними на нього обов`язками та обмеженнями передбаченими п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1, передбаченими п. 5 ч.1 ст.91-1КК України та визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 3 років пробаційного нагляду з покладенням обов`язків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України, обмежувальними заходами, передбаченими п. 5 ч.1 ст.91-1 КК України на строк 3 (три) місяці, та у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п`ятдесяти) гривень в дохід держави.

На підставі п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Відповідно до п. 5 ч.1ст.91-1КК України направити ОСОБА_2 , для проходження програми для кривдників на строк 3 (три) місяці, організацію та виконання якої, її проходження ОСОБА_2 покласти на Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського районну Харківської області.

На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору, потерпілому, захиснику і обвинуваченому.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua