Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №399/1206/25 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1206/25

провадження № 3/399/18/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року смт Онуфріївка

Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко Вікторія Володимирівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

17.12.2025 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №537862 складений поліцейським СПД №1 (смт Онуфріївка) ВП №1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області сержантом поліції Кислицьким Д.І. про те, що 11.12.2025 о 11:27 год. в сел. Павлиш вул. Почтовагр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом марки Мітсубісі днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей які не реагують на світло, виражена блідість обличчя, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров`я Онуфріївська лікарня відмовився, від керування автотранспортом відсторонено, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, суду пояснив, що підстав для зупинки транспортного засобу не було. Усі світлові прилади в автомобілі є заводськими, відсутні підстави для їх невідповідності. Працівники поліції зазначили лише щодо тонованості світлових приладів, при цьому не зазначали нічого щодо зменшення їх прозорості чи світлопропускання, жодних вимірювань не проводили. Додав, що на відео чітко видно про належне світлопропускання освітлювальних приладів.

Судом досліджені письмові матеріали та DVD диск з відеозаписами (а.с. 2), який направлений додатком разом із адміністративним матеріалом (а.с. 1, опис).

Заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, у т.ч., відеодокази суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.7 КУпАП ніхто неможе бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУПАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Саме порушення вимог зазначеного пункту ПДР України ставиться у порушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції № 1452/735) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядку).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що за наявності ознак, передбачених цією Інструкціє, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, п. 6 Розділу І Інструкції та п. 3 Порядку під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали безперервного відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису встановлено, що фіксація події розпочинається під час руху службового автомобіля поліції, попереду якого рухається легковий автомобіль під керуванням водія. Водій вмикає правий покажчик повороту, здійснює з`їзд на узбіччя дороги вулиці, після чого видно сигнал гальмування та зупинки автомобіля. На відеозаписі чітко зафіксовано роботу правого покажчика повороту та сигналу гальмування задніх світлових приладів транспортного засобу. При цьому безпосередньої відеофіксації подання працівниками поліції вимоги про зупинку транспортного засобу у спосіб, передбачений чинним законодавством, матеріали відеозапису не містять. Натомість на відео зафіксовано усне висловлювання працівника поліції «стопи затоновані», тобто ймовірна вимога поліцейських про зупинку транспортного засобу була здійснена перед початком фіксації Підійшовши до водія, працівник поліції звертається до нього зі словами: «Товариш водій, чому у Вас тоновані стопи?». У відповідь водій пояснює: «Не знаю, це такий автомобіль, машина покійного сина». Після перевірки документів водія, працівник поліції повторно запитує: «Товариш водій, знали Ви, що стопи не повинні бути тоновані? Це порушення ПДР», на що водій відповідає, що про це не знав. Інший працівник поліції, оглядаючи задні світлові прилади транспортного засобу, зазначає про наявність на них плівки. Водій повторно пояснює, що транспортний засіб отримано ним у спадщину у зв`язку зі смертю сина та що йому не було відомо про наявність тонування задніх світлових приладів.

Пунктом 31.4.3. ґ ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Разом з тим, із дослідженого відеозапису вбачається, що задні світлові прилади транспортного засобу функціонують у штатному режимі: правий покажчик повороту та сигнал гальмування є чітко видимими, світлові сигнали мають достатню яскравість та не спотворені (при цьому яскравість світлових приладів добре видно у світлу пору доби, у даному випадку 11:27 год.). Об`єктивних даних, які б свідчили про зменшення їх прозорості чи світлопропускання, невідповідність кольору або режиму роботи світлових приладів вимогам Правил дорожнього руху України, матеріали справи не містять. Будь-які технічні вимірювання чи інші докази, які б підтверджували невідповідність задніх світлових приладів установленим нормам, працівниками поліції не надані.

Таким чином, сам факт наявності плівки на задніх світлових приладах без встановлення їх невідповідності вимогам законодавства та без доведення обмеження видимості або зміни технічних характеристик не може вважатися беззаперечною підставою для висновку про наявність порушення Правил дорожнього руху України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби виключно у випадках, прямо визначених законом. Обов`язок доведення наявності таких підстав покладається на суб`єкта владних повноважень.

Оскільки під час судового розгляду не встановлено належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних ознак порушення Правил дорожнього руху на момент зупинки транспортного засобу, суд доходить висновку, що зупинка транспортного засобу була здійснена без достатніх правових підстав.

У подальшому працівники поліції повідомили водію про наявність, на їх думку, ознак наркотичного сп`яніння (реакція зіниць на світло, а саме зазначено, що зіниці очей не змінюються, не збільшуються, в однаковому стані перебувають; виражена блідість шкіри) та запропонували пройти огляд у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп`яніння. Водій спочатку погодився пройти такий огляд. Однак під час слідування до медичного закладу працівник поліції повідомив, що ним раніше не роз`яснено водію його право на відмову від проходження такого огляду. На запитання ОСОБА_1 щодо правових наслідків відмови поліцейський зазначив, що буде складено протокол за встановленими ним ознаками наркотичного сп`яніння. Після цього водій висловив згоду на складання протоколу та відмовився від проходження огляду.

З огляду на те, що ініціювання процедури огляду на стан сп`яніння є процесуально похідним від правомірної зупинки транспортного засобу, а законність такої зупинки не доведена належними та допустимими доказами, усі подальші дії працівників поліції є юридично похідними від первинного порушення.

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що працівником поліції не доведено належними та допустимими доказами підстав для зупинки водія, які б відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» давали право поліцейському здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Такий висновок суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що поліцейським належними та допустимими доказами не доведено підстав для зупинки.

У зв`язку з чим, як наслідок, суд визнає усі складені процесуальні документи відносно ОСОБА_1 неналежними та недопустимими доказами його вини у вчиненні ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приписами ст.62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» судами має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст.62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Звернуто увагу судів на те, що згідно з ч.3 зазначеної статті Основного Закону всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь останньої.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши усі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП.

При цьому, суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6 §1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п.1ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст.130, п.1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області В.В.Шульженко